Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
Від "28" листопада 2006 р. Справа № 12/3025
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Сікорської Н.А.
при секретарі Вельмакина Т.М.
за участю представників сторін
від позивача Васільєва Т.П. - дов. від 28.11.06р. № 14800/04.
від відповідача ОСОБА_1 - приватний підприємець.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира (м. Житомир)
до Приватного підприємця ОСОБА_1(м. Житомир)
про стягнення 251,52 гн.
В судовому засіданні здійснювався аудіозапис.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 251,52 грн. заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Приватний підприємець ОСОБА_1 22.04.98р. зареєстрований виконкомом Житомирської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.6) і, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-ІV, а також Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за №64/8663, зобов'язаний сплачувати збір (внески) до Фонду у визначених цими нормативними актами порядку та розмірі.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до ст.3 вказаного Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 і ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-ІV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
У відповідності до ч.3 ст.18 вищезазначеного Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з абз.6 ч.6 ст.20 названого Закону, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Відповідно до ч.12 ст.20 названого Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку, на момент звернення позивача до суду утворилась заборгованість в сумі 251,52 грн. по сплаті страхових внесків, що виявлена при здійснені документальної перевірки і підтверджується Звітом про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005р., який був поданий відповідачем (а.с.7) та розрахунком суми заборгованості по страхових внесках, що підлягали сплаті за січень-березень 2005 року (а.с. 8).
Відповідач позовні вимоги в сумі 251,52 грн. не визнає. Акт звірки взаєморозрахунків (а.с.24) на вказану суму підписувати відмовився. У письмових запереченнях (а.с.10-12) та відзиві на позовну заяву (а.с.37-38) зазначив, що позов Пенсійного фонду безпідставний, оскільки не підтверджується відповідними доказами. Водночас відповідач заявив, що у січні-березні 2005 р. ПП ОСОБА_1 не здійснював підприємницьку діяльність.
В усному порядку повідомив, що являється платником єдиного податку, тому не зобов'язаний сплачувати, зазначені у позовній заяві суми страхових внесків. На підтвердження надав Звіт суб'єкта малого підприємництва за перший квартал 2005 року, "Обхідний лист для переходу на спрощену систему оподаткування" та Свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с.22,23,26).
Судом встановлено, що згідно п.4 ст.8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Пункт 6. ст. 18 вказаного закону вказує, що не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Згідно п.3 ст.11 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97р. загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
За п.1 ст.4.Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору у розмірі 32 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме:
для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, -об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру;
для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 статті 1 цього Закону, які мають найманих працівників, але не здійснюють витрат на оплату їх праці, - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток визначеного законом мінімального розміру заробітної плати на кількість працівників такого платника збору, на яких здійснюється нарахування заробітної плати.
Частиною 2 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.
Статтею 45 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.04р. установлено фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49 - 51, ст. 376), на місяць на кожну особу.
Згідно п. 2 ч. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску;
За ч.8 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу);
З огляду на викладене, за період з 1 січня до 30 березня 2005 року включно, відповідно до зазначених нормативно-правових актів, відповідач мав сплатити до Пенсійного фонду 83,84 грн. фіксованого розміру страхових внесків (262 грн.(мінімальна з/плата)*32%/100%), що являється для відповідача мінімальним страховим внеском.
Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі 251,52 грн.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст.ст. 86, 94, 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1
на користь Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира, 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 55, код 20404900
- 251,52 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення постанови у повному обсязі у відповідності до ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня викладення постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу;
3 - відповідачу;