24 листопада 2006 р. Справа № 5/347-А
За позовом: ТОВ «СІО-К» с.м.т.В.Березний
До відповідача1: ДПА у Закарпатській області м.Ужгород
До відповідача2: Ужгородська МДПІ м.Ужгород
Про визнання нечинними Наказу ДПА у Закарпатській області від 26.06.2006р. №212 та Наказу Ужгородської МДПІ від 29.06.2006р. №243
Заступник Голови господарського суду
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача:
відповідача1:
відповідача2:
Розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» м.Ужгород до ДПА у Закарпатській області м.Ужгород та до Ужгородської МДПІ м.Ужгород про визнання нечинними Наказу ДПА у Закарпатській області від 26.06.2006р. №212 та Наказу №212 Ужгородської МДПІ від 29.06.2006р. №243,
Предметом даного позову є вимога позивача про визнання нечинним Наказу ДПА у Закарпатській області від 26.06.2006р. №212 «Про проведення позапланової документальної перевірки», яким в термін з 27.06.2006р. по 11.07.2006р. наказано працівникам відповідача 1 провести позапланову документальну перевірку позивача, та вимога позивача про визнання нечинним Наказу Ужгородської МДПІ від 29.06.2006р. №243 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки», яким в термін з 05.07.2006р. по 18.07.2006р. наказано працівникам відповідача2 провести позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо відшкодування податку на додану вартість.
Позивач стверджує, що дані акти податкового органу є такими що суперечать чинному законодавству і винесені із порушенням ст..11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідач 1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема стверджує про законність та обґрунтованість прийнятого ним акту ненормативного характеру.
Окрім того, відповідач стверджує про винесення рішення про призупинення дії оскаржуваного наказу, що свідчить про відсутність предмету спору.
Відповідач 2 також проти вимог позивача заперечує, посилаючись на відсутність порушень та наявність правових підстав для винесення оскарженого Наказу.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши
подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,
Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:
У відповідності до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податковий орган вправі здійснювати позапланові виїзні перевірки виключно в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України.
Згідно із п.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова перевірка здійснюється у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Отже, як вбачається із викладеного вище, право ініціювати позапланову перевірку платника податків, з посиланням на п.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», за наявності встановлених законом умов, має вищестоящий орган ДПС, а не Ужгородська МДПІ.
За таких обставин, Наказ №243 від 29.06.2006р., який прийнято Ужгородською МДПІ м.Ужгород на підставі п.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» слід визнати таким, що прийнятий податковим органом поза межами встановленої законом компетенції.
Окрім того, слід зауважити, що механізм проведення позапланової перевірки безпосередньо податковим органом первинної ланки передбачено ч.6 ст..11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно з якою позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок платників податків, у випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит орану ДПС протягом 10 робочих днів з дня одержання запиту.
Таким чином, чинним податковим законодавством право відповідача на проведення позапланової виїзної перевірки поставлено у пряму залежність від звернення до платника податків із запитом та наданням відповіді на такий запит.
Позивач стверджує відсутність будь-якого звернення Ужгородської МДПІ із запитом. Не змін надати такого доказу і відповідач2 у справі (ст.71 КАС України).
Тому, з урахуванням наведеного вище, суд констатує відсутність у відповідача2 будь-яких правових підстав для винесення Наказу Ужгородської МДПІ №243 від 29.06.2006р.
Як вбачається із матеріалів справи, Наказ №212 від 29.06.2006р. прийнято ДПА у Закарпатській області на підставі п.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»
У відповідності до п.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» виключною підставою для призначення позапланової перевірки є факт встановлення вищестоящим органом державної податкової служби, який в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, для ініціювання проведення позапланової (додаткової) перевірки ДПА у Закарпатській області необхідно було встановити та документально оформити факти порушення платником податків податкового законодавства, або факти порушення працівниками податкової служби вимог закону при проведенні перевірки.
Доказів встановлення факту, що, згідно із п.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є підставою для ініціювання позапланової перевірки відповідачем не подано (ст..71 КАС України). Тому, з урахуванням викладеного вище, суд констатує відсутність встановлених законом підстав для винесення ДПА у Закарпатській області Наказу №212 від 29.06.2006р.
У доказ підставності винесення Наказу №212 від 29.06.2006р. відповідачем 1 подано Наказ №193 від 07.06.2006р. «Про проведення службового розслідування». Даний наказ винесено у відповідності до Постанови КМУ «950 від 13.06.2000р. та на виконання доручення Голови ДПА у Закарпатській області. Доручення Голови ДПА у Закарпатській області про організацію службового розслідування до матеріалів справи не подано.
Згідно з ч.2 п.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Однак, у відповідності до ч.1 п.1 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого Постановою КМ України від 13.06.2000р. №950, стосовно державних службовців може бути проведено службове розслідування у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Тому, з огляду на те, що відповідач 1 не подав суду доказів наявності означених вище підстав для призначення службового розслідування, суд не вважає наявність Наказу ДПА у Закарпатській області №193 від 07.06.2006р. достатньою підставою для ініціювання позапланової перевірки позивача.
За таких обставин, Наказ ДПА у Закарпатській області №212 від 29.06.2006р. слід визнати таким, що прийнятий податковим органом помилково.
Аргументи відповідачів, щодо зупинення дії оскаржуваних актів, судом до уваги не приймаються, оскільки зупинення акту ненормативного характеру не припиняє його дію, а лише призупиняє. Як ненормативний акт -форма реалізації державним органом владних розпоряджень, накази податкового органу продовжують існувати і після призупинення їх дії, а це в свою чергу свідчить про існування юридичного факту, що породжує юридичні наслідки.
Керуючись ст.ст. 84, 160-163 КАС України,
1.Позов задовольнити.
Визнати нечинним Наказу ДПА у Закарпатській області від 26.06.2006р. №212 «Про проведення позапланової документальної перевірки», яким в термін з 27.06.2006р. по 11.07.2006р. наказано працівникам податкового органу провести позапланову документальну перевірку ТОВ «СІО-К» с.м.т.В.Березний.
Визнати нечинним Наказ Ужгородської МДПІ від 29.06.2006р. №243 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки», яким в термін з 05.07.2006р. по 18.07.2006р. наказано працівникам податкового органу провести позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «СІО-К» с.м.т.В.Березний щодо відшкодування податку на додану вартість.
Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст.ст. 254, 186, 160 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя О.С.Йосипчук