01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
про закриття провадження у справі
11.02.09 р. № 29/354-32/309
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Лосєва А.М.
при секретарі: Царенко А.М.
За участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача -Ярмак М.М. (дов. №330/9/10-017 від 26.01.2009 р.) Луганець І.І. (дов. №6270/9/10-017 від 23.12.2008 р.)
від третьої особи: Онашко Є.В. (дов. №05-04/1-24 від 06.01.2009 р.)
від прокуратури: Тагвей Т.І. (дов. №15/2/2 від 01.08.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Прокурора міста Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.07.2006
у справі № 29/354-32/309 (Хрипун О.О.)
за позовом ТОВ "Техносервіс"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва
третя особа відповідача Відділення Державного казначейства у Голосіївському районі м.Києва
третя особа позивача
про стягнення бюджетної заборгованості та визнання недійсним розпорядження
Товариство з обмеженою відповідальністю “Техносервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, за участю Прокуратури міста Києва про стягнення бюджетної заборгованості та визнання недійсним розпорядження.
В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просить зобов'язати відповідача надати до територіального органу державного казначейства рішення про повернення 718498,30 грн. надміру утриманої суми податку на поточний рахунок позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, як платник податку, що ліквідується, має право на повернення невідшкодованих платежів з бюджету, в порядку встановленому п.12.6 ст. 12 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядком проведення заліку надміру сплачених або невідшкодованих податкових платежів платника податків, що ліквідується, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 05.07.2001 р. №327.
Постановою Господарського суду міста Києва від 19.07.2006 р. у справі № 29/354-32/309 позов задоволено повністю. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва надати Відділенню державного казначейства у Голосіївському районі м. Києва рішення про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “Техносервіс» надміру утриманої суми податку на додану вартість у розмірі 718498,30 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносервіс» 3,40 грн. судових витрат.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва подала апеляційну скаргу на зазначену постанову суду, в якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Заступник Прокурора міста Києва подав апеляційну скаргу на постанову Господарського суду міста Києва від 19.07.2006 р. у справі № 29/354-32/309, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 р. у справі №29/354-32/309 прийняті до провадження апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Заступника Прокурора міста Києва прийняті до провадження.
21.02.2007 р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 р. зупинено апеляційне провадження у справі № 29/354-32/309 до прийняття Вищим адміністративним судом України судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва у справі № 32/581.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.05.2008 р. у справі №32/581 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишено без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 16.01.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 р. у справі №32/581 залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 р. у справі №29/354-32/309 поновлено провадження у справі, у відповідності до ч.5 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 11.02.2009 р. представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі 29/354-32/309, в зв'язку з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносервіс» (позивача).
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову Господарського суду міста Києва від 19.07.2006 р. у справі № 29/354-32/309 скасувати та закрити провадження у справі, в зв'язку з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносервіс» (позивача).
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури апеляційну скаргу підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову Господарського суду міста Києва від 19.07.2006 р. у справі № 29/354-32/309 скасувати та закрити провадження у справі, в зв'язку з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносервіс» (позивача).
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник третьої особи не заперечував проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову Господарського суду міста Києва від 19.07.2006 р. у справі № 29/354-32/309 скасувати та закрити провадження у справі, в зв'язку з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносервіс» (позивача).
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Заступника Прокурора міста Києва не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою Господарського суду міста Києва від 05.02.2004 р. у справі №15/29-6 позивач визнаний банкрутом. Цією ж постановою відкрита ліквідаційна процедура по відношенню до позивача, а також припинена його підприємницька діяльність.
Пунктом 12.6 ст. 12 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлюється, що у разі коли платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов'язкових платежів) з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його податкових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом.
У разі коли сума надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов'язкових платежів) з відповідного бюджету перевищує суму податкових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, сума перевищення використовується для погашення податкової заборгованості або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності такої заборгованості (боргу) - направляється у розпорядження такого платника податків.
Порядок проведення заліку надміру сплачених або невідшкодованих податкових платежів платника податків, що ліквідується, затверджений Наказом Міністерства фінансів від 05.07.2001 №327 (далі - Порядок).
Вказаним Порядком визначаються підстави, механізм та організація роботи із здійснення заліку надміру сплачених або невідшкодованих податкових платежів платника податку, що ліквідується.
Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що підставою для вжиття заходів щодо процедури заліку надміру сплачених або невідшкодованих податкових платежів платника що ліквідується, є:
- заява до контролюючого органу про зняття з обліку платника податків за ф.8-ОПП;
- копія розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами, про ліквідацію;
- копія розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;
- ліквідаційна картка органів державної статистики (для кожної філії за наявності у платника податків - юридичної особи філій);
- довідка про наявність переплат і заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п.2.2, п. 2.3 Порядку залік переплати стосується сум надміру внесених податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету, державних цільових фондів та невідшкодованих сум податку на додану вартість. Залік переплати здійснюється шляхом погашення сум податкових зобов'язань (податкового боргу) платника податку або повернення йому надміру сплачених коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2004 р. позивач звернувся до відповідача з заявою від 07.05.2004 р. №6/05-4 про проведення заліку сум ПДВ, що обліковуються в особовій картці позивача як переплата за період з серпня 2001 року по лютий 2004 року. До заяви позивач подав копію постанови Господарського суду міста Києва від 05.02.2004 р. №15/29-6 про визнання позивача банкрутом та заяву форми 8-ОПП.
Зазначена заява позивача відповідачем залишена без задоволення. Рішення про повернення сум переплат відповідачем не приймалось.
З поданого до справи витягу з особової картки позивача з ПДВ вбачається, що станом на 01.06.2006 р., за позивачем рахується переплата ПДВ у розмірі 8498,30 грн.
Наявність переплати у цьому розмірі відповідачем не оспорюється.
Спір між сторонами виник стосовно решти суми -710000 грн. (від'ємного значення ПДВ), які відповідач як переплату позивача до бюджету не прийняв.
Як передбачалось п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції Закону, чинній на момент формування позивачем заявлених до повернення сум податку, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, спірна сума у розмірі 710000 грн. складається з 686576 грн. податкового кредиту, що виник за господарськими взаємовідносинами позивача з ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», та з 23424 грн. - по операціям позивача з ПП «Месата».
Правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування ПДВ за вказаними господарськими операціями встановлена:
- рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2004 у справі №29/354 та від 19.12.2002 у справі №25/531 за позовом ТОВ "Техносервіс" до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 20.11.2002 №0001202302/2,
- рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2004 у справі №29/354 за позовом ТОВ "Техносервіс" до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, ВДК у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним розпорядження від 14.08.2002 №86-23/02,
- постановою Господарського суду міста Києва від 16.01.2006 у справі №32/581 за позовом ТОВ "Техносервіс" до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20.09.2005 № 0012331501/0. Постановою Господарського суду міста Києва від 16.01.2006 у справі №32/581 зобов'язано також поновити в картці особового рахунку позивача по ПДВ суму переплати до бюджету (від'ємне значення суми податку на додану вартість) в розмірі 710000 грн., в тому числі 686576 грн. за січень 2004 року та 23424 грн. за березень 2004 року.
Всі перелічені судові рішення набрали законної сили, їх копії знаходяться в матеріалах справи.
В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені вищезазначеними судовими рішеннями, в тому числі і щодо наявності у позивача переплати з ПДВ в сумі 710000 грн., доказуванню не підлягають.
Згідно з п.п.3.2 Порядку суми податкового зобов'язання або податкового боргу до бюджетів та державних цільових фондів, що підлягають заліку, визначають за даними особових рахунків платників податків та довідок інших контролюючих органів про стан переплати податків, зборів (обов'язкових платежів), при цьому органами податкової служби готується відповідний висновок.
Як підтверджено матеріалами справи, розмір переплати позивача з ПДВ становить 718498,30 грн., в тому числі 8498,30 грн. - податку, що не заперечується позивачем, та 710000 грн., які підлягали поновленню у особовій картці позивача на виконання постанови Господарського суду міста Києва від 16.01.2006 р. у справі №32/581.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач суду не надав, розмір заявленої до повернення суми не спростував. Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача переплати у розмірі 710000 грн. свідчать лише про невиконання відповідачем постанови Господарського суду міста Києва від 16.01.2006 р. у справі №32/581, яка набрала законної сили.
Пунктами 3.3, 3.4 Порядку встановлено, що орган державної податкової служби приймає рішення про повернення надміру утриманої суми податків, зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, що належать до сфери адміністрування державної податкової служби, та проведення заліку не пізніше ніж через тридцять днів після подання заяви платником податків до податкового органу. Рішення про повернення надміру утриманої суми та проведення заліку готують у чотирьох примірниках - для податкового та контролюючого органів, для платника податків та територіального органу державного казначейства (фінансового органу).
Залік взаємної заборгованості проводиться в обліку органів державної податкової служби, контролюючих органів та територіальних органів державного казначейства (фінансових органів) датою прийняття рішення.
Колегія суддів вважає, що факт наявності переплати у позивача підтверджений документально, відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду не вбачається.
Виходячи зі змісту п.5 ч. 1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 11.02.2009 р. представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі 29/354-32/309, в зв'язку з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносервіс» (позивача) та надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого записів про юридичну особу з ідентифікаційним кодом 30303179 (ідентифікаційним код позивача згідно ЄДРПОУ) станом на 28.01.2009 р. не знайдено.
Частиною 2 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
З огляду на вищевикладені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Заступника Прокурора міста Києва задоволенню не підлягають, натомість постанова Господарського суду міста Києва від 17.09.2006 р. у справі №29/354-32/309 має бути визнана нечинною, а провадження у справі закрито з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись п.5 ч.1 ст. 157, ст.ст.199, 200, ч.2 ст.203, ст.ст. 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Заступника Прокурора міста Києва залишити без задоволення.
Визнати постанову Господарського суду міста Києва від 17.09.2006 року у справі № 29/354-32/309 нечинною та закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, за участю Прокуратури міста Києва про стягнення бюджетної заборгованості та визнання недійсним розпорядження.
Справу № 29/354-32/309 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя Зубець Л.П.
Судді
Мартюк А.І.
Лосєв А.М.