30.11.06р.
Справа № А8/410-06
За позовом: Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Дніпропетровськ)
до: Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм" (м. Дніпропетровськ)
про: стягнення 20 583,81 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
від позивача: Іващенко С.Г. -провідний спеціаліст (дов. № 03-06/22 від 11.01.06 р.)
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач звернувся з позовом до відповідача і просить стягнути з останнього 20 583,81 грн. адміністративно-господарських санкцій за не створення у 2005 році необхідного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, нарахованих на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. (зі змінами і доповненнями).
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.06 р. по справі № Б15/93/06 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 15.06.06 р. в газеті "Урядовий кур'єр" (№ 110) було опубліковано оголошення про порушення провадження-у справі про банкрутство відповідача. Позивач протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство вимог до відповідача не заявив, а відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги позивача про сплату штрафних санкцій за нестворені в 2005 році робочі місця для інвалідів у сумі 20 583,81 грн. вважаються погашеними і задоволенню не підлягають.
Ухвалою господарського суду від 03.11.06 р. провадження у справі було зупинене по 30.11.06 р. включно за клопотанням позивача.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, але надав відзив на позов.
При викладених обставинах господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і надав відзив на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, господарський суд, -
Відповідно до положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів основними завданнями відділення є: участь в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснення на території області контролю за додержанням підприємствами, (об»єднаннями), установами та організаціями нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
У відповідності до вищеназваного Положення, відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-ХII (далі-Закон), Постановам КМУ від 03.05.95 р. “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» та від 28.12.01 р. № 1767 “Про затвердження порядку сплати підприємствами (об'єднаннями, установами та організаціями) штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і витрачання цих коштів» (далі-Порядок), відповідач повинний був створити в 2005 році робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих.
Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 284 особи. Таким чином, кількість робочих місць для забезпечення відповідачем працевлаштування інвалідів, згідно ст. 19 вказаного Закону, становить 11 робочих місць.
Чисельність працюючих інвалідів на підприємстві відповідача згідно розділу 1 вказаного звіту становила у 2005 році 8-м осіб.
Таким чином, відповідач фактично створив на своєму підприємстві 8-м робочих місць для інвалідів, порушивши вимоги ст. 19 вказаного Закону.
Разом з тим, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.06 р. по справі № Б15/93/06 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів
15.06.06 р. в газеті "Урядовий кур'єр" (№ 110) було опубліковано оголошення про порушення провадження-у справі про банкрутство відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 названого названого Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Позивач протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство вимог до відповідача про сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 20 583,81 грн. не заявляв, що було підтверджено предстаником позивача у судовому засіданні.
Погашення вимог кредиторів щодо цивільно - правових зобов'язань, що відбувається внаслідок застосування ч. 2 ст. 14 Закону, слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, за якою зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі з підстав, передбачених договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 20583,81 грн. вважаються погашеними.
Крім того, за ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ч. 4 ст. 12 вказаного Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
При викладених обставинах господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись Конституцією України, Законами України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», “Про зайнятість населення», ст.ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158, 160-163, 186, 264 КАС України, господарський суд, -
Поновити провадження у справі.
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя І.Ю. Дубінін