ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" березня 2013 р. Справа № 809/604/13-a
10 год. 40 хв.
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.
за участю:
представника позивача - Деренько Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі
до відповідача: ПП "Галичина-Органік"
про стягнення заборгованості в сумі 958,14 грн.,-
21 лютого 2013 року управління Пенсійного фонду України Тисменицькому районі (надалі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до ПП "Галичина-Органік" (надалі - відповідач) про стягнення недоїмки по єдиному внеску в сумі 958,57 грн. В судовому засідання 4 березня 2013 року позивачем уточнено позовні вимоги шляхом зменшення суми позовних вимог, так як за відповідачем рахувалась переплата за листопад 2012 року в сумі 0,43 грн., яка при поданні первинного позову не була врахована.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI (надалі також - Закон), відповідач є платником єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, таким чином, згідно із Законом зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Статтею 9 Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок. Платник зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, відповідач, в порушення вимог вищенаведеного Закону, задекларував єдиний внесок, що підлягає сплаті за грудень 2012 року в сумі 958,57 грн., яка ним не сплачена, а отже вважається заборгованістю. Оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплатив з врахуванням переплати за попередній період в розмірі 0,43 грн., позивач просить стягнути недоїмку в сумі 958,14 грн.
Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові, з врахуванням уточнення суми, що підлягає стягненню, підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином, проте рекомендоване повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою про причини невручення (а.с.26).
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За наведених підстав, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що юридична особа - ПП «Галичина-Органік» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.02.2013 року (а.с.20) зареєстрована Тисменицькою районною державною адміністрацією 17.11.2009 року, з присвоєнням ідентифікаційного номеру суб'єкта підприємницької діяльності - 36649303.
Відповідно до п.1 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон) цей Закон набирає чинності з 01.01.2011 року, крім пунктів, що набирають чинності 01.01.2014 року.
Пунктом 3 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону визначено, що з дня набрання чинності цього Закону, платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Судом встановлено, що відповідач станом на 31.12.2010 року був страхувальником в розумінні ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та сплачував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому з 01.01.2011 року вважається платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені статтею 8 Закону.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно із поданими звітами за грудень 2012 року, відповідачем визначено клас професійного ризику виробництва - 22, а тому розмір єдиного внеску становить 36,76-49,7% від бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до частини 7 ст. 8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої ст.4 Закону, встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної п.1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску за ставками 36,76-49,7%, 3,6 % (а.с.11-14). Відповідно до звіту поданого відповідачем до управління Пенсійного фонду в Тисменицькому районі, суми недоїмки становлять, за грудень 2012 року - 958,57 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Приписами ч. 8 ст. 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до Закону є календарний місяць.
Частиною 12 статті 9 вказаного Закону зазначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
У відповідності до пункту 4 статті 25 Закону, на адресу відповідача надсилалася вимога про сплату боргу в сумі 958,14 грн. (а.с.33), яка не сплачена у встановлений законом десятиденний строк.
Відповідно до змісту статті 25 Закону, органи Пенсійного фонду України мають право звертатися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно з частиною 6 статті 1 Закону, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено норми Закону щодо виплат єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а позивач правомірно звернувся до суду із позовом з метою стягнення даної недоїмки.
Згідно із довідкою-розрахунком недоїмки по єдиному внеску станом на 12.02.2013 року (а.с.10), сума визначеного та узгодженого єдиного внеску відповідача становить 958,57 грн., переплата за попередній період відображена в розмірі 0,43 грн., тому недоїмка, яка підлягає стягненню складає 958,14 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.34).
Враховуючи те, що на момент судового розгляду справи відповідачем не надано доказів добровільної сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 року в сумі 958,14 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Галичина - Органік" (ідентифікаційний код 36649303) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість зі сплати єдиного внеску за грудень 2012 року в сумі 958 (Дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень) 14 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 07.03.2013 року.