06.03.2013 Справа № 5008/1142/2012
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ (далі - банк) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Копашнево Закарпатської області (далі - ПП ОСОБА_1) про стягнення суми 553620,70 грн., в т. ч. 50000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 274229,05 грн. - процентів за користування кредитом, 229391,65 грн. -пені
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю;
відповідача - ОСОБА_1, фізична особа-підприємець, ОСОБА_3, адвокат
Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами, посилаючись на неповернення відповідачем у повному обсязі кредитних коштів всупереч умов кредитного договору від 13.10.03 № 054-03 GW/CK.
Відповідач та представник його у ході судового розгляду заперечують проти позову, оскільки після закінчення строку повернення кредиту за зазначеним кредитним договором питання стягнення боргу було вирішено Хустським районним судом у межах справи № 2-1761-2005 за позовом банку до ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та стягнуто з відповідачів солідарно суму 132978,93 грн., що включала 100000,00 грн. простроченого боргу, 25104,68 грн. боргу по відсотках та 7874,25 грн. пені. Дане рішення було предметом виконання органами державної служби. На підтвердження надали суду копії зазначених позову та рішення Хустського районного суду, а також постанову органу ДВС Хустського управління юстиції від 29.09.07 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1761 виданого 31.01.06 Хустським районним судом. За таких обставин даний позов вважають безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Відділ ДВС Хустського районного управління юстиції на вимогу суду в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) про витребування матеріалів зазначеного виконавчого провадження повідомив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1761 виданого 31.01.06 Хустським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 солідарно на користь філії „Закарпатське регіональне управління ЗАТ КБ „Приватбанк" 132978,93 грн. боргу згідно кредитного договору № 054-03 GW/CK та договору поруки, а у разі відсутності коштів - звернення стягнення на майно відповідачів, та судових витрат по справі - сплачене державне мито в розмірі 1329,78 грн.".
У результаті проведених виконавчих дій було реалізовано нерухоме майно боржника, а кошти виручені з продажу - перераховані стягувачеві в сумі 52579,74 грн. 29.00.07 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві разом з оригіналом виконавчого документу на підставі п. 2 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження" у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Повідомив, що матеріали виконавчого провадження знищені за минуванням строків зберігання, надавши суду копії розрахунку державного виконавця від 24.07.07 про розподіл грошової суми одержаної від реалізації нерухомого майна боржника - 60061,00 грн. - та платіжного доручення від 25.07.07 про перерахування банку суми 52579,74 грн. як боргу по кредиту.
Представник позивача у ході судового розгляду не заперечує наведених обставин, вважає, що у зв'язку із їх з'ясуванням наявні підстави для припинення провадження у частині присуджених Хустським районним судом сум, а саме: 50000,00 грн. заборгованості по кредиту, 25104,68 грн. боргу по відсотках та 7874,25 грн. пені, однак в іншій частині позовних вимог - боргу по відсотках за користування кредитом та пені, нарахованих з серпня 2005р. по 26.11.12 на суми відповідно 249124,37 грн. та 221516,75 грн. - наполягає на задоволенні. Мотивує свою позицію фактичним невиконанням рішення суду, що за своєю суттю є зміною підстав позову, яка за змістом ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не може бути прийнята судом, оскільки справа уже розглядається по суті.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду,
Закрите акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк", правонаступником якого є позивач у даній справі, та ПП ОСОБА_1 - 13.10.03 уклали кредитний договір № 054-03 GW/CK (далі - договір), за умовами якого банк зобов'язався надати ПП ОСОБА_1 кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі з загальним лімітом 100000,00 грн. на термін 12 місяців - по 12.10.04 - зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 27 % річних, останній, у свою чергу, зобов'язався своєчасно повернути кредит та сплачувати відсоткив обумовлені договором терміни (п.п.1.1-1.3, 2.2.2, 2.2.3)
Сторонами також передбачено майнову відповідальність, зокрема, відповідача у справі за несвоєчасну сплату суму кредиту та/або процентів за користування кредитом шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 5.1.договору)
До договору були внесені зміни шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 12.10.04 в результаті чого, зокрема, „термін дії договору пролонговано на три місяці до 12.01.2005 року в сумі 100000,00 грн." та встановлено 29 % річних за користування кредитом.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу, що відповідачем отримано від банку на підставі договору кредит на суму 100000,00 грн., який не був повернутий всупереч умов договору.
У ході судового розгляду даної справи з'ясовано та також не заперечується ніким з учасників процесу, що:
- спір, пов'язаний неповерненням даного кредиту після спливу встановлених договором строків, був розглянутий Хустським районним судом у межах справи № 2-1761-2005 за позовом банку до ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як поручителя, за результатами його розгляду 21.10.05 прийнято рішення суду, яке набрало законної сили 5.01.06, про стягнення з відповідачів солідарно суми 132978,93 грн., що включала 100000,00 грн. простроченого боргу, 25104,68 грн. боргу по відсотках та 7874,25 грн. пені (суми заборгованості по відсотках та пені нараховані станом 9.06.05 );
- на виконання рішення суду 31.01.06 Хустський районний суд видав виконавчий лист № 2-1761, на підставі якого відділом ДВС Хустського районного управління юстиції здійснювалося виконавче провадження, у ході якого було реалізовано нерухоме майно боржника, а кошти виручені з продажу були перераховані стягувачеві в сумі 52579,74 грн.; 29.00.07 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві разом з оригіналом виконавчого документу на підставі п. 2 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження" у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Таким чином, у ході судового розгляду даної справи встановлено, що спір, пов'язаний з невиконанням кредитного договору № 054-03 GW/CK, строк погашення кредитного боргу за яким настав 12.10.04, включно з питаннями стягнення як основного боргу, так і відсотків за користування кредитом, пені як відповідальності за порушення договірних зобов'язань, був вирішений судом і з прийняттям рішення суду правовідносини сторін за цим договором є припиненими.
За таких обставин нарахування банком після винесення рішення суду у справі № 2-1761-2005 відсотків за користування кредитом та пені з серпня 2005р. по 26.11.12 на суми відповідно 249124,37 грн. та 221516,75 грн., на стягненні яких наполягає у даному судовому розгляді позивач, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві, відтак у задоволенні вимог про стягнення наведених сум належить відмовити.
Посилання представника позивача на те, що рішення Хустського районного суду не виконано у повному обсязі, суд не приймає, оскільки таке також не грунтується на законі, а умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку , визначаються Законом України „Про виконавче провадження".
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, банк з поверненням йому виконавчого документу після часткового виконання з мотивів відсутності у боржника майна, не був позбавлений права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, однак не скористався цією можливістю.
За наведеного суд дійшов висновку про припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту на суму 50000,00 грн., заборгованості по процентах за користування на суму 25104,68 грн., пені на суму4 7874,25 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПКУ, оскільки є рішення суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та про відмову у позові в іншій частині вимог - про стягнення відсотків за користування кредитом та пені нарахованих за період з серпня 2005р. по 26.11.12 на суми відповідно 249124,37 грн. та 221516,75 грн. - у зв'язку з їх безпідставністю.
За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України та судові витрати за розгляд даної справи покладаються на позивача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 44-49, п. 2 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості по кредиту на суму 50000,00 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом на суму 25104,68 грн., пені на суму 47874,25 грн.
2. В іншій частині позову - відмовити.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення виготовлено 15.03.13
Суддя Ушак І.Г.