р.
Справа №
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод", м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ Трейд", м. Дніпропетровськ
про стягнення 64890грн. 06коп.
Суддя Полєв Д.М.
Представники:
від позивача: представник Муссаєва Р.М. за довіреністю б/н від 28.10.2008р.
від відповідача: представник Тропін В.В. за довіреністю б/н від 25.12.2008р.
в засіданні приймали участь: -
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “НВ Трейд" про стягнення 64890грн. 06коп., в тому числі 58441грн. основного боргу, 1715грн. 22коп. пені, 213грн. 76коп. 3% річних, 2597грн. 58коп. штрафу, 1922грн. 52коп. інфляційних та судові витрати по справі.
Позовні вимоги позивач мотивує невиконанням відповідачем умов договору №60024 від 01.01.2007р.
Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити в заявленій сумі.
Відповідач у відзиві на позов б/н від 12.01.2009р. (а.с.71-72) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що поставку не здійснено в зв'язку з неподанням позивачем товаросупровідних документів зазначених в п. 2.7 договору.
Крім того, відповідач у доповненні до відзиву від 26.01.2009р. пояснив, що сторонами не укладена специфікація до договору, тобто сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, зокрема щодо ціни, асортименту, кількості та строків поставок, тобто договір є неукладеним, а строки виконання зобов'язань з оплати товару, передбачені договором не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Встановив:
01.01.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод" (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "НВ Трейд" (далі відповідач) було укладено договір №60024 (далі договір) (а.с.9-13).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).
Відповідно умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується в порядки та строки, визначені договором, передати товар у власність покупцю (відповідачу по справі), а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених догвором.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ствердженням позивача відповідачу було поставлено товар на загальну суму 168797грн. 74коп., за який відповідач провів оплату в сумі 110356грн. 74коп.
Позивачем подано докази постачання відповідачу товару на загальну суму 3734грн. 95коп. згідно з видатковими накладними №ДПФ-00005946 від 01.10.2008р., №ДПФ-00005944 від 01.10.2008р., ДПФ-00005984 від 02.10.2008р., №ДПФ-00005986 від 02.10.2008р., №ДПФ-00005973 від 02.10.2008р., №ДПФ-00006005 від 03.10.2008р., №ДПФ-00006004 від 03.10.2008р., №ДПФ-00005998 від 03.10.2008р., №ДПФ-00006042 від 06.10.2008р., №ДПФ-00006029 від 06.10.2008р., №ДПФ-00006065 від 07.10.2008р., №ДПФ-00006106 від 08.10.2008р., №ДПФ-00006105 від 08.10.2008р., №ДПФ-00006107 від 08.10.2008р., №ДПФ-00006140 від 09.10.2008р., №ДПФ-00006138 від 09.10.2008р., ДПФ-00006157 від 10.10.2008р., №ДПФ-00006162 від 10.10.2008р., №ДПФ-00006163 від 10.10.2008р., №ДПФ-00006179 від 11.10.2008р., №ДПФ-00006178 від 11.10.2008р., №ДПФ-00006200 від 13.10.2008р., №ДПФ-00006197 від 13.10.2008р.
Крім того, судом не приймаються до уваги видаткові накладні №ДПФ-00006041 від 06.10.2008р., №ДПФ-00006141 від 09.10.2008р., №ДПФ-00006199 від 13.10.2008р. з огляду на те, що до накладних не подано довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та на накладній відсутній штамп підприємства -покупця.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи повинні мати такий обов'язковий реквізит як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 34 ГПК України вказує, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того судом не приймається до уваги акт звірки станом на 30.09.2008р., так як підписаний за період з 01.01.2008р. по 30.09.2008р., тоді як поставка була здійснена в жовтні 2008 році.
Відповідно до п. 3.4.1 договору покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний провести оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок покупця протягом 30 календарних днів від дня поставки.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ст. 692 Цивільного кодексу України).
Прийнявши товар, що підтверджується відповідним накладними з підписом відповідальної особи та штампом підприємства-покупця відповідач підтвердив згоду на оплату товару та взяв на себе відповідний обов"язок.
Заперечення відповідача непогодження ціни товару шляхом укладення специфікації судом не приймається, так як прийнявши товар відповідач погодився із запропонованою ціною, що зазначена в накладних. Доказів повернення товару суду не подано.
Крім того, відповідно до п.3.1 договору загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним.
Наведене є підставою для задоволення суми основного боргу в розмірі 3734грн. 95коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справі і підлягають задоволенню.
Позивач наполягає на стягненні пені в сумі 2597грн. 58коп. в розмірі 0,1% від неоплачненої суми за кожен день прострочення та 1715грн. додаткової пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 7.1 договору в разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов"язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши правильність розрахунку пені суд приходить до висновку про задоволення пені в сумі 22грн. 82коп. з огляду на ст.ст. 1, 3 Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Позивач просить стягнути з відповідача 213грн. 76коп. трьох процентів річних, 1922грн. 52коп. інфляційних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За своєю правовою природою три проценти річних являються окремим видом способу захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Перевіривши розрахунок суд приходить до висновку про задоволення інфляційних в в сумі 120грн. 47коп. та три проценти річних в сумі 02грн. 79коп.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НВ Трейд" (м. Дніпропетровськ, вул. Радісна, 76; р/р 26004050400585 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299; код ЄДРПОУ 32793779) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод" (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Титова, 198; код ЄДРПОУ 31716783, р/р 26009105911591 ДОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 305017) 3734грн. 95грн. основного боргу, 22грн. 82коп. пені, 120грн. 47коп. інфляційних збитків, 02грн. 79коп., 38грн. 81коп. державного мита, 07грн. 06коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті суми позову відмовити.
Видати наказ.
Суддя Д.М.Полєв