06 грудня 2006 р.
№ 3/233/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Южная техническая компания» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року у справі № 3/233/06 за позовом Миколаївської обласної філармонії до товариства з обмеженою відповідальністю “Южная техническая компания» про стягнення суми, -
У квітні 2006 року Миколаївська обласна філармонія звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Южная техническая компания», з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення 12790,44 грн. боргу, в тому числі 981,16 грн. пені, 155,04 грн. 3 % річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди від 1 вересня 2005 року в частині розрахунків за користування орендованим майном під час дії вказаного договору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22 червня 2006 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12790,44 грн. боргу, в тому числі пені -981,16 грн., 3 % річних -155,05 грн. та судові витрати.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення про відмову в позові.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов та, залишаючи рішення місцевого господарського суду без змін, попередні судові інстанції, керуючись нормами Цивільного кодексу України, виходили з того, що по закінченню дії договору оренди від 1 вересня 2005 року, укладеного сторонами строком до 31 грудня 2005 року, за відсутності у сторін заяв про припинення договору оренди, відповідач продовжував користуватись орендованим приміщенням. 1 березня 2006 року, у зв'язку з розірванням договору оренди за згодою сторін, відповідач повернув позивачу орендоване майно, про що сторони склали відповідний акт. Відповідач користувався орендованим майном з 1 вересня 2005 року по 28 лютого 2006 року і за цей період сплатив позивачу в січні 2006 року лише 4000 грн., в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість в сумі 11706,57 грн. Зважаючи на вимоги п. 9.3 договору оренди від 1 вересня 2005 року, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, на відповідача покладено обов'язок сплатити на користь позивача пеню та 3 % річних відповідно до наданого позивачем обґрунтованого розрахунку.
Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Южная техническая компания» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 22 червня 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року у справі № 3/233/06 -без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.