73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
05.12.2006 Справа № 9/357-АП-06
м.Херсон, зал судового засідання № 322, 09 год. 50 хв.
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Каховського міжрайонного прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Каховської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Каховка Херсонської області
до Державного підприємства Дослідного господарства "Каховське" Інститутуземлеробства південного регіону УААН, с.Камянка Каховського району Херсонської області
про стягнення 64272 грн. 68 коп.
за участю прокурора - Павленко І.В.
представників сторін:
від позивача: Федченко В.В. -зав. юридичного сектору, дор.№2326/10/10 від 24.05.2006р.;
від відповідача: не прибув
Суть спору: Каховський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави, в особі Каховської об'єднаної державної податкової інспекції з позовною заявою в якій просить стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства «Каховське»Інституту землеробства південного регіону УААН заборгованість з податку з доходів найманих фізичних осіб в сумі 64272 грн. 68 коп.
Позовні вимоги обгрунтовуються посиланнями на положення законів України «Про прокуратуру», «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок з доходів фізичних осіб»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідач позовні вимоги не визнає, у письмовому запереченні №265/1 від 02.11.2006р. проти позову заперечує та стверджує, що фахівцями податкового органу не проводились перевірки з питання сплати податку з доходів найманих фізичних осіб, не складався акт перевірки, чим на думку відповідача порушено п.13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 року.
Відповідач стверджує, що чинним законодавством та відомчими податковими документами складання довідок-розрахунків заборгованості суб'єктів господарювання не передбачено, в зв'язку з чим він вважає, що прокурором безпідставно зазначений документ взято за доказ заборгованості господарства перед бюджетом.
Також відповідачем заявлено клопотання щодо об'єднання для спільного розгляду справ №13/380-ап-06 та №9/357-ап-06. Дане клопотання суд залишив без задоволення, оскільки справа №13/380-ап-06 станом на 02.11.2006р. прийнята до провадження іншим суддею.
Прокурор та представник позивача проти доводів та клопотання відповідача висловили заперечення.
Представником Каховської ОДПІ у судовому засіданні 05.12.2006р. надано письмове пояснення та копії податкового рахунку і облікової картки №15 відповідача.
У судовому засіданні 16.11.2006р. розгляд справи відкладався до 05.12.2006р., з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Відповідач у судове засідання не прибув, незважаючи на те, що суд, відкладаючи розгляд справи на 05.12.2006р. надавав йому можливість своєчасно забезпечити явку свого представника та був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та пояснення представника Каховської ОДПІ суд,
Відповідач - Державне підприємство Дослідного господарства «Каховське»Інституту землеробства південного регіону УААН відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №245719 та довідки №1617 про включення до ЄДРПОУ є юридичною особою.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-ІУ податок з доходів фізичних осіб це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок відповідно до норм цього Закону.
Положеннями ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
Статтею 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» закріплено порядок сплати (перерахування) податку до бюджету, згідно п.16.3 ст.16 даного Закону цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку, згідно п.п.16.3.2 п.16.3.ст. 16 зазначеного Закону юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.
Згідно приписів п.п.16.3.4 та п.п.16.3.5 п.16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Відповідач, відповідно до ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем 01.02.2005р. було подано до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ за 4 квартал 2004р., який узгоджено підписами керівника та головного бухгалтера та скріплено печаткою Державного підприємства Дослідного господарства «Каховське»Інституту землеробства південного регіону УААН. Згідно змісту даного розрахунку відповідач утримав з доходів працівників 64272 грн. 68 коп. податку з доходів фізичних осіб, але на відповідний рахунок місцевого бюджету зазначену суму не перерахував.
Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 (бюджетний фонд) ст. 3 Закону України №2181 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був одразу, після утримання сум даного виду податку перерахувати їх на відповідні рахунки територіального управління Державного казначейства України.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного податкового законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно імперативних вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов»язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус органів державної податкової служби, її функції, завдання та правові засади діяльності встановлено Законом України “Про державну податкову службу в Україні», зокрема, ст.10 даного Закону до функцій державних податкових інспекцій віднесено контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, обов'язкових платежів, а також стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами..
Положеннями ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки вони суперечать вищенаведеним положенням чинного податкового законодавства.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено прокурор і представника позивача про час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства «Каховське»Інституту землеробства південного регіону УААН, 74830, Херсонська обл., Каховський район с.Камянка, вул.Радянська р/р2600510315 в Херсонській обласній дирекції АППБ «Аваль», МФО 352093 на користь державного бюджету на р/р31113029600011 в УДК у Херсонській області, код ЗКПО 24103977, МФО 852010 заборгованість з податку з доходів найманих фізичних осіб в сумі 64272 грн. 68 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.В. Ребриста
Постанову складено у повному обсязі 08.12.2006р.