01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.10.2008 № 45/74
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Шапрана В.В.
при секретарі: Камінська Т.О.
За участю представників:
від позивача 1 - Чубенко Ж.А., дов. № 433 від 28.03.2008;
від позивача 2 - Караваєв І.І., дов. б/н від 11.04.2008;
від позивача 3 - Рижавський С.Р., дов. № 246 від 22.09.2008;
від позивача 4 - не з'явився;
від позивача 5 - не з'явився;
від позивача 6 - не з'явився;
від відповідача - Федосієнко М.М., дов. №21-122/10-5930 від 11.09.2007;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства «Вишняківський спиртовий завод»; Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод»; Державного підприємства «Бершадський спиртовий завод»; Державного підприємства «Вузлівський спиртовий завод»; Державного підприємства «Борокський спиртовий завод»
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.06.2008
у справі № 45/74 (Балац С.В.)
за позовом Державного підприємства "Вишняківський спиртовий завод"
Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод"
Державного підприємства "Бершадський спиртовий завод"
Державного підприємства "Вузлівський спиртовий завод"
Державного підприємства "Сторонибабський спиртовий завод"
Державного підприємства "Борокський спиртовий завод"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення від 20.12.2007 № 745-р
Суть рішення і апеляційних скарг:
До господарського суду міста Києва надійшли позовні заяви Державного підприємства «Вишняківський спиртовий завод» (далі - позивач 1), Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» (далі - позивач 2), Державного підприємства «Бершадський спиртовий завод» (далі - позивач 3) Державного підприємства «Вузлівський спиртовий завод» (далі - позивач 4), Державного підприємства «Сторонибабський спиртовий завод» (далі - позивач 5), Державного підприємства «Борокський спиртовий завод» про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) від 20.12.2007 №745-р у справі 23-26.13/5-07 у відповідних частинах, які стосуються вищевказаних підприємств.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 11.03.2008 вищевказані позовні заяви були об'єднані для спільного розгляду та вирішення у межах справи №45/74.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі № 45/74 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що підстав для одночасного встановлення однакових цін на продукцію у позивачів не було, оскільки аналіз ситуації на ринку спирту етилового ректифікованого спростовує наявність об'єктивних причин для одночасного пропонування та встановлення позивачами однакових цін на спирт «Екстра», спирт «Люкс» та спирт «Вища очистка» оскільки показники, які являються складовими ціни зазначених спиртів у позивачів є різними.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на нормах статей 36, 37, 50, 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Позивач 1, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/74 скасувати в частині, яка стосується Державного підприємства «Вишняківський спиртовий завод». Також апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини справи, а саме: недостатньо проведений аналіз спиртового ринку, що виражено у застосуванні одностороннього підходу до формування ціни на спирт, не враховано домінуючий вплив ціни попиту над ціною пропозиції, вплив якості продукції на споживчий ринок, особливості взаємовідносин спиртових заводів з основними споживачами спирту, наявність і перевага експортного ринку позивача, відвантаження продукції за різними цінами.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 у справі №45/74 (у складі суду: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Калатай Н.Ф., Попікова О.В.) Державному підприємству «Вишняківський спиртовий завод» було відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Позивач 2, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/74 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» задовольнити у повному обсязі. Також апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав оцінки тій обставині, що Антимонопольний комітет України порушив справу №23-26.13/5-07 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за завами ЗАТ «Оболонь» та Асоціації «Спілка оптовиків і виробників алкоголю та тютюнових виробів», а не за власною ініціативою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 у справі №45/74 (у складі суду: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Малетич М.М., Попікова О.В.) Державному підприємству «Новосуханівський спиртовий завод» було відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Позивач 3, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/74 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Бершадський спиртовий завод» задовольнити у повному обсязі. Також апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини справи, а саме: недостатньо проведений аналіз спиртового ринку, що виражено у застосуванні одностороннього підходу до формування ціни на спирт, не враховано домінуючий вплив ціни попиту над ціною пропозиції, вплив якості продукції на споживчий ринок, особливості взаємовідносин спиртових заводів з основними споживачами спирту, наявність і перевага експортного ринку позивача, відвантаження продукції за різними цінами.