Справа № 752/3916/13-п
Провадження №: 3/752/1809/13
Іменем України
13.03.2013 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Сальникова Н.М. розглянув матеріали, які надійшли від відділу ДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, українця, який не працює, ідентифікаційний номер, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за правопорушення, передбачені ст. 130 ч. 1 КУпАП,-
04.03.2013 року о 02 год. 40 хв. ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Лятошинського керував автомобілем марки «ВАЗ»/ державний номерний знак НОМЕР_1/ з ознаками алкогольного сп'яніння та на закону вимогу працівника ДАІ в присутності свідків від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративну відповідальність.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, підтвердив викладені у протоколі обставини та просив не позбавляти права керування транспортними засобами та при накладенні адміністративного стягнення врахувати його матеріальне становище.
Вислухавши ОСОБА_1, повно та всебічно дослідив адміністративні матеріали, приходжу до висновку про те, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
П. 1.3. ПДР України, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Положеннями п.п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, визначено, що водій на вимогу працівника міліції повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом АГ2№ 155287 від 04.03.2013 року про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків /а.с.2/, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку на стан сп'яніння, рапортом працівника міліції/а.с.3/ .
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи вимоги п.п.2.5 ПДР України, вчинив правопорушення, що передбачені диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Згідно положень ст.23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. На виконання вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність порушника у відповідності до ст 34 КУпАП є щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП України, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, обставину, що пом'якшує відповідальність порушника - є щире каяття, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення даного правопорушення, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в мінімальної межі санкції статті 130 ч. 1 КпАП України, у виді штрафу.
Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв'язку з чим, не вбачаю підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень, таких як позбавлення права керування транспортними засобами та адміністративний арешт.
Керуючись ст.ст. 33,34, ст.130 ч.1 ст.ст. 283-285 КпАП України, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят ) гривень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва. Також постанову може бути опротестовано прокурором відповідно до ст. 290 КпАП України протягом десяти днів з дня винесення постанови.За відсутності скарги або протесту постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого для її оскарження.
Суддя Н.М. Сальникова