вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
05.02.09
Справа №2а-8416/08/2
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурору Красногвардійського району АР Крим, діючого в інтересах особи ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим
про стягнення 5390,00 грн.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_1
від відповідача - не з'явився
від прокурора - Горна К.В. - прокурор відділу прокуратури АР Крим, посвідчення НОМЕР_2.
Суть спору: Прокурор Красногвардійського району, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим (далі відповідач) 5390,00 грн. недоотриманої разової допомоги за 2006-2008 р.р.
Вимоги мотивовані тим, що у відповідності до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій має щорічно до 5 травня виплачуватись разова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, але відповідач виплатив позивачу разову допомогу у розмірах, передбачених Законами України «Про державний бюджет на 2006 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме, 250грн., 280грн. та 310грн. відповідно. Таким чином, різниця між фактично виплаченою відповідачем сумою разової допомоги та сумою, передбаченою Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» складає 5390грн.
У судовому засіданні, яке відбулось 05.02.2009 року, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні, яке відбулось 06.11.2008 року, позивач наполягав на задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Прокурор та позивач наполягали на розгляді справи за наявними в неї матеріалами.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст.128 КАСУ, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора та позивача, дослідивши надані докази, суд
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» статтю 12 доповнено частиною 4 згідно якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Пунктом 18 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» статті 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зупинені в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, а ст.30 цього Закону розмір допомоги встановлено у розмірі 250,00 грн.
Пунктом 13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зупинена в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, а ст.29 вищезазначеного Закону встановлений інший розмір такої виплати, а саме, у розмірі 280,00 грн.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст частини 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» був викладений в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Вказані зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Таким чином, ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діє у редакції, згідно з якою учасникам бойових дій має щорічно до 5 травня виплачуватись разова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік, суд виходить з наступного.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Крім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади» звернуто увагу на те, що відповідно до ст.ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Як зазначено вище, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 визнано неконституційними положення пункту 13 ст.71 Закону України від 19.12.2006 р. № 489 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію п.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Крім того, встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
На підставі зазначеного вище суд вважає, що встановлення Законами України «Про Державний бюджет на 2006р.», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виплата щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» обмежило обсяг прав даної категорії громадян. Залишивши незмінним зміст права на отримання щорічної разової грошової допомоги, Закони України про Державний бюджет України на відповідний рік звузили обсяг цього права, встановивши інший (менший) розмір такої виплати, і водночас фактично скасували конституційну гарантію забезпечення належних умов існування учасників бойових дій.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не положень Законів України «Про Державний бюджет на 2006р.», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до частини 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з ч.1 ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність 1 квітня встановлено 359 гривень.
Частиною 1 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 квітня встановлено 406 гривень.
Відповідно частини 1 статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 квітня встановлено у розмірі 481грн.
Таким чином, розмір щорічної допомоги учасникам бойових дій до 5 травня за 2006р. відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» складає 359 х 5 = 1795,00грн., за 2007 рік - 406 х 5 = 2030,00грн., за 2008 рік - 481 х 5 = 2405,00грн., саме такий розрахунок був наданий прокурором у позові.
Матеріали справи свідчать про те, що за 2006 рік позивачем отримана щорічна державна соціальна допомога в розмірі 250,00 грн., за 2007 рік - 280,00 грн., за 2008 рік - 310,00 грн. Таким чином, різниця між отриманим позивачем розміром допомоги та розміром, що передбачений ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2006 рік складає 1795,00-250,00=1545,00 грн., за 2007 рік складає 2030,00-280,00=1750,00 грн., за 2008 рік складає 2405,00-310,00 = 2095,00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення недоотриманої щорічної державної соціальної допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2006-2008 р.р. у розмірі 5390,00 грн. підлягають задоволенню.
За згодою прокурора та позивача в ході судового засідання, яке відбулось 05.02.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова оформлена та підписана 12.02.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., АДРЕСА_2) 5390,00 грн. недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2006-2008 р.р.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд України шляхом подання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги) в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Яковлєв С.В.