10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"21" листопада 2006 р. Справа № 14/29"НМ"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Войцешуку В.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.03.2006р.),
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(м.Житомир)
на постанову господарського суду Житомирської області
від "04" серпня 2006 р. у справі
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(м.Житомир)
до Житомирської митниці (м.Житомир),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління Державного казначейства у Житомирській області (м.Житомир)
про визнання нечинним та скасування рішення митного органу та талону відмови,
У січні 2006 року підприємець ОСОБА_1 пред'явив позов до Житомирської митниці і з врахуванням заяв від 17.04.2006р. та 13.05.2006р. про уточнення позовних вимог просив визнати нечинною оцінку митної вартості товару за методом №3 - за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, скасувати рішення начальника сектора ВКМВ Житомирської митниці щодо визначення митної вартості товару в декларації митної вартості від 21.12.2005р. за №НОМЕР_1 та талон відмови у пропуску на митну територію України (митному оформленні товарів чи інших предметів) від НОМЕР_2, відшкодувати за рахунок відповідача понесені додаткові витрати в розмірі 16814,56грн. у зв'язку із застосуванням для оцінки митної вартості методу НОМЕР_3 - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (а.с.4-6, 48-51, 89).
Постановою господарського суду Житомирської області від 04.08.2006р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі підприємець ОСОБА_1 просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Посилається на те, що він надав митниці всі необхідні документи, передбачені п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, на підставі яких можна було визначити митну вартість ввезеного філе мінтаю свіжемороженого за першим методом - за ціною угоди.
Однак митниця зажадала додаткових документів, а за їх відсутності в ОСОБА_1, безпідставно відмовила в митному оформленні товару, у зв'язку з чим підприємець вимушений був заповнити нову вантажну митну декларацію та доплатити зайві кошти.
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, необгрунтоване завищення митної вартості товару, що призвело до завищення податку на додану вартість, підтверджується також висновком спеціалістів-бухгалтерів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, якому суд не дав належної оцінки (а.с.131-133).
В запереченні на апеляційну скаргу Житомирська митниця зазначає про правильне вирішення справи (а.с. 153-155).
Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представників відповідача та третьої особи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, оскільки їх неявка згідно з ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду скарги (а.с.151, 152). При цьому апеляційний господарський суд відхиляє клопотання відповідача - Житомирської митниці про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із терміновим відрядженням уповноваженого представника ОСОБА_3 у службових справах, так як воно не підтверджено жодними доказами (а.с.159).
Заслухавши пояснення представника позивача по суті апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
16 грудня 2005 року декларантом позивача - ТОВ "Житомир-Термінал-Сервіс" з метою митного оформлення товару була надана вантажна митна декларація за НОМЕР_4 на вантаж - філе мінтаю свіжомороженого виробництва "DALIAN YUDAO FOODSTUFFS CO., LTD" (Китай) в кількості 24260 кг, загальною вартістю 98010,4грн., що становить 4,04 грн. за 1 кілограм (0,8 доларів США), в якій зазначено, що відправником вантажу є компанія "P.L.T. International" (Швейцарія), а отримувачем - підприємець ОСОБА_1 (Україна) (а.с. 83).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом також подано до Житомирської митниці декларацію митної вартості - 1 (далі "ДМВ-1") від 16.12.2005р., в якій митна вартість товару визначена у тому ж розмірі, що й у вантажній митній декларації, а саме - 98010,4грн., зовнішньоекономічний контракт від 11.04.2005р. за №НОМЕР_5, товаросупровідні документи, комерційний інвойс за НОМЕР_6, специфікація до контракту №НОМЕР_5 від 11.04.2005р., сертифікат походження товару (а.с.11, 12-16, 17, 110, 116, 117).
Здійснюючи контроль за правильністю митної оцінки товару (митної вартості), у тому числі за правильністю обрання та застосування методу такого визначення, повнотою поданих документів та їх відповідністю вимогам законодавства, Житомирською митницею було встановлено, що за наявними даними цінової інформації митне оформлення подібної (аналогічної) продукції на тих же комерційних умовах проводилося за значно вищими цінами.
У зв'язку з цим, службовою особою Житомирської митниці відповідно до п.2.1 Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Державної митної служби України від 02.12.2003р. №828 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003р. заНОМЕР_7, на першому аркуші ДМВ-1 від 16.12.2005р. вчинено напис про необхідність подання додаткових документів, передбачених п.15 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. НОМЕР_8, що підтверджують митну вартість товару, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника та інші документи (а.с.110-111). Про необхідність надання цих документів поінформовано декларанта.
Оскільки такі вимоги виконані не були, Житомирська митниця виписала позивачеві Талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів від НОМЕР_2. Мотиви відмови наведені такі ж, як і в ДМВ-1 від 16.12.2005р. (а.с. 9).
21 грудня 2005 року декларантом підприємця ОСОБА_1 подано нову вантажну митну декларацію за №НОМЕР_1 з пакетом документів, в тому числі ДМВ-1, митну вартість товару позивачем знову визначено в розмірі 98010,4грн.(а.с.109).
Службовою особою відділу контролю митної вартості та номенклатури Житомирської митниці здійснена митна оцінка на підставі третього методу визначення митної вартості товарів, передбаченого ст. 269 Митного кодексу України (в редакції, що діяла на період виникнення правовідносин між сторонами), а саме: за ціною угоди щодо подібних (аналогічних товарів), про що було вчинено напис на декларації митної вартості від 21.12.2005р. (а.с. 8).
Після цього декларант позивача подав митниці 21 грудня 2005 року вантажну митну декларацію НОМЕР_9 з пакетом документів, у тому числі декларацію митної вартості - 2, в якій митна вартість товару, ввезеного на ім'я підприємця ОСОБА_1, зазначена у розмірі 180103,2грн. (а.с.27-28, 84-85,86).