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 у справі №45/74 (у складі суду: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Малетич М.М., Попікова О.В.) Державному підприємству «Бершадський спиртовий завод» було відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Позивач 4, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/74 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Вузлівський спиртовий завод» задовольнити у повному обсязі. Також апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про те, що підстав для одночасного встановлення однакових цін на продукцію не було не відповідає обставинам справи, оскільки спростовується фактичними обставинами, які визнав у своєму рішенні Антимонопольний комітет, а саме, що у 4 кварталі 2006 року різко зросли ціни на зерно, що є об'єктивним фактором, який не міг не впливати на ріст цін на спирт.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 у справі №45/74 (у складі суду: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Малетич М.М., Попікова О.В.) Державному підприємству «Вузлівський спиртовий завод» було відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Позивач 6, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/74 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Борокський спиртовий завод» задовольнити у повному обсязі. Також апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Державне підприємство «Борокський спортовий завод» не встановлював нових цін і фактично не підвищував цін на спирт. Також апелянт зазначає, що ціна на ринку спирту відіграє не головну роль, а основною підставою для споживача і конкурентним елементом для виробника є якість продукції, про що свідчить аналіз попиту за географією.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 у справі №45/74 (у складі суду: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Малетич М.М., Попікова О.В.) Державному підприємству «Борокський спиртовий завод» було відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Якщо рішення місцевого господарського суду оскаржено в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК декількома особами, апеляційний господарський суд приймає до провадження всі апеляційні скарги, які відповідають вимогам ГПК, та розглядає в одному апеляційному провадженні. По кожній з них виноситься ухвала про прийняття до провадження або про її повернення (аналогічна позиція міститься в п. 3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» в редакції абзацу другого пункту 3 із змінами, внесеними роз'ясненням Вищого господарського суду України від 17.12.2003 р. № 04-5/534).
Враховуючи вищезазначене, розгляд апеляційних скарг позивача 1, позивача 2, позивача 3, позивача 4 та позивача 6 було призначено на 02.09.2008. Розгляд вищезгаданих апеляційних скарг здійснювався в одному апеляційному провадженні.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/9 від 01.09.2008 у зв'язку з виробничою необхідністю (зайнятістю суддів Малетича М.М., Попікової О.В. в іншому судовому процесі та закінченням повноважень судді Київського апеляційного господарського суду Калатай Н.Ф.) розгляд апеляційних скарг позивача 2, позивача 3, позивач 4, позивача 6 у справі №45/75 було доручено колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Шапран В.В.).
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/10 від 01.09.2008 у зв'язку з виробничою необхідністю (закінченням повноважень судді Київського апеляційного господарського суду Калатай Н.Ф.) розгляд апеляційної скарги позивача 1 у справі №45/75 було доручено колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Шапран В.В.).
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 та від 24.09.2008 розгляд апеляційних скарг у даній справі відкладався на підставі статті 77 ГПК України.
В судове засідання 01.10.2008 з'явилися представники позивача 1, позивач 2, позивач 3 та відповідача. Представники позивача 4, позивача 5 та позивача 6 в судове засідання 2210.2008 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції суду №07470014 від 03.09.2008, №07470030 від 04.09.2008, №07470073 від 03.09.2008 .
Отже, позивач 4, позивач 5 та позивач 6 були належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги у даній справі, але не надали доказів неможливості направлення в судове засідання повноважних представників. Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також, що заяв, клопотань від позивача 4, позивача 5 та позивача 6 про відкладення розгляду справи до суду не надходило, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційні скарги у справі №45/74 за відсутності представників позивача 4, позивача 5 та позивача 6.
Представник позивача 1 просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/75 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Вишняківський спиртовий завод» задовольнити повністю.
Представник позивача 2 просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/75 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» задовольнити повністю.
