01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.11.2008 № 22/51
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Шапрана В.В.
при секретарі: Плукар І.І.
За участю представників:
від позивача - Мерзлікін О.В. - представник за дов. б/н від 21.08.2008;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.10.2008
у справі № 22/51
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еталон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне"
про стягнення заборгованості
Суть рішення і апеляційної скарги:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еталон» (далі - позивач) у серпні 2008 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 67144,63грн. заборгованості, 5305,52грн. пені за прострочення платежу та 693,46грн. - 3% річних, а також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2008 у справі №22/51 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еталон» 67144,63грн. основного боргу, 5305,52грн. пені за простроченням платежу, 693,46грн. 3% річних; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еталон» 849,44грн. судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що строк виконання зобов'язань щодо оплати товару, станом на час вирішення спору судом першої інстанції є таким, що настав, докази повної оплати заборгованості за продукцію відсутні. Також господарський суд міста Києва погоджується з розрахунками суми пені та 3% річних, наданими позивачем і вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на нормах статті 530 ЦК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2008 у справі №22/51.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2008 у справі №22/51 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне» була прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі.
В судове засідання 26.11.2008 з'явився лише представник позивача. Відповідач в судове засідання 26.11.2008 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції суду №60189 від 17.11.2008.
Отже, відповідач знав про дату розгляду апеляційної скарги по даній справі 26.11.2008, але не надав доказів неможливості направлення в судове засідання будь-якого свого представника. Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також в зв'язку з ненадходженням від відповідача заяв, клопотань про відкладення розгляду справи, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу у справі №22/51 за відсутності представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 26.11.2008 просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2008 залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд,-
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поляне» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еталон» було укладено договір купівлі-продажу №15 (далі - договір), за умовами якого останнє зобов'язується продати покупцю, а покупець прийняти та оплатити відповідно до товаросупроводжувальних документів товар.
В силу положень підпункту 1.3 пункту 1 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту передачі товару покупцю, а моментом передачі товару вважається підписання представником покупця відповідної накладної.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору позивачем передано відповідачу продукцію згідно наступних товарно-транспортних накладних: №000005417 від 19.01.2008, №000005476 від 19.01.2008, №000005538 від 19.01.2008, №000005924 від 21.01.2008, №000005940 від 21.01.2008, №000006182 від 22.01.2008, №000006269 від 22.01.2008, №000006414 від 22.01.2008, №000006689 від 23.01.2008, №000006832 від 23.01.2008, №000006981 від 24.01.2008, №000007131 від 24.01.2008, №000007282 від 24.01.2008, №000007578 від 25.01.2008, №000007693 від 25.01.2008, №000007919 від 26.01.2008, №000007966 від 26.01.2008, №000008095 від 26.01.2008, №000008471 від 28.01.2008, №000008788 від 29.01.2008, №000008906 від 29.01.2008, №000009418 від 30.01.2008, №000009609 від 31.01.2008, №000009803 від 31.01.2008, №000010172 від 01.02.2008, №000010438 від 02.02.2008, №000010581 від 02.02.2008, №000011047 від 04.02.2008, №000011379 від 05.02.2008, №000011458 від 05.02.2008, №000011966 від 06.02.2008, №000012294 від 07.02.2008, №000012397 від 07.02.2008, №000012724 від 08.02.2008, №000013023 від 09.02.2008, №000013065 від 09.02.2008, №000013632 від 11.02.2008, №000013929 від 12.02.2008, №000014130 від 12.02.2008, №000014580 від 13.02.2008, №000014788 від 14.02.2008, №000015044 від 14.02.2008, №000015341 від 15.02.2008, №000015635 від 16.02.2008, №000015678 від 16.02.2008, №000016328 від 18.02.2008, №000016603 від 19.02.2008, №000016774 від 19.02.2008, №000017211 від 20.02.2008, №000017510 від 21.02.2008, №000018066 від 22.02.2008, №000018325 від 23.02.2008, №000018517 від 23.02.2008, №000019009 від 25.02.2008, №000021818 від 04.03.2008, №000022612 від 06.03.20008.
Згідно підпункту 2.1 пункту 2 договору характеристика, номенклатура і вартість товару проданого покупцю вказується у товаросупроводжувальних документах (накладних), а згідно підпункту 3.2 пункту 3 договору покупець зобов'язується повністю оплатити отриманий за договором товар не пізніше 14 банківських днів з моменту отримання товару.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано доводами апеляційної скарги, оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору судом першої інстанції склала 67144,63грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Відповідно до положень підпункту 10.1 пункту 10 договору сторони погодились, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007; в разі якщо жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір за місяць до закінчення терміну його дії шляхом письмового повідомлення іншої сторони, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. Сторонами не надано доказів на спростування вищевказаних обставин, а матеріали справи вказують на те, що поставки товарів здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).
Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень статті 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень підпункту 3.2 пункту 3 договору №15 від 02.07.2007 строк виконання зобов'язань щодо оплати товару, переданого згідно видаткових накладних зазначених у розрахунку суму заборгованості, станом на час вирішення спору судом першої інстанції настав.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з акту звірки взаєморозрахунків, складеного станом на 31.03.2008, відповідачем визнано заборгованість перед позивачем в розмірі 67744,63грн., копії банківських виписок на підтвердження часткової оплати наявні в матеріалах справи, сума заборгованості в розмірі 67144,63 грн. складається з частково не оплаченої накладної №000005417 від 19.01.2008 у сумі 716,03грн. і повністю не оплачених накладних з 19.01.2008 по 06.03.2008р. на загальну суму 66428,60грн.
З огляду на відсутність доказів повної оплати переданої продукції згідно зазначених товарно-транспортних накладних, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що вимоги позивача про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та задовольнив їх.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Відповідно до пункту 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно підпункту 8.1 пункту 8 договору в разі порушення покупцем умов підпункту 3.2 пункту 3 договору він зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, зазначеної у товаросупроводжувальних документах за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є припікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за період з 28.03.2008 по 31.07.2008 за обліковою ставкою 10%, встановленою Постановою НБУ від 29.12.2007 № 492 (період нарахування пені 28.03.2008 по 31.07.2008), та 12%, встановленою Постановою НБУ №107 від 21.04.2008 (в періоді нарахування пені з 30.04.2008 по 31.07.2008) складає 5305,52грн.
Відповідно пункту 1статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та на наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 67144,63 грн. станом на час вирішення спору судом першої інстанції, господарський суд міста Києва, перевіривши його, дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, що розрахунок позивача суми 3% річних є обґрунтованим і становить 693,46грн.
Крім того, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).
Судом апеляційної інстанції було здійснено перерахунок штрафних санкції, у зв'язку з чим Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок позивача суми боргу, а також розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми є обґрунтованими.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладені норми матеріального права, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не було порушено норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд відхиляє наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в розумінні статті 34 ГПК України, як необґрунтовані, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать відмітки канцелярії суду №№378, 379 від 02.09.2008 та №№654, 655 від 19.09.2008 на зворотньому боці ухвал господарського суду міста Києва від 27.08.2008 та від 17.09.2008 відповідно.
З огляду на встановлене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2008 у справі №22/51 залишити без змін.
Матеріали справи №22/51 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Алданова С.О.
Шапран В.В.
02.12.08 (відправлено)