Виходячи з цього, підприємець сплатив податок на додану вартість в сумі 36020,64грн., що підтверджується записами у вантажній митній декларації та довідці митниці від 24.03.2006р. (а.с.78).
Вважаючи, що з фактурної вартості товару в сумі 98010,4грн. необхідно було сплатити податок на додану вартість у сумі 19602,08грн., позивач просив стягнути різницю у розмірі 16418,56грн. з Житомирської митниці (а.с.63).
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір, дійшов правильного висновку про правомірність дій митного органу щодо застосування методу визначення вартості товару та видачі талону відмови у митному оформленні товару.
Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень Митного кодексу України (ст.259 МК України).
Згідно з ч.4 ст.262 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів.
Статтею 266 Митного кодексу України запроваджено такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6). Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.1 п.6 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. НОМЕР_8 (далі "Порядок") митна вартість товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається на підставі підтвердних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. Під час визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів, враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Згідно з п.12 Порядку митна вартість товарів, що ввозяться (імпортуються) підприємствами на митну територію України, заявляється декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості за формою ДМВ-1 або ДМВ-2 за умови, що ці товари ввозяться (імпортуються) на митну територію України із застосуванням відповідного митного режиму або попередньо заявлений митний режим щодо таких товарів змінюється на інший, який передбачає обкладення цих товарів податками і зборами (обов'язковими платежами). Декларація митної вартості за формою ДМВ -1 подається для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів. Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 подається для заявлення митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування одного з передбачених статтями 268-273 Митного кодексу України методів оцінки: за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості; резервного.
Пунктом 14 Порядку визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає: угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї; рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи; рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу); пакувальні листи; ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню; сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.
Як свідчать матеріали справи, позивач використав метод оцінки товару за ціною угоди, надавши митниці відповідні документи.
Статтею 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі потреби в підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.
Відповідно до ч.2 п.2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. №439/10719, на вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.
Перелік таких документів наведено в п.15 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України: установчі документи підприємства, що переміщує товари; угода з третіми особами, що пов'язана з угодою (контрактом) поставки товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається; відповідна бухгалтерська документація; ліцензійні чи авторські угоди; замовлення на поставку товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника; калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається; інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.
На законну вимогу митниці позивач додаткових документів не надав.
Частиною 2 статті 265 Митного кодексу України встановлено, що разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Зазначене також передбачено частиною 2 пункту 6 та пунктом 18 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Крім того, відповідно до ст.16 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (чинної на період виникнення правовідносин між сторонами) при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.
Житомирською митницею було з'ясовано, що згідно з ціновою інформацією ІАМУ Державної митної служби України митне оформлення подібної (аналогічної) продукції на тих же комерційних умовах (режим ІМ 40) здійснювалось за ціною 7,07 грн. (1,4 дол. США за 1 кг.) та 7,93 грн. (1,57 дол. США за 1 кг.), тобто митна вартість вантажу "філе мінтаю свіжомороженого" по ВМД-1 № 10000001/5/008233 ( 4,04 грн. або 0,80 дол. США за 1 кг.) була занижена на 175 %.
Джерелом інформації для розрахунку митної оцінки використані дані про митне оформлення подібних (аналогічних) товарів за вантажною митною декларацією НОМЕР_10 від 08.11.2005р. та вантажною митною декларацією НОМЕР_11 від 14.12.2005р. в ціновій базі даних ІАМУ ДМСУ (а.с.23,80-82,112-115).
У зв'язку з обгрунтованими сумнівами у достовірності поданих декларан том відомостей щодо заявленої митної вартості (товар відправлявся не виробником продукції, не надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, митна вартість аналогічної продукції згідно з ціновою інформацією ІАМУ Держмитслужби України вища, ніж заявлена) митниця обгрунтовано застосувала не перший, а третій метод визначення митної вартості товару - щодо подібних товарів.
Відповідно до ст. 269 для визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів за основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпортуються), з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки як якість, наявність торговельної марки і репутація на ринку, країна походження, виробник.
Із застосуванням цього методу підприємцю ОСОБА_1 визначена ціна 1,47 дол. США за 1 кг товару.
За даними журналу "Огляд цін українського та світового товарних ринків" на Європейському ринку ціна філе мінтаю подвійної заморозки, китайського походження становить 2,35 дол. США за один кілограм, а походженням з інших країн - 2,65-2,85 дол. США за 1 кг (а.с.119).
Відповідно до ст.80 Митного кодексу України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Порядком заповнення й використання Картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.04.1999р. №239, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.05.1999р. за №300/3593 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів з відривним талоном відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів заповнюється в усіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, пред'явлених до митного контролю митному органу України підприємством або перевізником, що самостійно декларує товари, чи особою, уповноваженою на декларування. Картка й Талон заповнюються посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про неможливість пропуску на митну територію України чи митного оформлення задекларованого митному органу вантажу, спричинену наявними обставинами (забороною до переміщення через митний кордон, заявленим режимом, поданими документами, несплатою належних митних та інших платежів тощо).
Переданий позивачу талон відмови від НОМЕР_2 за змістом відповідає наведеним вимогам.
Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги висновок спеціалістів бухгалтерів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.04.2006р. за №3386, наданий позивачем, оскільки зазначений висновок спростовується матеріалами справи (а.с. 52-58). В ньому дається правовий аналіз обставинам справи та чинному законодавству, тоді як це є прерогативою суду.
З огляду на викладене, постанова місцевого господарського суду є законною та обгрунтованою, тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1залишитибез задоволення, а постанову господарського суду Житомирської області від 04 серпня 2006 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 5 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу4 - третій особі
5 - в наряд