Представник позивача 3 просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/75 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Бершадський спиртовий завод» задовольнити повністю.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційних скарг, рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/74 залишити без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач 1 звернувся до об'єднання «Київспирт» з листами від 21.09.2006 №1540 та 06.10.2006 №1656 в яких повідомив, що ціна продукції у 4 кварталі 2006 на умовах поставки ЕХW - завод продавця складає: спирт РВО не менше ніж 44,00грн.(в т.ч. ПДВ), спирт «Екстра» не менше ніж 45,00грн. (в т.ч. ПДВ), спирт «Люкс» не менше ніж 46,00грн. (в т.ч. ПДВ), спирт РВО не менше ніж 248,00грн. (в т.ч. акцизний збір 170,00грн./дал. та ПДВ), спирт «Екстра» не менше ніж 249,00 грн.(в т.ч. акцизний збір 170,00грн./дал. та ПДВ), спирт «Люкс» не менше ніж 250,00грн. (в т.ч. акцизний збір 170,00грн./ дал та ПДВ).
Позивач 2 листом від 21.09.2006 №702 повідомив, що планова відпускна ціна 1 дал. спирту з доставкою на 4 квартал 2006 року становить: спирт «Люкс» - 46,00грн., спирт «Екстра» - 45,00грн., спирт «Вища очистка - 44,00грн.
Позивач 3 звернувся до об'єднання «Київспирт» з листом від 20.09.2006 №501 в якому просив укладати договори на спирт зерновий по наступним цінам з ПДВ: спирт «Люкс» - 46,00грн., спирт «Екстра» - 45,00грн., спирт «Вища очистка» - 44,00грн.
Позивач 4 звернувся до об'єднання «Київспирт» з листом від 20.09.2006 №371 в якому просив керуватись наступними цінами на продукцію: спирт «Люкс» - 46,00грн. за 1 дал., спирт «Екстра» - 45,00грн. за 1 дал., спирт «Вища очистка» - 44,00грн. за 1 дал.
Позивач 5 звернувся до об'єднання «Київспирт» з листом від 21.09.2006 №1/543 в якому просив укладати договори на спирт у 4 кварталі 2006 року по наступній ціні: спирт «Люкс» - 46,00грн. за 1 дал., спирт «Екстра» - 45,00грн. за 1 дал., спирт «ВО» - 44,00грн. за 1 дал.
Позивач 6 звернувся до об'єднання «Київспирт» з листом від 21.09.2006 №345 в якому повідомив, що відпуск спирту етилового ректифікованого (зернового) можливий по слідуючих відпускних цінах за 1 дал: спирт «Люкс» - 46,00грн., спирт «Екстра» - 45,00грн., спирт «Вища очистка» - 44,00грн.
Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачі протягом 20.09.2006 та 21.09.2006 (2 днів) звернулися до об'єднання «Київспирт» з листами, в яких встановили однакові ціни на свою продукцію.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2007 відповідачем було прийнято рішення №745-р у справі №23-26.13/5-07 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - оскаржуване рішення), в якому встановлено наступне.
Відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі - Закон «Про регулювання виробництва і обігу спирту») оптова торгівля спиртом етиловим здійснюється за наявності ліцензії лише державними підприємствами, спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України своїми розпорядженнями від 20.05.1998 №341р та від 06.09.2005 №390-р уповноважив Київське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (надалі - об'єднання «Київспирт») здійснювати експорт та оптову реалізацію спирту етилового на внутрішньому ринку. Отже, спиртові заводи, які не мають ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, здійснюють його реалізацію споживачам лише через об'єднання «Київспирт».
Об'єднання «Київспирт» укладає типовий договір комісії на продаж спирту етилового з кожним конкретним спиртовим заводом.
У ході проведення перевірки об'єднання «Київспирт» були виявлені листи спиртових заводів до цього об'єднання щодо встановлення нових цін на спирт у IV кварталі 2006 року. Аналіз листів показав, що переважна більшість спиртових заводів запропонували підвищити відпускні ціпи на спирт та встановити їх на однаковому рівні залежно від марки: спирт етиловий «люкс» - 46,00грн./дал., спирт етиловий «екстра» - 45,00грн./дал., спирт етиловий «вищої очистки» - 44,00грн./дал. для підприємств, які є платниками акцизного збору (виробникам лікеро-горілчаної продукції та підприємствам виноробної промисловості), спирт за однаковими відпускними цінами. При цьому, для споживачів - не платників акцизного збору (на технічні та технологічні потреби, для виробництва медичних препаратів) ціни на спирт пропонувалися різні.
