вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
16.02.09
Справа №2а-5795/08/4
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі Заєвській Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, представник за дов.,
від відповідача - ОСОБА_3, представник за дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1,
до Судацького міського відділу ГУ МВС України в АР Крим,
про визнання відмови неправомірною та спонукання до виконання певних дій.
Суть спору: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання відмови неправомірною та зобов'язання виплатити 8122,74 грн. одноразової грошової допомоги. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.10.08р. відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.12.08р. за клопотанням відповідача замінено відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим на належного відповідача Судацький міський відділ ГУ МВС України в АР Крим (далі - позивач).
У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в порядку ст. 51 КАС України і просить суд стягнути з відповідача 5658,97 грн.
Представник позивача надав суду пояснення, у якому проти позову не заперечує, визнає заборгованість у розмірі 5659,12 грн., та зазначив, що заборгованість по виплаті вихідної допомоги не була виплачена у зв'язку з відсутністю власних коштів на фінансування.
Розглянув матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права, та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно наказу № 195 від 03.08.1995р. ГУ МВС України в АР Крим позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом НОМЕР_1 о/с від 27.03.08р. з посади помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини Судацького міського відділу ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України у відставку за п. 64 “Ж»(за власним бажанням). Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 14 років 01 місяць 21 днів, у пільговому - 20 років 04 місяці 25 днів. Вислуга років для виплати грошової допомоги при звільненні становить 14 років 01 місяця 21 днів ( а. с. 5).
В той же час матеріали справи свідчать про те, що у вересні 2008 року відповідач частково у сумі 3159,42 грн. виплатив позивачу одноразову допомогу.
Сума заборгованості на момент розгляду справи становить 5658,97 грн.
Відповідно до п. а) ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р. пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р. встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Посилання відповідача на те, що заборгованість не виплачується у зв'язку з відсутністю коштів суд вважає нікчемним, оскільки реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань Так, у справі “Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання відмови неправомірною, а не про визнання її протиправною, як це передбачено п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вважає можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Суд визначає, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Крім того, суд також вважає необхідним зазначити, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Суд вважає, що дії Судацького міського відділу ГУ МВС України в АР Крим щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби не відповідають нормам діючого законодавства, та є протиправними.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні 16.02.2009 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складено 20.02.2009.
Керуючись ст. ст. 94,158,160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати відмову Судацького міського відділу ГУ МВС України в АР Крим виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні протиправною.
3. Зобов'язати Судацький міський відділ ГУ МВС України в АР Крим виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) одноразову грошову допомогу у розмірі 5658,97 грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Циганова Г.Ю.