Справа № 2-5138/11
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
20 грудня 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - одноособово судді Шевчук Ю.В.
при секретарі - Мамончик К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та виділ долі в натурі,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачки про поділ майна та виділ долі в натурі виділ частки в натурі, вказуючи, що вона є власником 2/9 частин житлового будинку АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину. Іншу частину будинку колишній чоловік позивачки за заповітом заповів відповідачці - ОСОБА_2 Однак, відповідачка право власності на свою частину будинку не оформлює та перешкоджає позивачці у намаганнях мирним шляхом дійснити поділ спадкового майна в натурі. У зв'язку з чим позивачка звернулась до суду.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без його присутності, позовні вимоги підтримує, та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання була сповіщена належним чином, що підтверджується розписками про отримання судових повісток, причину своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, уразі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.
У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 належав на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.05.1990 року за № 2-384, зареєстрованого 24.05.1990 року КП «Білгород-Дністровське БТІ» за реєстровим номером 6-643 - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого він заповів усе свої майно відповідачці - ОСОБА_2
Позивачка, як непрацездатна дружина померлого, є власником 2/9 частин житлового будинку АДРЕСА_2 згідно Свідоцтва про право на спадщину серії ВРА № 573427 від 31.08.2010 року.
Іншу частину житлового будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 заповів відповідачці - ОСОБА_2
За життя ОСОБА_3 позивачка разом з ним користувалась кімнатою 1-2, житловою площею 23,4 кв.м., та підсобними приміщеннями коридором 1-1, кладовки 1-6, 1-7.
Іншою частиною вищевказаного будинку з надвірними спорудами користувалась відповідачка із своїми батьками.
Після смерті ОСОБА_3 позивачка отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, тобто є власником частини спадкового майна, яке складається з : 2/9 частин житлового будинку АДРЕСА_2. Однак, проживати у належній їй частині будинку вона не має змоги, оскільки відповідачка та її мати перешкоджають цьому. Позивачка неодноразово зверталась до відповідачки відносно поділу спадщини, однак відповідачка не надає позивачці відповіді.
Згідно статті 319 ЦПК України, власник має право володіти, розпоряджатись та користуватись своєю власністю на свій розсуд, а відповідно до ч. 1 статті 364 ЦПК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що у спільній частковій власності, а відповідно до ч.2 статті 365 ЦПК України, суд припиняє право власності особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», квартира, яка є спільною, сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири.
Згідно статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно статті 47 Конституції України, кожний має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла як на підставі закону так і за рішенням суду.
Згідно статті 319 ЦПК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, в тому числі і правом користування ним житлом (його частиною), яке належить йому на праві власності.
Відповідно до статті 321 ЦПК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
За правилами ч.3 статті 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та виділ долі в натурі обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.41, 47 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», ст. 319, 364, 358 ЦК України, 319,321 ЦПК України, ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1.
Виділити ОСОБА_1, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1, в натурі 2/9 частини житлового будинку АДРЕСА_2, який в цілому складається з : житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ «Б», сараю літ. «В», гаражу літ. «Д», №1-2 - споруд, а саме : житлову кімнату 1-2 площею 23,4 кв.м.; підсобні приміщення літню кухню, сарай,гараж, споруди №1-2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: