01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.05.2007 № 4/156б(5/143б/53б/66б/3б)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів: Вербицької О.В.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Котелянець О.О.
За участю представників:
від ініціюючого кредитора - не з'явились;
від інших кредиторів:
1)Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області - Овдій І.В. (дов. № 147/08 від 12.01.2007 року);
2) Акціонерний комерційний банк “Росток-Банк»- Лавринчук О.Ю. (дов. б/н від 12.09.2006 року);
3) Державна податкова інспекція у Бобровицькому районі Чернігівської області - Катруха В.А. (дов. № 558/9/10-100 від 06.04.2007 року);
від боржника - не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 31.01.2007
у справі № 4/156б(5/143б/53б/66б/3б) (Тимченко М.Г.)
за заявою ВАТ "Лосинівський "Агротехсервіс"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцукор"
про визнання банкрутом
Суть ухвали і скарги:
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31 січня 2007 року, яка прийнята у справі № 4/156б (5/143б/53б/66б/3б) (головуючий суддя - М.Г. Тимченко, судді: С.І. Михайлюк, І.А. Фетисова), за заявою відкритого акціонерного товариства “Лосинівський “Агротехсервіс» (надалі - Ініціюючий кредитор, Товариство № 1) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агроцукор» (надалі - Боржник, Товариство № 2, Банкрут) про визнання останнього банкрутом, відмінена державна реєстрація припинення юридичної особи - Боржника, комітету кредиторів відмовлено у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі, акціонерному комерційному банку “Росток-Банк» відмовлено у задоволенні клопотання про зобов'язання ліквідатора скликати збори кредиторів, а державного реєстратора Бобровицької районної державної адміністрації в термін до 22.02.2007 року зобов'язано надати докази внесення запису до Єдиного державного реєстру про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства № 2 (т. 10 а.с. 46-47).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроцентр» (надалі - Кредитор, Товариство № 3), не погоджуючись з прийнятою ухвалою судом першої інстанції, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та припинити провадження у справі (т. 10 а.с. 50-53).
Представник акціонерного комерційного банку “Росток Банк» (надалі - Банк) у судовому засіданні не погоджується з вимогами, що викладені Кредитором в апеляційній скарзі, а тому просить залишити ухвалу господарського суду Чернігівської області від 31 січня 2007 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 1-1/200 від 19.04.2007 року (т. 10 а.с. 96-97) та наданих поясненнях.
Представники кредиторів - Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області та Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області - у судовому засіданні підтримують вимоги апеляційної скарги Товариства № 3, а тому просять скасувати оскаржувану ухвалу та припинити провадження у справі (т. 10 а.с. 119-120).
Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення інших кредиторів Боржника та Боржника про день і час судового засідання по розгляду апеляційної скарги Товариства № 3, що підтверджується ухвалою про відкладення розгляду апеляційної скарги від 23.04.2007 року (т. 10 а.с. 102-103) з відміткою (на звороті) про направлення копій даної ухвали сторонам у справі, а також копіями зазначеної ухвали (т. 10 а.с. 110-118), екземпляри яких були направлені на адресу сторін у справі та повернулись із відмітками на поштових конвертах про причину невручення - “організації немає», “не працює», апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства № 3 без участі представників інших кредиторів Боржника та Боржника.
Київський апеляційний господарський суд відхиляє письмове клопотання акціонерного комерційного банку “Росток Банк» № 1-/178 від 26.03.2007 року (т. 10 а.с. 83) про оголошення повного тексту рішення в судовому засіданні з наступних підстав. Частиною 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України за згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначається у протоколі судового засідання. Представники кредиторів - Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області та Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області - погоджуються з оголошенням у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини (т. 10 а.с. 119-120). Враховуючи, що вищенаведені положення ГПК України надають апеляційному господарському суду право оголосити у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частину постанови і не зобов'язують суд оголошувати повний її текст, та, зважаючи на згоду представників інших кредиторів на оголошення постанови у судовому засіданні 21.05.2007 року без оголошення її описової та мотивувальної частин, апеляційний суд відхиляє письмове клопотання акціонерного комерційного банку “Росток Банк» про оголошення повного тексту рішення у судовому засіданні.
Заслухавши усні пояснення представників кредиторів Боржника у судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19 листопада 2003 року було порушено провадження у справі № 5/143-б про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агроцукор» за заявою відкритого акціонерного товариства “Лосинівський “Агротехсервіс» відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 1 а.с. 1).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17 серпня 2004 року грошові вимоги Банку до Боржника були визнані в сумі 1 931 597 грн. 80 коп. та з урахуванням визнаної суми затверджений реєстр вимог кредиторів до Боржника (т. 1 а.с. 169-170).
