79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
07.12.06 Справа № 8/138-1930(3/144-1772)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго» за № 3774/24 від 29.09.2006 року
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2006 року
у справі № 8/138-1930 (3/144-1772) (суддя -Жук Г.А.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго», м.Тернопіль
до відповідача Тернопільського обласного державного-комунального підприємства “Тернопільтеплокомуненерго», м.Тернопіль
про стягнення 271155,68 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Лазаренко В.О. -начальник юридичного відділу (доручення за №1212/01 від 03.11.2006 року), Цалин О.В. -головний бухгалтер (доручення за №1212/01 від 03.11.2006 року);
ВАТ “Тернопільобленерго» звернулось до Господарсьського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж “Тернопільтеплокомуненерго» 271 155,68 грн. боргу за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії ( Т-1 а.с.2-4).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.09.2005 року у справі №3/144-1772 задоволено позовні вимоги ВАТ “Тернопільобленерго» та стягнуто з Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж “Тернопільтеплокомуненерго» 271 155,68 грн. боргу за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії (Т-1 а.с.140-142).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2006 року у справі №3/144-1772 вищезазначене рішення залишено без змін ( Т-2 а.с.91-94).
Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2006 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2006 року та рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.09.2005 року у справі №3/144-1772, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду ( Т-2 а.с.106-108).
Не погодившись з винесеною постановою Вищого господарського суду України, ВАТ “Тернопільобленерго» подало касаційну скаргу до Верховного Суду України.
Ухвалою Верховного Суду України від 25.05.2006 року відмовлено в порушенні касаційного провадження ВАТ “Тернопільобленерго» з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2006 року у вищезазначеній справі (Т-2 а.с.166).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2006 року у справі №8/138-1930 (3/144-1772) відмовлено в задоволенні позовних вимог ВАТ “Тернопільобленерго», м.Тернопіль (надалі -Позивач) до Тернопільського обласного державного-комунального підприємства “Тернопільтеплокомуненерго» (надалі -Відповідач) про стягнення 271155,68 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії (Т-3 а.с.109-114).
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не подано в судове засідання належних доказів та правового обґрунтування перевищення споживання електричної енергії відповідачем у квітні 2005 року понад договірну величину та правомірність коригування договірної величини споживання електричної енергії на квітень 2005 року у травні 2005 року, а також доказів повідомлення споживача про коригування договірної величини споживання електричної енергії до настання спірного розрахункового періоду -квітень 2005 року. Позивачем всупереч вимог законодавства не доведено суду належними та допустимими доказами правомірності проведення коригування договірної величини споживання електроенергії у травні за період, який минув (квітень).
ВАТ “Тернопільобленерго», не погодившись з винесеним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи. Так, на думку апелянта, Відповідачем не доведено факт оплати використаної ним в квітні 2005 року електроенергії. Оскільки фактичної оплати за розрахунковий період величини спожитої електроенергії не було, Позивачем скориговано Відповідачу граничну величину споживання електроенергії за квітень 2005 року, відповідно до п.13 Постанови Кабінету Міністрів України №475 від 09.04.2002 року “Про внесення змін до Порядку постачання електроенергії». Споживачі, у разі перевищення встановлених, як договірних, граничних величин споживання електроенергії, несуть відповідальність згідно ст..26 Закону України “Про електроенергетику».
Помилковим вважає скаржник і висновок суду про неможливість застосування договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2005 року в травні 2005 року, оскільки відповідно до Договору про постачання електричної енергії за перевищення споживання договірних величин електричної енергії виставлено рахунок за перевищення споживання граничних величин за квітень 2005 року на суму 271155,68 грн., який Відповідач оплатити відмовився, а тому ВАТ “Тернопільобленерго» на виконання умов договору скоригувало граничну величину споживання електричної енергії. Таким чином, на думку скаржника, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд прийшов до хибного висновку і прийняв неправильне рішення, яке підлягає скасуванню, а позов задоволенню в розмірі 271155,68 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 1214/01 від 03.11.2006 року) вважає рішення місцевого господарського суду вірним, покликаючись на ту обставину , що в квітні 2005 року ВАТ “»Тернопільобленерго» провело оплату поточного споживання, однак підприємство не виконало свої зобов'язання по оплаті графіка погашення заборгованості за 2004 року і оплатило таку заборгованість в листопаді 2005 року.
Вивчивши матеріали справи та додатково подані докази, заслухавши представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду чинному законодавству та дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.
При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд вірно виходив з того, що правовідносини сторін щодо споживання електричної енергії регламентовані ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України , як зобов'язання постачання . Крім того, відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України “Про електроенергетику», Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим Постановою КМ України від 24.03.1999 року №441, в редакції Постанови КМ України від 09.04.2002 року №475 та Правилами користування електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 року в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 року №928.
24.05.2004 року Позивачем та Відповідачем укладено Договір №154 про постачання електричної енергії (Т-1 а.с.9-13). Розділом 5 цього Договору передбачено порядок визначення договірних і граничних величин споживання електричної енергії та потужності . Договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні замовленої Споживачем згідно з п. 5.1 цього Договору -у разі відсутності Споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі виконання боргових зобов'язань та проведення в повному обсязі поточних платежів у визначені терміни; забезпеченому обсягом попередньої оплати Споживача; передбаченому кошторисом доходів та видатків на оплату спожитої електроенергії -для установ та організацій, що фінансуються з бюджету. Для цієї мети Споживачі зобов'язані надати Постачальнику електричної енергії дані про передбаченні у кошторисі видатки на утримання відповідної установи (організації) в частині, що передбачається на оплату спожитої електричної енергії.
Договірні (граничні) величини доводяться Постачальником електричної енергії до відома Споживача письмовим повідомленням, що є невід'ємною частиною цього Договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. У випадку, якщо гранична величина енергоспоживання залишається без змін по відношенню до величини заявленої Споживачем -лімітне повідомлення не надсилається.
За підсумками розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електричної енергії коригується Постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії та відповідно здійснюється коригування договірної (граничної) величини рівня електричної потужності.
Додатком 2 до Договору №154 визначено порядок розрахунків. Розрахунковим періодом вважається період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або дата винесення Споживачем готівки в касу Постачальника електричної енергії. Остаточний розрахунок за електроенергію, спожиту в розрахунковому періоді, здійснюється Споживачем протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду (п.10).
За підсумками розрахункового періоду, протягом 10 робочих днів від дня закінчення, Постачальник електричної енергії коригує договірну (граничну) величину споживання електричної енергії та потужності до рівня фактично оплаченого за період обсягу та у разі споживання понад договірну величину письмово доводить до відома Споживача рівень відкоригованої договірної величини споживання електроенергії та потужності. Залежно від рівня здійсненої Споживачем оплати за розрахунковий період коригування граничної величини споживання електричної енергії може бути проведено як із збільшенням так і з зменшенням. У разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над фактично оплачений за цей розрахунковий період обсягом, Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої договірної (граничної) величини. Кошти за перевищення граничної величини споживання електричної енергії та/або потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії, який зазначається в рахунку (п.11).
Предметом спору є використання та оплата Відповідачем електричної енергії в квітні 2005 року .
Відповідач надав Позивачу 20.10.2004 року обсяги очікуваного споживання електричної енергії і відповідно до п.5.1. Договору від 154 від 24.05.204 року на квітень 2005 р. очікувані обсяги споживання електричної енергії становили 956 тис. Квт., а фактично спожито у квітні 2005 року 471424 тис. Квт .
Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень (Т-1 а.с.90-117) Відповідачем сплачено в квітні 2005 року за спожиту електричну енергію 148588,00 грн. В усіх перелічених вище платіжних дорученнях в графі “Призначення платежу» вказано: за електричну енергію згідно договору №154 від 24.05.2004 року.
Як вбачається з наведеного вище, Відповідач в квітні 2005 року повністю розрахувався за спожиту ним в цей період електроенергію, однак з перерахованої суми Позивачем лише 24579 грн. зараховано як оплату за спожиту в квітні електроенергію, а решта суми зараховано в погашення укладеного сторонами графіку погашення заборгованості і на підстав цього Позивачем 12.05.2005 року складено акт граничної величини споживання електричної енергії споживачем ТОДКП “Тернопільтеплокомуненерго» протягом квітня 2005 року, що становить 258934 кВт/год (Т-1 а.с.20).
Як стверджує Позивач у листі від 04.01.2006 року за № 33/24 , оскільки фактична оплата обсягів спожитої протягом квітня 2005 року електроенергії складає 66755,74 грн., то було проведене коригування договірної величини споживання електричної енергії на квітень 2005 року до величини фактичної оплати, що становить для ТОДКП “Тернопільтеплокомуненерго» - 471 424 кВт год., перевищення договірної величини електроспоживання становить 258934 кВт год. Відповідно до цього , на думку позивача у споживача виникло зобов'язання, згідно ст.. 26 Закону України “Про електроенергетику» оплатити п'ятикратну вартість обсягів понад договірного споживання .
Позивачем 13.05.2005 року направлено Відповідачу повідомлення №1851/32 про скориговану граничну величину споживання електричної енергії за квітень 2005 року (Т-1 а.с.17), виставлено рахунок №1/32 за понадлімітне споживання за квітень 2005 року на суму 271155,68 грн. (Т-1 а.с.18), які останній не сплатив.
У відповідності до вимог п.11 Порядку постачання електричної енергії споживачам , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №475 від 09.04.2002 року -за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживання коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання і скоригована гранична величина дійсна з дня проведення коригування.
Таким чином , Позивачем помилково скориговано Відповідачу величину споживання електричної енергії за попередній період та невірно застосовано ст. 26 Закону України “Про електроенергетику» в частині нарахування п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.
Договором та чинним законодавством передбачено відповідальність споживача за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії, у вигляді сплати пені, штрафу, інфляційних витрат, річних, які вправі застосовувати постачальник у разі порушення споживачем строків оплати.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів ТОДКП “Тернопільтеплокомуненерго» замовило на квітень 2005 року 958 тис. кВт., а фактично спожило 473 тис. кВт та розрахувалося за неї в сумі 148 тис. грн. яка в квітні 2005 року перерахована в оплату поточного споживання на рахунок ВАТ “Тернопільобленерго» (Т-1 а.с.51 ).
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про недоведеність Позивачем перевищення Відповідачем споживання електричної енергії в квітні 2005 року понад договірну величину та правомірність коригування договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2005 року у травні 2005 року, а також позивачем не подано доказів повідомлення споживача про коригування договірної величини споживання електричної енергії до настання спірного розрахункового періоду -квітень 2005 року.
При розгляді справи судовою колегією Львівського апеляційного господарського суду досліджено і ту обставину, що споживачами теплоенергії згідно поданих Відповідачем копій договорів (Т-5 а.с.2-112) є, в основному, населення та бюджетні організації, що відповідно впливає на стан розрахунків Відповідача з Позивачем .
Оцінивши докази в їх сукупності , судова колегія Львівського апеляційного господарського суду , прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2006 року у справі № 8/138-1930(3/144-1772) залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку .
3. Справи № 8/138-1930(3/144-1772) повернути Господарському суду Тернопільської області.
Головуючий суддя Л.Л.Давид
Суддя Г.Т.Кордюк
Суддя Х.В.Мурська