79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.11.06 Справа № 19/132
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Онишкевича В. В.
Слуки М. Г.
розглянув апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації «Мирненське», м. Костопіль від 27.09.2006 р. № 221
на постанову Господарського суду Рівненської області від 08.08.2006 р.
у справі № 19/132
за позовом Прокурора Костопільського району в інтересах держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача Підприємства споживчої кооперації «Мирненське», м. Костопіль
про стягнення штрафних санкцій в сумі 2 331, 82 грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури -явка необов'язкова -не з'явився
від позивача -явка необов'язкова -не з'явився
від відповідача (скаржника) -явка необов'язкова -Рощук Т. О. -представник (Довіреність № 262 від 22.11.2006 р.)
Представнику відповідача (скаржника) у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 р. розгляд справи було призначено на 28.11.2006 р., явка сторін не була визнана обов'язковою.
Постановою господарського суду Рівненської області від 08.08.2006 р. у справі № 19/132 за позовом Прокурора в Костопільському районі в інтересах держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПСК «Мирненське», м. Костопіль про стягнення 2 331, 82 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по працевлаштуванні 1 інваліда у 2005 році позов задоволено.
При винесенні оскаржуваної постанови, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 1434 від 26.09.2002 р., Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 314 від 03.05.1995 р. та мотивував її тим, що оскільки ПСК «Мирненське» є окремою юридичною особою, а не підрозділом чи філією головного підприємства, має самостійний штат працівників та здійснює свою діяльність як окремий господарюючий суб'єкт із всіма правами та обов'язками юридичної особи, то згідно чинного законодавства, повинен створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів у межах встановленого нормативу.
Скаржник, відповідач у справі, не погодився з постановою господарського суду Рівненської області, подав апеляційну скаргу, в якій вказує підстави, з яких вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, а слід прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на те, що згідно довідки № 000896 про включення підприємства до ЄДРПОУ, підприємство було зареєстроване 24.11.2004 р., а фактично почало працювати з 01.02.2005 р. Відповідно до Статуту підприємства, ПСК «Мирненське» є підприємством Костопільського ССТ, а відтак -інваліди залишилися працювати в Костопільському ССТ, а на ПСК «Мирненське»були переведені лише працівники прилавку. Також скаржник вказує на те, що в звіті про зайнятість інвалідів форми № 10-ПІ, в графі об'єднання, зазначено Костопільське ССТ, де середньооблікова чисельність інвалідів більша нормативу, що не було взято до уваги ні Прокуратурою під час перевірки, ні Фондом. Крім того, апелянт повідомляє про неповний робочий день працівників, а також звертає увагу на розмір заробітних плат.
Позивач у справі не скористався правом, наданим ст. 191 КАС України, не подав відзиву на апеляційну скаргу, а також не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення № 1767677.
Прокуратура Костопільського району також не забезпечила явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення № 1767600.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника скаржника (відповідача), колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості 1 робочого місця.
Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 22 чоловіки, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році повинен був становити в кількості 1 інваліда, а на підприємстві у звітному періоді не працював жодний інвалід. Також у даному звіті помилково зазначено, що кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, повинна становити 0.
За п.п. 3.3.3 Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Згідно змісту Листів Держкомстату № 6-2-7/230 від 21.10.2002 року та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 6538 від 12.11.2003 р., у разі отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглювати його за загальними правилами арифметики до цілого значення.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.
Отже, відсутність в спірному періоді прибутку не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за не створення робочого місця для працевлаштування інваліда.
Згідно з положеннями Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом і виплачується підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, а у разі несплати в установлений термін, відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку, керуючись також Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1434 від 26.09.2002 р., ст. 2 КАС України та ст. 124 Конституції України.
Із згаданого вище звіту форми № 10-ПІ вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 2 331, 82 грн. -відповідно Фондом соціального захисту інвалідів були нараховані штрафні санкції в такому ж розмірі за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно ч. 2 ст. 19 цього ж Закону, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника підприємств.
Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства створюють за власні кошти місця для працевлаштування інвалідів, розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно даного Положення, робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. від відповідача вимагалося для огляду Статут ПСК «Мирненське»і Статут Костопільського ССТ, а також звіт форми № 10-ПІ за 2005 рік Костопільського ССТ.
На виконання вимог даної ухвали, ПСК «Мирненське»направило на адресу Львівського апеляційного господарського суду Статут Костопільського ССТ. Проте, у поданому документі не вказано, що відповідач є підрозділом чи філією головного споживчого товариства.
Також, у Статуті ПСК «Мирненське»вказано, що воно є підприємством Костопільського ССт, однак є юридичною особою, яка провадить самостійну господарську діяльність.
Крім цього, відповідачем подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік Костопільського ССТ, в якому зазначена кількість створених робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка відповідає середньообліковій чисельності штатних працівників цього товариства.
Давши належну оцінку поданим скаржником доказам, колегія суддів дійшла висновку, що ПСК «Мирненське»як окремий господарюючий суб'єкт повинен самостійно, незалежно від головного підприємства, створювати необхідну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, апеляційна інстанція, погоджуючись з місцевим господарським судом, дійшла висновку, що Фондом соціального захисту інвалідів правомірно були застосовані штрафні санкції до ПСК «Мирненське»за невиконання покладеного на нього обов'язку щодо створення 1 робочого місця для працевлаштування інваліда.
Отже, враховуючи вищенаведене, а також норми чинного законодавства України і практику Вищого господарського, адміністративного та Верховного судів України щодо перегляду матеріалів справ в касаційному порядку з аналогічним предметом спору, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду Рівненської області, оскільки вона прийнята з врахуванням всіх обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 184, 195, 199, 200-205, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, -
1. Постанову господарського суду Рівненської області від 08.08.2006 р. у справі № 19/132 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПСК «Мирненське»без задоволення;
2. Судові витрати по апеляційній скарзі віднести на скаржника (відповідача);
3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду;
4. Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя В. В. Онишкевич
Суддя М. Г. Слука