р.
Справа №
За позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення податку на додану вартість в сумі 6962167грн.
Суддя Татарчук В.О.
Секретар Дякун А.І.
Представники сторін:
від позивача - Волошина В.В. дов. від 20.01.09р. №961/10/08-10-051, Довгань С.Л. дов. від 20.01.09р. №957/10/08-10-051, Сокур Н.І дов. від 20.01.09р. №958/10/08-10-051
від відповідача - Зайцев М.В. дов. від 15.12.08р. №5462
В судовому засіданні приймає участь - прокурор Киричок О.В. посв. №223 від 30.11.06р.
Суть спору:
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі (далі СДПІ у м. Кривому Розі) звернулася з позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»про стягнення податку на додану вартість в сумі 6962167грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- підприємством в порушення п.4.1 ст.4, пп.6.1.1 п.6 ст.6 і пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено обсяг продажу гірничо - рудної сировини на суму 34810835грн., а також занижено податок на додану вартість в розмірі 6962167грн.;
- позивачем укладалися угоди з суб'єктами підприємництва, які мають ознаки «фіктивності», що спричинило заниження ціни на товар, відносно звичайних ринкових цін;
- наведені у декларації розрахунки не підтверджені підприємством документами обліку у порядку передбаченому законодавством;
- за відсутності обліку витрат на виробництво в розрізі товарної продукції, податковий орган не може визначити правомірність формування собівартості товару без застосування процедури визначення податкового зобов'язання за звичайними цінами;
- з урахуванням положень пп.1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», п.43 Національного стандарту №1 податковим органом встановлена звичайна (ринкова) ціна для споживачів шляхом застосування аналізу цін товару, який відвантажується з використанням дохідного підходу оцінки.
Прокурор підтримав позовні вимоги з тих же підстав, що і СДПІ у м. Кривому Розі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:
- в діяльності підприємства відсутнє порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», так як база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами;
- в порушення п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в акті перевірки відсутній аналіз операції на ринку ідентичних або ж однорідних товарів на момент здійснення продажу або поставки товару підприємством;
- є безпідставним висновок податкової інспекції про використання позивачем схеми роботи за допомогою якої здійснюється поглинання прибутку, оскільки ВАТ «Суха Балка»не мало безпосередніх господарських відносин з суб'єктами господарювання -посередниками ПП «Джерело-В», ПП «Вікторія -Плюс»та іншими і вказані підприємства не є пов'язаними з позивачем;
- договірна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін, що підтверджено наявними документами обліку у порядку передбаченому законодавством;
- відсутність на підприємстві обліку витрат на виробництво товарної продукції не є підставою для застосування процедури визначення податкового зобов'язання за звичайними цінами і застосування позивачем пп.1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є неправомірним;
- ВАТ «Суха Балка»не було допущено порушення пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині визначення податку на рівні 20 відсотків від бази оподаткування та пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону в частині дати виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів;
- в порушення пп.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим органом за місцезнаходженням платника податків не приймалось рішення про застосування непрямих методів;
- законодавством не встановлено методику визначення сум податкових зобов'язань за непрямим методом;
- позивачем неправомірно застосований дохідний підхід оцінки майна згідно з Національним стандартом №1.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2007р. по справі №А27/428-07 призначено судово-економічну експертизу.
В судовому засіданні 03.02.2009р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд, -
встановив:
СДПІ у м. Кривому Розі проведено перевірку відповідача за наслідками якої складено акт від 04.07.2007р. №92/08-06-235/00191329 «Про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Суха Балка»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2007р.».
Перевіркою встановлено, що товариством в порушення п.4.1 ст.4, пп.6.1.1 п.6 ст.6 і пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижений обсяг продажу гірничо - рудної сировини січня -жовтня 2006р. на суму 34810835грн. та занижений податок на додану вартість в розмірі 6962167грн.
Також, в матеріалах справи міститься копія рішення СДПІ у м. Кривому Розі про нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість ВАТ «Суха Балка»за період січня-жовтня 2006р. із застосуванням звичайних цін. Рішення обґрунтовано тим, що в ході проведення виїзної планової перевірки товариства встановлено не підтвердження розрахунків, наведених у деклараціях по податку на додану вартість за січень-жовтень 2006р., наявними документами обліку, передбаченими законодавством в частині визначення бази оподаткування з ПДВ за цінами нижче за звичайні ціни при реалізації товарної продукції власного виробництва (аглоруди гематитової) за період з 01.01.06р. по 31.10.06р.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Як встановлено при проведенні перевірки та в ході вирішення спору, між ВАТ «Суха Балка»(Постачальник) та ТОВ «Компанія «Енергоальянс»(Покупець) були укладені договори постачання продукції від 30.12.2005р. №56-2006/01/12 і від 30.12.2005р. №53-2006/02/13.
Відповідно до наведених договорів, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар згідно специфікації, що додається до договорів, за цінами, які є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар і здійснити оплату його на умовах, які передбачені договорами.
Ціну одиниці (тн) товару, визначено відповідно до специфікацій, а саме:
- до договору від 30.12.2005р. №56-2006/01/12 - аглоруди ТУУ 14-9-397-97, якість заліза 56% у розмірі 99,79грн. (без ПДВ).
