30.11.2006 Справа № А23/139
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.
за участю представників:
від позивача: Чумін О.М., довіреність №б/н від 20.05.05, представник;
від відповідача: Бобченко А.Є., довіреність №251/10/08-034 від 12.01.06, головний державний податковий інспектор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Соціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області;
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2006 року;
у справі №А23/139;
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Інгулецька спецекскавація», місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області;
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області;
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17 квітня 2006 року №0001702330/2.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Інгулецька спецекскавація», місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001702330/2 від 17 квітня 2006 року про сплату податку на додану вартість та фінансових санкцій на загальну суму 120764,39 гривень, прийняте Відповідачем Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством Позивача відповідно до умов договору було експортовано товар за кордон у відповідності до норм законодавства, які регулюють експортно-імпортні операції та правомірно застосовано нульову ставку з податку на додану вартість.
Постановою господарського суду у справі №А23/139 від 20 липня 2006 року (суддя Добродняк І.Ю.) позовні вимоги задоволені повністю.
Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з того, що виконання умов контракту №27/02/А-03-КП від 27 лютого 2003 року, щодо реалізації товару нерезиденту свідчить вантажна митна декларація від 4 березня 2003 року №11003/3/000317 з визначенням загальної фактурної вартості товару та з відміткою митниці про підтвердження вивозу товару за межі митної території України.
Вантажно митна декларація №11003/3/000317 від 4 березня 2003 року оформлена у відповідності з вимогами зазначених вище нормативних актів.
Крім того господарський суд вважає, що докази надані Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень, визнання недійсним статутних та засновницьких документів ЗАТ “Завод Інтеграл» не спростовують факт вивезення резонаторів кварцових за межі митної території України і взагалі факту існування цих резонаторів.
Рішення місцевого суду Луганської області від 11 червня 2002 року не є підставою для втрати цивільної правоздатності виробника кварцових резонаторів ЗАТ “Завод Інтеграл» та здійснення ним господарської діяльності.
Відповідно до довідки головного міжрегіонального управління статистики міста Києва від 12 липня 2006 року ліквідоване ЗАТ “Завод Інтеграл», вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 26 серпня 2003 року, тобто вже після виготовлення спірної продукції.
Відповідач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що вона винесена з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні постанови неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Відповідач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на те, що 11 червня 2002 року рішенням місцевого суду Луганської області за позовом районної Державної податкової інспекції у місті Київ статутні та засновницькі документи про створення та діяльність виробника кварцових резонаторів, ЗАТ “Завод Інтеграл» визнані не дійсними.
Станом на 2 серпня 2002 року, дата виписки паспорту на момент продажу товару ЗАТ “Завод Інтеграл» припинив своє існування.
Відповідно до Експертного висновку технічного стану цеху для виробництва кварцових резонаторів та елементів кварцових кристалів, виданого Харківським національним інститутом радіоелектроніки, за №54-03/27-370 від 6 лютого 2004 року та залученого до матеріалів справи, випуск кварцових резонаторів РК 391 з частотою 11934,448 кГц на обладнанні у даному цеху не можливий.
Крім того відповідно до Заяви менеджера компанії “Хаук Імпакс», Дубай ОАЕ, Гладких І., заявник пояснив, що ніякі договори на закупку резонаторів РК 391 ним від імені компанії “Хаук Імпакс» не укладалися, прізвище менеджера його підпис на пред'явлених договорах сфальсифіковано.
Тому Відповідач вважає, що підприємство безпідставно застосувало нульову ставку по податку на додану вартість у березні 2003 року.
На апеляційну скаргу Позивач надав заперечення у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необґрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати. У позовних вимогах відмовити повністю.
Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що однією з причин виникнення від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2003 року є придбання Позивачем товарно-матеріальних цінностей, резонаторів кварцових РК 391 у ТОВ “НОРД» на суму 480090 гривень, у тому числі з податок на додану вартість 80015 гривень, та передача їх за договором комісії комісіонеру УР TOB “Всеволод плюс» для подальшої реалізації на експорт.
