м. Харків
05 березня 2013 р. Справа № 820/1367/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Супрун Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідач - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області Ачкасова Віктора Миколайовича про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області Ачкасова Віктора Миколайовича (надалі за текстом - начальник ГУ ПФУ в Харківській області Ачкасов В.М., відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області Ачкасова Віктора Миколайовича, щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит від 23.01.2013 року ОСОБА_1 "Про надання інформації щодо розміру заборгованості по пенсії Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова, за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2012 р., нарахованої за постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.12.2009 р. по адміністративній справі № 2-а-3476/09/2020"; зобов'язати відповідача надати протягом п'яти робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду, належну обґрунтовану відповідь на запит ОСОБА_1 "Про надання інформації щодо розміру грошової заборгованості по пенсії Управлінням Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова, за період з 01.10.2011р. по 31.10.2012 р., нарахованої за постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.12.2009 р. по адміністративній справі № 2-а-3476/09/2020
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона, будучи інвалідом ІІІ групи по захворюванню, отриманому внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС в період проходження військової служби, 23.01.2013 року звернулась до відповідача з інформаційним запитом "Про надання інформації щодо розміру заборгованості по пенсії Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова, за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2012 р., нарахованої за постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.12.2009 р. по адміністративній справі № 2-а-3476/09/2020. Однак, в порушення вимог Закону України "Про інформацію", відповідач не надав вичерпної та обґрунтованої відповіді по суті запитуваних відомостей, у своїй відповіді від 29.01.2013 року за № 1237-02/20, повідомивши лише, що для отримання запитуваної інформації позивач може звернутися в управління Пенсійного фонду України за місцем його проживання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач та її представник в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.
Відповідач про дату, час та місце розгляду адміністративної справи був повідомлений судом належним чином та вчасно, однак правом участі в судовому засіданні не скористався, надавши 05.03.2013 року до канцелярії суду надійшли заперечення, в яких позивач зазначає, що він не є належним відповідачем по справі, у зв'язку з чим просить суд звільнити його від подальшої участі в розгляді справи та залучити до розгляду справи в якості належного відповідача УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова. Справу просить розглядати за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України зазначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серія НОМЕР_1, категорія 1, виданим 18.02.2009 р..
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.12.2009 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану ушкодженням здоров'я відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану ушкодженням здоров'я у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.04.2009 року по 31.10.2009 року та провести відповідні виплати. Визнано протиправним дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану ушкодженням здоров'я відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м Харкова провести призначення державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.11.2009 року та провести відповідні виплати. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м Харкова призначити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, завдану ушкодженням здоров'я у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.11.2009 року та провести відповідні виплати.
Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 року зазначена постанова скасована та прийнята нова, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУПФУ в Харківській області та УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м Харкова провести призначення державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії з 01.11.2009 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м Харкова провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії з 01.11.2009 року, відмовивши у задоволенні в іншій частині позовних вимог.
Позивач 23.01.2013 року звернувся до начальника ГУ ПФУ в Харківській області, Ачкасова В.М. із запитом на отримання інформації в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", про що свідчить відмітка про отримання запиту.
Суд зауважує, що порядок здійснення та забезпечення права на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" (надалі за текстом - Закон № 2939-17).
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-17 визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 12 Закону № 2939-17, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Таким чином, всі вимоги Закону № 2939-17 поширюються на органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання, а на юридичних осіб, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, осіб, що виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами або є природними монополіями, та суб'єктів господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян, і іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією), вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Закон передбачає, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. При цьому запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним і може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Водночас, Законом № 2939-17 встановлюються певні вимоги до запитів, а саме передбачається, що запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З наданої суду копії запиту позивача, яка приєднана до матеріалів справи суд не може дійти до висновку про його невідповідність вимогам Закону № 2939-17.
Відповідно до ст. 19 Закону № 2939-17, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2939-17, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-17 встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання. Суд також зазначає, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Відповідно до розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Пенсійного фонду № 8-2 від 30.04.2002 року, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства соціальної політики України, дорученнями Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України, його першого заступника та заступника, наказами Фонду та постановами правління Фонду, дорученнями Голови правління Фонду, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та наказами регіональних управлінь.
Згідно абз. 1 п. 3.1. р. 3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Пенсійного фонду № 8-2 від 30.04.2002 року, Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї начальником відповідного регіонального управління Фонду за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації та Фондом.
Пунктом 2.3. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Пенсійного фонду № 8-2 від 30.04.2002 року, встановлено, що Управління з метою організації своєї діяльності: у межах своєї компетенції розглядає звернення, заяви та скарги підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг; забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у володінні Управління.
Так, позивачем надано суду лист, адресований Харківському обласному осередку Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське об'єднання ветеранів Чорнобиля" від 09.01.2013 року за № 250-02/20, за підписом відповідача, яким надано інформацію щодо кількості справ, суми доплат до пенсій за рішенням судів ліквідаторам та постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС станом на 01.10.2012 року, порядок їх перерахунку; відповідь на інформаційний запит, адресований голові ветеранської громадської організації "Ветерани війни-інваліди Чорнобиля" ОСОБА_5 від 09.04.2012 року за № 6476-02/20, яким надано інформацію щодо порядку строків та сум виплати пенсії особам, постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, призначених за рішеннями судів.
Водночас, на iнформаційний запит позивача від 23.01.2013 року, нею отримано лист, датований 29.01.2013 року за № 1237- 02/20 за підписом відповідача, зі змісту якого вбачається, що для отримання запитуваної інформації позивач може звернутися в управління Пенсійного фонду України за місцем його проживання. Таким чином, із зазначеного листа суд не вбачає обґрунтованої та змістовної відповіді на питання, поставлені позивачем в інформаційному запиті, складеному у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", в контексті зазначеного закону.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону та враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що відповідачем порушено вимоги діючого законодавства, що призвело до порушення прав позивача.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування своїх заперечень та не довів законності своїх дій під час надання відповіді на інформаційний запит позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи зазначені норми, суд наголошує, що відповідач є суб'єктомправа, на який розповсюджується дія відповідного Закону зі всіма наданими йому в розрізі зазначеного законодавчого акту правами та обов'язками.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області Ачкасова Віктора Миколайовича про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області Ачкасова Віктора Миколайовича, щодо ненадання відповіді на запит від 23 січня 2013 року ОСОБА_1 "Про надання інформації про розмір грошової заборгованості пенсії Управлінням Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова", з 01.10.2011 року по 31.10.2012 року щодо ОСОБА_1 по виконанню постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 року по адміністративній справі № 2-а-3476/09/2020.
Зобов'язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області Ачкасова Віктора Миколайовича, надати відповідь на запит від 23 січня 2013 року ОСОБА_1 "Про надання інформації про розмір грошової заборгованості пенсії Управлінням Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова", з 01.10.2011 року по 31.10.2012 року щодо ОСОБА_1 по виконанню постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 року по адміністративній справі № 2-а-3476/09/2020.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 12.03.2013 року.
Суддя Супрун Ю.О.