- до договору від 30.12.2005р. №53-2006/02/13 - аглоруди ТУУ 14-9-397-97, якість заліза 53% у розмірі 90,79грн. (без ПДВ).
За період січня -жовтня 2006р. ВАТ «Суха Балка»відвантажено ТОВ «Компанія «Енергоальянс»товар -аглоруда гематитова на суму 188504496грн., з яких: ПДВ -31417416грн., що підтверджується актами прийому -передачі товару та податковими накладними ВАТ «Суха Балка».
Положення чинного законодавства та матеріали справи свідчать про неправомірність висновку податкового органу щодо порушення ВАТ «Суха Балка»п.4.1 ст.4, пп.6.1.1 п.6 ст.6 та пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді заниження обсягу продажу на 34810835грн. та заниження податку на додану вартість за період січня -жовтня 2006р. на 6962167грн.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Згідно з п.1.18 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.
Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.
Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.
СДПІ у м. Кривому Розі обґрунтовуючи правомірність застосування звичайних цін посилається на відсутність на підприємстві обліку витрат на виробництво товарної продукції.
Однак, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що наведене не є підставою для застосування процедури визначення податкового зобов'язання за звичайними цінами.
Викладені положення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чітко вказують на те, що визначення бази оподаткування (в тому числі із застосуванням звичайних цін) стосується саме операції з поставки товарів, а не визначення собівартості продукції при її виробництві і визначення звичайних цін здійснюється з урахуванням цін на ідентичні (однорідні) товари.
До того ж, СДПІ у м. Кривому Розі не доведена законодавчо встановлена обов'язковість ведення обліку витрат на виробництво в розрізі товарної продукції, яка виготовляється платником податків. Не надано відповідачем і нормативного обґрунтування підстав застосування собівартості продукції для визначення рівня звичайних цін.
Таким чином, податковим органом прийнято рішення про застосування процедури визначення податкового зобов'язання за звичайними цінами за відсутності законодавчо встановлених підстав для такого визначення.
З приводу обґрунтованості визначення податковою інспекцією рівня звичайних цін суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Згідно з пп.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом «а»підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до пп.4.3.3 п.4.3 ст.4 наведеного Закону, методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.
Слід зазначити, що нормативно-правовий акт, який встановлює методику визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами відсутній.
Враховуючи відсутність відповідної методики є досить сумнівною можливість визначення позивачем рівня звичайних цін за непрямими методами.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході вирішення спору СДПІ у м. Кривому Розі не спростовано твердження відповідача про те, що відпускні ціни на аглоруду для ТОВ «Компанія «Енергоальянс»відповідали рівню цін, визначеному Прейскурантом цін на залізорудну сировину при поставках на внутрішньому ринку по ВАТ «Суха Балка»на 2006 рік, який затверджений 20.12.2005р.
Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Встановлено, що 21.05.2007р. СДПІ у м. Кривому Розі було направлено до ВАТ «Суха Балка»запит №8218/10/08-06-214 щодо надання калькуляції фактичних витрат на видобуток аглоруди гематитової або собівартості 1 тони вказаної продукції.
Листом від 29.05.2007р. №2474 ВАТ «Суха Балка»повідомило про відсутність законодавчо встановленого обов'язку ведення калькуляції виробництва готової продукції.
Відповідно до пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.
Наведені положення щодо використання інформації про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори саме з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах податковою інспекцією не виконані, оскільки здійснений аналіз продажу ВАТ «Суха Балка»того ж самого товару, який відвантажувався відповідачем і таким чином була визначена звичайна (ринкова) ціна для споживачів ВАТ «Південний ГЗК», а також встановлена база оподаткування з ПДВ ВАТ «Суха Балка»за дохідним методом в розмірі 110345787грн.
Згідно з пп.1.20.51 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість»та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом.
Враховуючи неналежне виконання позивачем положень пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковим органом не доведена і обґрунтованість застосування пп.1.20.51 п.1.20 ст.1 наведеного Закону.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №548/549 від 30.10.2008р. ВАТ «Суха Балка»визначено базу оподаткування операцій з поставки товарів ТОВ «Компанія «Енергоальянс», виходячи з договірної вартості товару, що відповідає п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а також визначено податкові зобов'язання з ПДВ згідно з пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону. Висновком документально не підтверджено заниження ВАТ «Суха Балка»обсягу продажу гірничорудної сировини на суму 34810835грн. та заниження податку на додану вартість в розмірі 6962167грн.
Суд не приймає посилання СДПІ у м. Кривому Розі на те, що більшість посередників, які були задіяні у схемі постачання аглоруди мали ознаки «фіктивності». Відповідач здійснював реалізацію товару безпосередньо ТОВ «Компанія «Енергоальянс», а саме це є визначальним для застосування положень п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».
Викладені обставини свідчать про незаконність нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму 6962167грн., що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.94, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
постановив:
В позові відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»(Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5 код ЄДРПОУ00191329) 12408грн. - витрат на оплату вартості судово-економічної експертизи.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України -09.02.2009р.