Товар переданий для реалізації на експорт з застосуванням нульової ставки з податку на додану вартість у відповідності до вантажно-митної декларації №11003/2/000317 від 4 березня 2003 року.
Виробником продукції, є ЗАТ “Завод Інтеграл» місто Київ, код ЕДРПОУ 31467339.
При передачі товару на комісію, з метою подальшої їх реалізації на експорт, Позивачем надано Комісіонеру УР ТОВ “Всеволод Плюс» паспорт на резонатори кварцові дата випуску якого 2 серпня 2002 року.
У судовому засіданні також встановлено, що 11 червня 2002 року рішенням місцевого суду Луганської області за позовом районної Державної податкової інспекції у місті Київ, статутні та засновницькі документи про створення та діяльність виробника кварцових резонаторів, ЗАТ “Завод Інтеграл» визнані не дійсними.
Станом на 2 серпня 2002 року, дата виписки паспорту на момент продажу товару ЗАТ “Завод Інтеграл» припинив своє існування.
У березні 2003 року підприємство Позивача через комісіонера УР ТОВ “Всеволод Плюс», застосувало нульову ставку по податку на додану вартість при перетину товаром митного кордону України.
На підставі висновку проведеної технічної експертизи цеху по виробництву резонаторів кварцових РК391 з частотою 11934,448 КГЦ технічні умови ГШЖК.433510.001 ТУ, а також елементів кварцових пластин (ЕКП) ЗАТ “Завод Інтеграл», який знаходиться у орендованому для цих цілей приміщенні цеху №20 заводу “Кратон», Луганська область, місто Алчевськ, вулиця Горького, будинок №99а:
зовнішній вигляд приміщення та технічний стан обладнання (іржа, сирість, порушення електромережі та вентиляції, зламана система опалення) дозволяє зробити припущення про довготривалу (не менш одного року) відсутність експлуатації;
у зв'язку з відсутністю технологічних умов, випуск кварцових резонаторів РК 391 з частотою 11934,448 кГц на обладнанні у даному цеху не можливий.
Крім того відповідно до Заяви менеджера компанії “Хаук Імпакс», Дубай ОАЕ, Гладких І., заявник пояснив, що ніякі договори на закупку резонаторів РК 391 ним від імені компанії “Хаук Імпакс» не укладалися, прізвище менеджера його підпис на пред'явлених договорах сфальсифіковано.
Відповідно до статті 59 Цивільного Кодексу Української РСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Таким чином, враховуючи вимоги статті 4 Закону України “Про господарські товариства» відповідно до якої акціонерні товариства створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.
На підставі наявності рішення суду від 11 червня 2002 року про визнання статутних та установчих документів ЗАТ “Завод “Інтеграл» недійсними, мова про цивільну правоздатність та дієздатність ЗАТ “Завод “Інтеграл» на укладання певних угод не має під собою законодавчо обґрунтованого підґрунтя.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість», товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивіз (експортування) підтверджено належним чином оформленою митною вантажною декларацією.
У даному випадку при оформлені вантажно-митної декларації від 4 березня 2003 року №11003/2/000317, при експорті резонаторів кварцових РК 391 з частотою 11934,448 кГц порушені вимоги Наказу Державної митної служби України від 9 липня 1998 року №307 “Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», зокрема, в частині заповнення графи 31 “Опис товару».
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, відповідно до якої вантажна митна декларація є письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
На підставі вищевказаного підприємство безпідставно застосувало нульову ставку по податку на додану вартість у березні 2003 року.
Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно статті 202 Кодексу адміністративного судочинства є підставою для зміни чи скасування постанови.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати, в позовних вимогах відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 202, 205, 206 КАС України суд -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області, задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2006 року у справі №А23/139, скасувати.
У позовних вимогах відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Судді В.В. Швець
Л.О. Чимбар
З оригіналом згідно.
Пом. судді О.С.Уманчук