Постановою господарського суд Чернігівської області від 02 листопада 2004 року Товариство № 2 визнано банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура (т. 4 а.с. 90-91).
Ліквідатором Товариства № 2 - арбітражним керуючим Куровським В.В. до господарського суду Чернігівської області поданий звіт ліквідатора № 32 від 09.03.2006 року та ліквідаційний баланс Банкрута, в яких ліквідатор просить їх затвердити та винести ухвалу про ліквідацію Банкрута (т. 7 а.с. 78-79).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17 березня 2006 року затверджені ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс Банкрута. При цьому, Банкрут ліквідований, провадження у справі припинено, а вимоги кредиторів визначені такими, що погашені. Також, ліквідатора Банкрута зобов'язано здійснити подальші дії щодо ліквідації Товариства № 2: закрити всі рахунки в банківських установах та виключити Банкрута з державного реєстру (т. 8 а.с. 243-245).
Постановою Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2006 року ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17 березня 2006 року скасовано, у затвердженні ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора відмовлено, а справу передано на розгляд господарського суду Чернігівської області в іншому складі суддів на стадію ліквідаційної процедури (т. 9 а.с. 157-160).
У клопотаннях № 20 від 30.01.2007 року голова комітету кредиторів Боржника повідомляє про неможливість відновлення ліквідаційної процедури Товариства № 2 та просить припинити провадження у справі про банкрутство Боржника (т. 10 а.с. 25-27).
У клопотанні від 30.01.2007 року акціонерний комерційний банк “Росток-Банк» просить зобов'язати ліквідатора Боржника скликати збори кредиторів (т. 10 а.с. 33-35).
У клопотанні від 30.01.2007 року акціонерний комерційний банк “Росток-Банк» просить прийняти рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства № 2 та направити постановлене рішення державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи - Боржника для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення Товариства № 2 (т. 10 а.с. 36-37).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31 січня 2007 року відмінена державна реєстрація припинення юридичної особи - Боржника, комітету кредиторів відмовлено у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі, акціонерному комерційному банку “Росток-Банк» відмовлено у задоволенні клопотання про зобов'язання ліквідатора скликати збори кредиторів, а державного реєстратора Бобровицької районної державної адміністрації в термін до 22.02.2007 року зобов'язано надати господарському суду докази внесення запису до Єдиного державного реєстру про відміну державної реєстрації припинення Товариства № 2.
В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що оскільки касаційною інстанцією скасована ухвала про ліквідацію Боржника, на підставі якої була здійснена реєстрація припинення юридичної особи - Товариства № 2, а постановою касаційної інстанції надані вказівки щодо передачі справи про банкрутство Боржника на стадію ліквідації, місцевий суд вважає, що без відміни державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства № 2, здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство Боржника відповідно до законодавства про банкрутство є неможливим, а прийняття відповідного рішення саме у межах справи про банкрутство відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає задоволенню відповідне клопотання акціонерного комерційному банку “Росток-Банк». При цьому, місцевий суд керувався нормами ст.ст. 5, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) (т. 10 а.с. 46-47).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників кредиторів Боржника у відкритому судовому засіданні, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 31 січня 2007 року, яка прийнята у даній справі, є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства № 3 без задоволення.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Кредитор, в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень при апеляційному провадженні.
Так, в апеляційній скарзі Товариство № 3 зазначає, що оскаржувана ухвала суперечить приписам п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) та п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки на момент її прийняття Боржник як юридична особа фактично не існував, судом був встановлений факт виключення юридичної особи - Товариства № 2 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а тому суд першої інстанції не мав права здійснювати подальше провадження у справі, вирішувати питання про права і обов'язки неіснуючого Боржника та необґрунтовано відхилив клопотання комітету кредиторів про припинення провадження у справі. Крім цього, на думку скаржника, місцевий господарський суд проігнорував висновки про неможливість здійснення провадження та розгляду даної справи щодо припинення юридичної особи - Банкрута за наявності підтвердженої належними доказами державної реєстрації припинення його як юридичної особи, викладені в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 року, прийнятій у дані справі, чим порушив приписи п. 2 ст. 35 ГПК України.
