р.
Справа №
За позовом
до
про
При секретарі судового засідання- Фуркаленко І.Л.
Представники:
ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» звернулась у грудні 2008 року із позовом до ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго», в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 2032920,83 грн. заборгованості, у тому числі: 1182581,26 грн. основного боргу за поставлений природний газ протягом січня -вересня 2007 року, 143177,48 грн. пені, 610162,34 грн. збитків від інфляції, 96999,74 грн. 3 % річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов'язань за договором № 06/06-1526 ТЕ-3 від 29.12.06р.
Відповідач повністю визнає основний борг у сумі 1182581,26 грн. Наявність заборгованості пов'язує із важким фінансовим станом підприємства. Просить визнати причини порушення зобов'язань виключними, які залежать від несвоєчасних та не в повному обсязі оплат населення за спожиту теплову енергію. Подав клопотання, у якому просить зменшити розмір пені, посилаючись на положення Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» від 13.11.96р. № 486/96-ВР, яким заборонено нараховувати пеню за несвоєчасну оплату населенням за житлово-комунальні послуги.
У судовому засіданні оголошувалася перерва з 15.01.09р. до 27.01.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального України.
В судовому засіданні 27.01.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -
встановив:
Між Позивачем -Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України" («постачальник») та Відповідачем -Дочірнім підприємством Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго» («покупець») був укладений договір № 06/06-1526 ТЕ-3 від 29.12.06р. на постачання природного газу, згідно з яким постачальник зобов'язався передати у власність покупцю в 2007 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
В подальшому до вказаного договору сторони уклали низку додаткових угод № 1 від 26.01.07р., № 2 від 28.02.07р., № 3 від 29.03.07р., № 4 від 26.04.07р., № 5 від 30.05.07р., № 6 від 27.06.07р., № 7 від 04.07.07р., № 8 від 25.07.07р., № 9 від 30.08.07р.
Згідно з пунктом 1.3 договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Згідно п. 3.3 вказаного договору, приймання-передача газу протягом місяця оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу.
Протягом періоду з січня по вересень 2007 року Позивач поставив Відповідачу 6339,211 тис. м куб. природного газу на загальну суму 4348687,63 грн., що підтверджується розрахунком Позивача та відповідними актами приймання-передачі природного газу в матеріалах справи.
Відповідно до п. 6.1. вказаного Договору, Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за поставлений природний газ грошовими коштами у наступному порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами, по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.
Відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений природний газ виконав частково, перерахувавши Позивачу грошові кошти на загальну суму 3166106,36 грн., що підтверджується розрахунками Позивача та не заперечується Відповідачем.
Таким чином, основний борг Відповідача становить суму 3166106,36 грн.
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та на підставі пункту 7.2. договору, якими встановлено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, Позивач нарахував Відповідачу суму 143177,48 грн. пені за період з 21.05.08р. по 21.11.08р.
На підставі положень ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував Відповідачу суму 610162,34 грн., на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з лютого 2007 року по жовтень 2008 року, та суму 96999,74 грн. -три проценти річних за період з 11.02.07р. по 21.11.08р.
Відповідач докази погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед Позивачем, чим порушив умови укладеного із Позивачем договору на постачання природного газу та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 1182581,26 грн. основного боргу, 610162,34 грн. збитків від інфляції, 96999,74 грн. трьох відсотків річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи, що обставини, на які посилається Відповідач, як на перешкоди у своєчасному виконанні своїх грошових зобов'язань, а саме: неплатоспроможність певної частини населення -є загальновідомим фактом, який встановлений у Законах України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» від 13.11.96р. № 486/96-ВР та «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20.02.03р. № 554-IV, а також надані Відповідачем відомості про те, що 75,6 % від обсягу теплової енергії відпускається підприємством на опалення житлового фонду, тобто населенню, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належної до стягнення з Відповідача на користь Позивача пені до 50 % від її розміру в сумі 71588,74 грн., а у стягнення решти пені в сумі 71588,74 грн. -відмовити.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго» на користь Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» суму 1182581 грн. 26 коп. основного боргу, 71588 грн. 74 коп. пені, 610162 грн. 34 коп. збитків від інфляції, 96999 грн. 74 коп. три відсотки річних, 20329 грн. 20 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.