Провадження № 22ц/790/1698/13 Головуючий 1 інст. Сенаторов В.М.
Справа № 2/2018/11299/2012 Доповідач - Хорошевський О.М.
Категорія: житлові
12 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого, судді - Хорошевського О.М.,
суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Гопко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Київський районний відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
встановила:
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що не мають правових підстав проживати у АДРЕСА_1 виселити відповідачів з цієї квартири та зобов'язати відділ СГІРФО зняти відповідачів з реєстрації в цій квартирі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.06.2011 року придбав з відкритого аукціону 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Інша 1/2 частина зазначеної квартири належить йому на підставі свідоцтва від 20.01.2012 року.
В цій квартирі проживають відповідачі і перешкоджають вільно користуватись належним йому майном.
Добровільно відповідачі належну йому квартиру не звільняють, з реєстраційного обліку не зняті.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2012 року позов задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 в користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку та виселення ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначила при цьому, що вона участі у розгляді справи судом першої інстанції не брала, оскільки вважала, що її інтереси представляє ОСОБА_7, який своїх повноважень не виконав, у судове засідання не з'явився, доказів, якими обґрунтовуються заперечення проти позову суду не надав.
Квартира, частина яка їй належала, продана з аукціону з порушенням вимог діючого законодавства.
Спірна квартира належить їй у цілому, а тому не було підстав для продажу 1/2 частини цієї квартири.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1 і проживання у цій квартирі відповідачів обмежує його право як власника.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а тому рішення відносно нього ухвалене не було.
Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки воно відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Згідно витягів про державну реєстрацію прав ОСОБА_2 є власником 1/2 частини АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу і Ѕ частини цієї квартири на підставі свідоцтва виданого нотаріусом (а.с. 8, 10).
Таким чином попередні власники цієї квартири - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 втратили право власності на цю квартиру. Вони, та племінник ОСОБА_6 ОСОБА_4 на час розгляду справи підстав передбачених законом для користування цією квартирою не мають.
Встановивши такі обставини суд обґрунтовано застосував правила ст. 391 ЦК України, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Обраний ОСОБА_2 спосіб захисту порушеного права власності вимогам закону не суперечить.
Посилання ОСОБА_6 на те, що нею оскаржено у судовому порядку результати аукціону з продажу спірної квартири та що за фактом порушень законодавства під час проведення цього аукціону відкрито кримінальну справу висновків суду не спростовують, оскільки судових рішень, щодо цих обставин надано не було.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення згідно вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України.
При цьому судова колегія вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 157 ЖК України, оскільки зазначена норма не регулює спірні правовідносини.
Керуючись ч. 3. ст. 209,ст. ст. 218, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відхилити.
Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: