Єдиний унікальний номер 750/516/13- ц
Номер провадження 4-с/750/7/13
15.03.2013 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді Супруна О.П.,
при секретарі - Носенко М.Ю.,
за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_1, державного виконавця ЦВ ДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4, державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_5,
заінтересована особа -Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ТехНова”,
19.01.2013 року заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, в якій просить:
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження № 23237805 від 03.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 1112,49 грн. на користь ТОВ фірми “ТехНова”;
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3 за № 23237805 від 10.12.2010 року в розмірі 111,25 грн.;
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій № 23237805 від 10.12.2010 року в розмірі 32,40 грн.
Ухвалою суду від 29.01.2013 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті провадження в частині визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, та відкрито провадження в частині визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження ВП № 23237805 від 03.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 1112,49 грн. на користь ТОВ фірма “ТехНова”.
У судовому засіданні представник заявника скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Державний виконавець Левошко Я.В. заперечувала проти задоволення скарги.
Представник заінтересованої особи до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщений, просив справу розглядати без його участі, про що подав письмову заяву від 20.03.2013 року.
Заслухавши пояснення представника заявника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 03.12.2010 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 23237805 з виконання виконавчого листа № 2-6703, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 13.10.2005 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ТехНова» 1112,49 грн. боргу.
Статтею 383 ЦПК України надано право сторонам виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Відповідно до положень п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 26 закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 07.07.2010 року) (надалі за текстом - Закон), державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання та у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону, у виконавчому документі повинен бути зазначений строк його пред'явлення до виконання.
За правилом ст. 24 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» N 14 від 26.12.2003 року, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження в тому разі, коли минув установлений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Перевіряючи додержання строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд має виходити як із положень ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», так і з інших актів законодавства, якими врегульовано це питання.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження за виконавчим листом № 2-6703, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 13.10.2005 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ фірми «ТехНова» 1112,49 грн. боргу, було відкрито після спливу трирічного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Належних і допустимих доказів відкриття виконавчого провадження у передбачений Законом строк державним виконавцем надано не було.
З оскаржуваною постановою заявник ознайомився 17.01.2013 року, доказів на спростування чого державний виконавець також не надала.
Крім того, як вбачається зі змісту рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.08.2005 року, воно ухвалено без участі заявника, а докази про отримання ним даного рішення відсутні.
Також у виконавчому листі, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, не вказаний строк його пред'явлення до виконання, а тому він не відповідає Закону, що є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд також вважає, що строк для подання скарги пропущений ОСОБА_3 з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 210, 294, 383 - 387 ЦПК України, суд
поновити ОСОБА_3 строк для подання скарги на постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження № 23237805 від 03.12.2010 року.
Скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4, державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_5 - задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження № 23237805 від 03.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ фірми “ТехНова” 1112,49 грн.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.