79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
29.11.06 Справа № 15/159
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Артпласт Груп»б/н від 11.08.06р.
на рішення господарського суду Рівненської області від 9.08.2006р.
у справі №15/159
за позовом МППФ «Ямуна», м. Рівне
до відповідача 1 ТзОВ «Реверспак», м. Рівне
до відповідача 2 ТзОВ «Артпласт Груп», с. Нові Петрівці, Київської області
про розірвання договору та стягнення коштів на суму 8 293,50 грн.
та за зустрічним позовом ТзОВ «Артпласт Груп»
до МПП «Ямуна»
про стягнення 50 557,87 грн.
За участю:
Від позивача Лукомський О.В.
Від відповідача 1 не з'явився;
Від відповідача 2 Крилов А.В.
В ході судового засідання представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України роз'яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
Встановив: рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Коломис В.В.) від 09.08.2006р. у справі №15/159 задоволено первісні позовні вимоги та відмовлено в задоволенні зустрічних.
Відповідач 2 з рішенням не погоджується, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та доповнення, в яких просить його скасувати та задолити зустрічні позовні вимоги, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням процесуальних норм щодо підсудності та вважає, що справа повинна була слухатися у господарському суді м. Києва за місцезнаходженням відповідача 2. Крім цього, посилається на невиконання позивачем умов, передбачених в п.2.1.2 Специфікації №2 від 20.02.2006р., в частині оплати товару, а саме непроведенням ним передоплати в розмірі 30% від загальної суми даної Специфікації на протязі трьох банківських днів з моменту поставки упаковки на склад у м. Вишгород та неотриманням останнім товару до сьогоднішнього часу. Звертає увагу суду на неодноразові повідомлення позивача про необхідність проведення розрахунків в сумі 47 937,49 грн. та вивезення пакувального матеріалу зі складу у м. Вишгород. Також зазначає, що йому нічого не відомо про договір поруки, укладений позивачем з відповідачем 1.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що у зв'язку із невиконанням відповідачем 2 умов договору поставки у нього відпала потреба у товарі, оскільки він носить сезонний характер, тому й звернувся про розірвання договру.
Відповідач 1 в засідання суду не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином неодноразово повідомлявся про час слухання справи, відзиву на апеляційну скаргу не надіслав.
Справа слуханням відкладалася з 16.10.06р. на 20.11.06р. та на 29.11.06р. у зв'язку з неявкою відповідача 1 та для дотримання повноти та об'єктивності судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 9.08.2006 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
08.08.05р., між МППФ «Ямуна»(замовник) та ТзОВ «Артпласт Груп» (виконавець) був укладений договір №129-05 з Специфікаціями №№ 1, 2, відповідно до якого відповідач-2, згідно п. 2.2.2 Специфікації №2, зобов'язувався протягом 20 робочих днів з моменту отримання передоплати поставити пакувальний матеріал з нанесеною флексопечаттю PVC термоусадковий 40 мкм в кількості 1000 (одна тисяча) кілограм на загальну суму 55.290,00 грн., на склад в м. Вишгород, а позивач, згідно п. 2.1.1 Специфікації №2, зобов'язався до 22.02.06р. провести передоплату замовленого товару в сумі 15% від загальної суми замовлення, що становить 8 293,50 грн.
На виконання умов Договору №129-05 позивачем в якості передоплати за продукцію, платіжним дорученням №138 від 22.02.06р. були перераховані кошти у розмірі 15% від загальної суми замовлення, а саме 8 293,50 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач-2 в порушення взятих на себе за Договором (п.п. 4.2.2, 5.2) та Специфікацією № 2 від 20.02.06р. (п. 2.2.2) зобов'язань, товар на склад у м. Вишгород в строк до 21.03.06р. не поставив. При цьому, повідомив позивача із затримкою в 17 днів про готовність товару до приймання-передачі, що підтверджується листом №267 від 04.04.06р., отриманого позивачем 10.04.06р.
Відповідно до п. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Листом-повідомленням №060418/5 від 18.04.06р. МППФ «Ямуна»повідомило відповідача 2 про відмову від поставки товару, оскільки вказаний у Договорі товар носив сезонний характер і представляє собою об'ємну термоусадкову прикрасу для яєць до Великодніх свят, а так порушення з боку відповідача-2 строків його поставки призвело до унеможливлення переробки та реалізації товару у заплановані терміни.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
08 серпня 2006 року з метою часткового забезпечення виконання відповідачем-2 взятих на себе за Договором зобов'язань, між Малим приватним підприємством фірмою “Ямуна» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Реверспарк» був укладений Договір поруки. Відповідно до п. 1.2 Договору обсяг відповідальності відповідача-1 становить 500,00 грн.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на це, колегія вважає, що прострочення виконання зобов'язання відповідачем 2 призвело до втрати позивачем інтересу до поставки товару, тому висновок місцевого господарського суду про розірвання договору від 08.09.05р. №129-05 обгрунтований. Також, враховуючи те, що позивач із своєї сторони виконав зобов'язання по Договору належним чином, вимоги відповідача 2 про стягнення 50 557,87 грн. безпідставні.
Не беруться колегією до уваги доводи скаржника про те, що дана справа повинна була розглядатися господарським судом м. Києва за місцезнаходженням відповідача 2, оскільки згідно ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.33,43,49,91,99,101,103,105 ГПК України, суд
1.Рішення господарського суду Рівненської області від 9.08.2006р. по справі за №15/159 залишити без змін.
2.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
3.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Судді Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.