Аналіз зазначених листів показав, що свої пропозиції з встановлення цін практично одночасно - 20 та 21 вересня 2006 року - надіслали 27 спиртових заводів.
За фактом встановлення двадцятьма сімома спиртовими заводами на четвертий квартал 2006 року однакових відпускних цін на спирт для лікеро-горілчаних підприємств розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.01.2007 №07/7-р був розпочатий розгляд справи №23-26.13/5-07 за ознаками порушення цими спиртовими заводами законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються встановлення однакових цін, які можуть призвести до усунення чи обмеження конкуренції.
Як вбачається з матеріалів справи, ще 13 спиртових заводів у четвертому кварталі 2006 року також встановили однакові відпускні ціни на спирт на рівні: спирт етиловий «люкс» - 46,00грн./дал., спирт етиловий «екстра» - 45,00грн./дал., спирт етиловий «вищої очистки» - 44,00грн/дал, вчинені узгоджено.
Розпорядженням державного уповноваженого від 30.03.2007 №07/48-р наведені спиртові заводи були залучені до участі у справі №23-26.13/5-07 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом встановлення однакових цін, які можуть призвести до усунення чи обмеження конкуренції на ринку.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до законодавства України про ціни і ціноутворення спирт не визнано таким товаром, до якого застосовується державне регулювання цін. Ніяким нормативно-правовим актом рівень рентабельності виробництва спирту не обмежується.
Оптово-відпускні ціни на кожний вид спирту кожним спиртовим заводом встановлюються самостійно (згідно з калькуляціями) і розраховується на підставі власних витрат.
Реалізація продукції проводиться за вільними цінами, які формуються для споживачів, виходячи з планової калькуляції собівартості продукції, планової рентабельності, акцизного збору та податку на додану вартість (для платників акцизного збору - лікеро-горілчаних підприємств - без урахування акцизу).
Відповідач в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що оскільки спиртові заводи використовували для виробництва спирту різні види сировини, яка має різну вартість, різну питому вагу в загальному обсязі споживання сировини підприємствами та дає різний вихід спирту, то й відповідно значення показників у статті витрат «Сировина», фактичних та планових калькуляцій собівартості спирту етилового не співпадає у жодного спиртового заводу. Це підтверджується наданими відповідачами калькуляціями, з яких видно, що, дійсно, показники зазначеної статті витрат (як планові, так і фактичні наведені у додатку 6) не збігаються у жодного спиртового заводу.
Також у рішенні відповідача зазначено, що у четвертому кварталі 2006 року дійсно були об'єктивні умови для підвищення цін на спирт, проте, хоча ці обставини і є об'єктивними умовами для підвищення ціни на спирт, вони, як встановлено у справі, не призводять до однакової його собівартості, а тим більше до однакової відпускної ціни. Тому відповідач зробив висновок, що об'єктивні економічні причини, що зумовили б необхідність встановлення кожним, окремим відповідачем цін на спирт на рівні: спирт етиловий «люкс» - 46,00грн./дал., спирт етиловий «екстра» - 45,00грн./дал., спирт етиловий «вищої очистки» - 44,00грн./дал., відсутні та встановлення кожним із 40 відповідачів однакових цін з цінами інших заводів на 3 види спирту не можна пояснити інакше, ніж їхньою узгодженою поведінкою.
Крім того, на думку відповідача, про узгодженість дій спиртових заводів свідчать і інші обставини, зокрема у вересні 2006 року деякі спиртові заводи отримали телефонограму від об'єднання «Київспирт» від 14.09.2006 №05-399 такого змісту: у зв'язку з отриманням сировини нового врожаю об'єднання «Київспирт» проводить 19.09.2006 нараду з питань реалізації продукції в 4 кварталі 2006 року на внутрішньому ринку України. Просимо особисто прийняти участь у нараді, що відбудеться в 14 год. 30 хв. в приміщенні об'єднання «Київспирт» по вул. Баумана, 9/12, у кабінеті генерального директора.
За даними об'єднання «Київспирт», для участі у нараді були відправлені факсом та поштою запрошення керівникам 13 спиртових заводів, а також керівникам Чернігівського, Вінницького, Львівського та Сумського обласних об'єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.
Оскільки обласні об'єднання відповідно до статутів здійснюють координацію та контроль за роботою спиртових заводів, що входять до їх складу, то вони мали довести до відома останніх результати наради. Через це присутність усіх керівників спиртових заводів на нараді була не обов'язковою.
Якраз після проведення зазначеної наради всі спиртові заводи практично одночасно (а саме 20 та 21 вересня) надіслали до об'єднання «Київспирт» листи щодо встановлення однакових відпускних цін на четвертий квартал 2006 року на спирт етиловий ректифікований вищої очистки у розмірі 44,00грн./дал., спирт етиловий «люкс» - 46,00грн./дал., спирт етиловий «екстра» - 45,00грн./дал.
Відповідач в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що внаслідок узгодження спиртовими заводами цін на спирт було усунуто один з найважливіших факторів конкурентної боротьби - ціну товару, що з огляду на обсяг ринку, охоплений узгодженими діями (близько 75,0 відсотків), призвело до обмеження конкуренції на ринку спирту.
В резолютивній частині рішення відповідача №23-26.13/5-07 зазначено, що спиртові заводи, зокрема, позивачі вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту. Також в резолютивній частині цього рішення відповідача вирішено, на підставі абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накласти штраф, зокрема, на позивача 1 у розмірі 50000,00грн., на позивача 2 у розмірі 20000,00грн., на позивача 3 у розмірі 55000,00грн., на позивача 4 у розмірі 50000,00грн., на позивача 5 у розмірі 50000,00грн., на позивача 6 у розмірі 40000,00грн.
Як вбачається з матеріалів справи, даний спір виник внаслідок того, що позивачі вважають оскаржуване рішення відповідача незаконним, оскільки відповідач неправомірно залучив до участі у справі № 23-26.13/5-07 позивачів, які не мали господарських відносин з особами, які ініціювали цю справу. Також позивачі вважають, що не вчиняли порушення передбаченого пунктом 1 статті 50 і частинами 1, 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки були підстави для підвищення відпускних цін на продукцію через подорожчання сировини та затрат спиртових заводів.
Щодо залучення Антимонопольним комітетом України позивачів до участі у справі №23-26.13/5-07 в якості відповідачів, то відповідно до статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
З огляду на вищевикладене, Київським апеляційним господарським судом відхиляються, як необґрунтовані, доводи апелянтів, що суд першої інстанції не надав оцінки тій обставині, що Антимонопольний комітет України порушив справу №23-26.13/5-07 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявами ЗАТ «Оболонь» та Асоціації «Спілка оптовиків і виробників алкоголю та тютюнових виробів», а не за власною ініціативою.
Згідно статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.
Виходячи зі статусу та завдань Антимонопольного комітету України, передбачених нормами статей 1, 3 Закону України «Про антимонопольний комітет України», та виходячи з норм статей 36, 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідач, здійснюючи державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання, уповноважений в силу частини 3 статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції» залучати до участі у справі співвідповідачів.
Більш чого, предметом розгляду Антимонопольним комітетом України є не врегулювання конкретних господарських відносин між учасниками справи №23-26.13/5-07, а припинення антиконкурентних узгоджений дій.
Отже, спиртзаводи, залучені Антимонопольним комітетом України до участі у справі, були залучені правомірно, в силу повноважень, наданих йому Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Щодо кваліфікації дій позивачів в оскаржуваному рішенні, то відповідно до пункту 1 частини 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Нормами частин 1, 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. При цьому антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
Отже, для визнання дій позивачів антиконкурентними узгодженими діями необхідна наявність таких елементів, як вчинення схожих дій (бездіяльності), наявність або загроза появи такого наслідку як недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; відсутність при цьому об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачі практично одночасно, а саме 20.09.2006 та 21.09.2006 запропонували встановити однакові ціни на свою продукцію. Отже, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, що позивачі одночасно вчинили схожі дії по встановленню однакових цін на свою продукцію.
Оскільки позивачі встановили однакові ціни на різні види спирту, а саме: на спирт «Люкс», спирт «Екстра», спирт «Вища очистка», то суд першої інстанції вірно встановив, що позивачами було усунуто один з найважливіших факторів конкурентної боротьби - ціну товару.
Київським апеляційним господарським судом відхиляються, як необґрунтовані доводи апелянтів щодо того, що найважливішим фактором конкурентної боротьби є якість спирту, оскільки якість продукції встановлюється державними стандартами, які є однаковими для спиртових заводів.
Посилання позивачів на те, що ціни на спирт, що відпускався в 4 кварталі 2006 року, фактично по окремим договорам були нижчими ніж спиртовими заводами пропонувалися в їх листах судом були правомірно прийняті судом першої інстанції, проте ці обставини, як вірно зазначено господарським судом міста Києва, не впливають на кваліфікацію дій позивачів, оскільки для визнання дій позивачів антиконкурентними узгодженими діями достатньо, щоб такі дії створювали загрозу недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, а така загроза була створена.
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачі своїми діями створили загрозу появи такого наслідку як недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Щодо відсутності об'єктивних причин для вчинення позивачами таких дій (бездіяльності), то судом першої інстанції вірно зазначено, що собівартість спирту, яка визначається на основі показників сировини, палива, електроенергії, основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників та відрахування на соцстрахування, витрат на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат та витрат на збут у кожного з вказаних спиртових заводів, зокрема у позивачів була різна.
Як вбачається з матеріалів справи, жодних однакових показників вищевказаних витрат у спиртових заводів не було. Позивачі закуповували сировину на різних умовах, мали різну кількість працівників та встановлену для них заробітну плату, різну кількість електроенергії, що витрачалась, а також різний прибуток.
Причому, судом першої інстанції були правомірно прийняті твердження позивачів про те, що були підстави для підвищення цін, проте підстав для одночасного встановлення однакових цін на продукцію не було.
З огляду на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи апелянтів, що у 4 кварталі 2006 року різко зросли ціни на зерно, що є об'єктивним фактором, який не міг не впливати на ріст цін на спирт.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду міста Києва, що позивачі, обґрунтовуючи необхідність підняття цін, хибно ототожнюють необхідність підняття цін з підняттям цін всіма позивачами до однакового рівня.
Як вбачається з матеріалів справи, аналіз ситуації на ринку спирту спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій позивачами.
З огляду на вищевикладене, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, що позивачі вчинили схожі дії на загальнодержавному ринку спирту етилового ректифікованого, які полягали у пропонуванні та встановленні однакових цін в 4 кварталі 2006 року на спирт «Екстра» , спирт «Люкс» та спирт «Вища очистка».
Зважаючи на вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи апелянтів, що судом першої інстанції був недостатньо проведений аналіз спиртового ринку, оскільки, як вірно зазначено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, аналіз ситуації на ринку спирту етилового ректифікованого спростовує наявність об'єктивних причин для одночасного пропонування та встановлення позивачами однакових цін на спирт "Екстра" , спирт "Люкс" та спирт "Вища очистка", оскільки показники, які являються складовими ціни зазначених спиртів у позивачів є різними.
Щодо розмірів штрафу, застосованого відповідачем до позивачів, то судом першої інстанції правомірно встановлено, що згідно з частиною 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в оскаржуваному рішенні накладено штрафи на позивачів в межах, встановлених частиною 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції правомірно відхилені посилання позивачів на те, що такі штрафи є завищеними.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, що спірне рішення було прийняте відповідачем в межах наданої йому компетенції та відповідно до норм чинного законодавства України, а вимоги позивачів є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.
З огляду на встановлене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянтів.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вишняківський спиртовий завод» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Бершадський спиртовий завод» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вузлівський спиртовий завод» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Борокський спиртовий завод» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 у справі №45/74 залишити без змін.
Матеріали справи №45/74 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Алданова С.О.
Шапран В.В.
27.10.08 (відправлено)