До того ж, як вважає Кредитор, таким, що суперечить вимогам ст. 24 Закону є ухвалення господарським судом в межах справи про банкрутство рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Боржника, оскільки вирішення цих питань не входить до функцій та компетенції господарського суду в ліквідаційній процедурі. При цьому, як зазначає скаржник, вирішення судом першої інстанції питання про права та обов'язки державного реєстратора Бобровицької районної державної адміністрації, який не є стороною у справі або її учасником, за умови, що ця особа не була залучена до участі у справі та не повідомлена належним чином про час і місце засідання суду, є неправомірним і має тягнути скасування оскаржуваної ухвали на підставі п. 3 ч. 2 ст. 104 ГПК України.
Однак, вказані посилання не відповідають вимогам чинного на момент прийняття оскаржуваної ухвали законодавства та спростовуються наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2006 року ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17.03.2006 року, на виконання вимог якої ліквідовано Товариство № 2, скасовано, а справу передано на розгляд господарського суду Чернігівської області в іншому складі суддів на стадію ліквідаційної процедури.
Згідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
За таких обставин та з огляду на вимоги вищенаведеної процесуальної норми, апеляційна інстанція вважає, що відсутні підстави для припинення провадження у справі про банкрутство Боржника на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону та п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки ухвала, яка стала підставою для проведення ліквідації Товариства № 2 та виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, судом касаційної інстанції скасована з прямою вказівкою про відновлення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Боржника.
Проаналізувавши положення ст.ст. 23, 25 Закону, якими визначені наслідки визнання боржника банкрутом, порядок проведення ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії у такій процедурі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий суд немає можливості здійснювати подальший розгляд справи про банкрутство ліквідованого боржника зі стадії ліквідаційної процедури без відміни державної реєстрації припинення юридичної особи такого боржника.
Таким чином, господарський суд Чернігівської області на виконання вказівок постанови суду касаційної інстанції щодо розгляду справи про банкрутство Боржника зі стадії ліквідаційної процедури правомірно прийняв ухвалу, якою відмінив державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства № 2, оскільки задоволення вимог Банку, вимоги якого як заставного кредитора до Боржника підтверджені судовими рішеннями, та складання звіту ліквідатора у ліквідаційній процедурі є неможливим без відміни державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства № 2.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги Товариства №3 і в частині посилання на ухвалення господарським судом в межах справи про банкрутство рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Боржника, з тих мотивів, що вирішення цих питань не входить до функцій та компетенції господарського суду в ліквідаційній процедурі.
Частиною 1 ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.
Частина 1 ст. 5 Закону передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Проаналізувавши вищенаведену норму, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що при розгляді справи при банкрутство господарський суд може застосовувати норми інших законів, які регулюють правовідносини, що можуть виникнути у провадженні у справі про банкрутство та не врегульовані спеціальним законом.
Враховуючи даний висновок, а також, зважаючи на те, що відміна державної реєстрації припинення юридичної особи регулюється Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а іншими законодавчими актами дане питання не врегульовано, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що норми вищезазначеного закону мають застосовуватися до спірних правовідносин у даній справі.
Звертаючись до положень частини 1 ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», наведені вище, можна зробити висновок, що відміна державної реєстрації припинення юридичної особи з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру здійснюється на підставі судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи. При цьому норми закону, зазначаючи як підставу для внесення відповідного запису судове рішення, не уточнюють у межах якої справи може бути прийняте це рішення, таким чином не виключаючи можливість прийняття судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи у межах справи про банкрутство.
З огляду на вищезазначене та виходячи з положень ст. 24 Закону, відповідно до частини 4 якої у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалення місцевим господарським судом в межах справи про банкрутство Товариства № 2 рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Боржника відповідає вимогам чинного законодавства та не виходить за межі компетенції господарського суду в ліквідаційній процедурі.
При цьому, з огляду на частину 2 статті 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якою встановлено, що суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, апеляційна інстанція вважає посилання скаржника на неправомірність вирішення судом першої інстанції питання про права та обов'язки державного реєстратора Бобровицької районної державної адміністрації неналежними та такими, що не обґрунтовані вимогами чинного законодавства.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд констатує, що Кредитором не доведена неправомірність відміни місцевим судом державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства № 2 у межах справи про банкрутство Боржника та прийняття оскаржуваної ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись нормами ст.ст. 5, 23, 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та ст.ст. 33, 34, 43, 91, 94, 99, 101-105, 106, 111-12 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1.Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 31 січня 2007року у справі № 4/156б (5/143б/53б/66б/3б) залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агроцентр» без задоволення.
2.Справу № 4/156б (5/143б/53б/66б/3б) повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Коваленко В.М.
Судді Вербицька О.В.
Пантелієнко В.О.
25.05.07 (відправлено)