91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
05.02.09 Справа № 16/274
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ
до Комунального підприємства “Краснодонтеплоенерго»,
м. Краснодон Луганської області
про стягнення 34740 грн. 29 коп.,
Суддя Шеліхіна Р.М.
секретар судового засідання Маценко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача -Скоков В.Ю., довіреність від 01.01.09. №43;
Лавриненко В.С., дов. від. 01.01.09. №10,
від відповідача -представник не прибув,
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 34740 грн. 29 коп. за період з 01.06.08. по 01.11.08. на підставі договору про постачання електричної енергії від 19.10.07. №133 за несвоєчасне виконання обов'язків по оплаті за електроенергію.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином: в матеріалах справи на а.с. 26поштове повідомлення про вручення відповідачеві 17.12.08. ухвали суду про призначення справи до розгляду. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Явка представника відповідача в ухвалі суду від 12.01.09. не була визнана судом обов'язковою. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Між сторонами у справі укладено договір на постачання електроенергії від 19.10.07. №133 (з додатковими угодами), на підставі якого постачальник електроенергії (позивач) зобов'язався забезпечувати передачу електроенергії в межах величин, дозволених споживачу (відповідачу) до використання, а споживач зобов'язався оплачувати використання електромереж позивача на підставі пред'явленого останнім рахунку протягом 5 днів, як встановлено в додатку до договору «Порядок розрахунків», пункт 9.
За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).
Позивач, стверджуючи про поставку електроенергії за вказаним договором, і про несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті електроенергії, звернувся з даним позовом до суду з вимогою до відповідача про стягнення неустойки у вигляді пені у розмірі 34740,29грн. за період з 01.06.08. по 01.11.08.
В підтвердження несвоєчасного виконання відповідачем обов'язків по оплаті електроенергії представник позивача надав до матеріалів справи постановлені господарським судом Луганської області рішення по справах від 10.04.08. №7/76, від 24.04.08. №7/88, від 24.07.08. №5/87 про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті активної, реактивної електроенергії та пені за період з січня 2008 року по травень 2008 року за договором на постачання електроенергії від 19.10.07. №133 та розрахунок заборгованості відповідача за вказаним договором.
Відповідач в судові засідання не прибув, доводів позивача не оспорив.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників позивача, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором на постачання електроенергії від 19.10.07. №133, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.
Статті 901-903 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.
Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач належним чином і в порядку ст.35 ГПК України при розгляді справи довів суду заборгованість відповідача по оплаті електроенергії за період з 01.12.07. по 30.04.08., встановлену вищевказаними рішеннями суду.
Заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 34740,29грн. за період з 01.06.08. по 01.11.08. на підставі договору про постачання електричної енергії від 19.10.07. №133 за несвоєчасне виконання обов'язків по оплаті за електроенергію в період з 01.12.07. по 30.04.08. цілком обґрунтована та відповідає чинному законодавству, у т.ч. ст.232 ГК України, згідно якої боржник (відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (позивача) зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Пеня у сумі 34740,29грн. за період з 01.06.08. по 01.11.08. за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань нарахована позивачем згідно умов укладеного договору про постачання електричної енергії від 19.10.07. №133 в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона нараховується.
За таких підстав позов слід визнати обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи обставини спору, ступінь виконання зобов'язання боржником й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, організаційно-правову форму підприємства відповідача - Комунальне підприємство “Краснодонтеплоенерго» та керуючись ст.233 ГК України і ст.83 ГПК України, суд зменшує розмір заявленої до стягнення пені на 24740,29грн. Таким чином, з відповідача слід стягнути пеню в сумі 10000грн.
Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Щодо конкретного розміру пені, який заявлено до стягнення з відповідача, та зменшення суми, що підлягає до стягнення, то це є оцінкою судом правовідносин та доказів по справі.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача повністю.
На підставі викладеного, ст.ст.173,193,230-232,233 ГК України, ст.ст.526,625,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,43,49,75,82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Краснодонтеплоенерго», м. Краснодон, Луганська область, мікро центр, 3, ід. код 34921302 на користь Краснодонської філії, м. Краснодон Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об'єднання », м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а пеню в сумі 10000грн., витрати по державному миту в сумі 347,40грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. на р/р 2600515000 в АППБ «Райффазен Банк Аваль», м. Київ. Видати наказ.
3. В решті вимог відмовити.
Рішення підписане 10.02.09.
Суддя Р. Шеліхіна