Провадження № 2609/11790/12
Справа № 2-843\13
20 лютого 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лозинської М.І.,
за участі секретаря Сідлецької Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради , третя особа: Головне управління юстиції у м.Києві, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить надати додатковий строк для прийняття спадщини -2 місяці , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_5. Вказує на те, що останні роки він мешкав у Німеччині . Батько позивачки, як вбачається з поданої заяви помер у 2008 році у Берліні.
Зазначає ,що дідусь ОСОБА_5 був власником однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилась спадщина. Позивачка вказує, що у зв'язку з тим, що у вона постійно мешкає у Німеччині та виховує самостійно 2х дітей ,у встановлений законом шестимісячний строк , вона з заявою про прийняття спадщини звернутись не могла. На час закінчення терміну подачі заяви , молодшій дитині було 10 місяців, а старшому 5 років. Вказує на те, що надсилала на ім'я своєї довіреної особи ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини , завірену у посольстві в Берліні, проте, таку заяву від неї у шестимісячний строк не прийняли, оскільки на той момент у ОСОБА_3 не було належно оформленої довіреності від неї.
При зверненні ОСОБА_3 до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено в зв'язку з пропуском строку та рекомендовано звернутись до суду.
В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги, та просила встановити ії додатковий строк для прийняття спадщини 6 місяців.
Відповідач -Київська міська рада та третя особа- Головне управління юстиції в м.Києві в судове засідання свого представника не направили, але від відповідача та третьої особи надійшли заяви про розгляд справи у відсутності їх представників.
Представник третьої особи ОСОБА_2, який є онуком померлого ОСОБА_5, та був залучений судом до участі у справі у якості третьої особи, в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення представниа позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається ,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, на день смерті проживав в Німеччині, що підтверджується свідоцтвом про смерть.(а.с.50). Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онукою померлого ОСОБА_5, що підтверджується, свідоцтвом про смерть ії батька ОСОБА_4 , а також ії свідоцтвом про народження. (а.с.42,46)
Судом встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане органом приватизації Жовтневої районної держадміністрації м. Києва.
Відповідно до частини 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що батько позивачки, який повинен був успадковувати спадщину після смерті ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть. ( а.с.44).
Таким чином, судом встановлено, що позивачка за правом представлення є спадкоємцем померлого ОСОБА_5.
Судом також встановлено, що спадкоємцем померлого є його онук ОСОБА_2, представник якого в судовому засіданні проти позову не заперечувала. При цьому зазначила, що ОСОБА_2 окремо звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як встановлено судом представник позивача звернулась з заявою до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини з пропущенням строку для звернення, у зв'язку з чим П'ятою державною нотаріальною конторою м.Києва їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 47).
Відповідно до ч. З ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивачкою строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, оскільки як свідчать матеріали справи позивач проживає в Німеччині, має на утриманні двох малолітніх дітей. (а.с.33-41). Вказані обставини суд вважає такими, що обумовлюють причини пропуску строку для звернення з заявою про прийняття спадщини .
Крім того, як свідчать матеріали справи до нотаріальної контори позивачкою була подана заява 18 листопада 2011 року, про прийняття спадщини після померлого, яка посвідчена в Посольстві України в Берліні, однак відсутність оформленої довіреності на представника ОСОБА_3 виключила можливість у встановлений законом строк представнику звернутись до нотаріальної контори.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим надати ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1220, 1265, 1266, 1268, 1269,1270,1272 ЦК України, ст.ст. 10,60,61,209,212-213 ,294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк 6 місяців для прийняття спадщини, після смерті дідуся ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва .
Суддя