Справа №1304/9294/12
/заочне/
22 лютого 2013 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді - Ванівського О.М.,
при секретарі - Куц Н.З.,
з участю: представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в доступі до належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 та просить зобов'язати відповідача вивільнити належне йому на праві приватної власності приміщення квартири АДРЕСА_1 від своїх речей.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Одна з кімнат подарованої квартири площею 35,40 кв.м. містить окремий вхід через горище. Доступ до нього є неможливий через перешкоди, які створив йому відповідач, оскільки останній встановив на двері інший замок і тримає в цьому приміщенні свої речі. Відповідач в добровільному порядку відмовляється вивільнити вказане приміщення, чим порушує його права як власника.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та дала аналогічні пояснення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання від нього не надходило. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дослідивши та проаналізувавши всі докази в цій справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, що підтверджується копією Договору дарування квартири від 27 березня 2012р. та витягом про державну реєстрацію прав(а.с.3-4). У вказаній квартирі зареєстрованих осіб немає, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописки №2134 від 27.09.2012р.(а.с.7).
Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований і проживає в квартирі АДРЕСА_2.
В казані вище обставини в судовому засіданні підтвердив представник позивача.
Також, судом встановлено, і підтверджується копією технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, що вхід у одну із кімнат вказаної квартири є через горище вказаного будинку, однак доступ до нього є неможливий через перешкоди, які створює відповідач - ОСОБА_3 Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно вимог ст.316,317 ЦК України, право власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Власник має право вчиняти будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.
З пояснень представника позивача та допитаних судом свідків встановлено, що відповідач відмовляється в добровільному порядку не чинити перешкод і вивільнити із належної на праві власності позивачу приміщення квартири від своїх речей, чим порушує права позивача як власника, зокрема щодо розпорядження та користування належним йому на праві власності майном
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок(частину будинку), квартиру, користуються ним(нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші незаборонені законом угоди. Відповідно до ч.2 ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині.
Як встановлено в судовому засіданні вищевказані дії відповідача порушують права іншого власника квартири будинку АДРЕСА_2, та порушують вимоги рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року відповідно до якого власники приватизованих і неприватизованих квартир є і співвласниками допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.
Відповідно до рішення Конституційного суду від 02.03.2004 року, №4-рп/2004 допоміжні приміщення будинку є об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Таким чином, судом встановлено порушення відповідачем меж здійснення цивільних прав і відповідно до ч.2 п.4 ст.16 ЦК України останній повинен відновити становище, яке існувало до порушення шляхом надання позивачу доступу до горища.
На підставі вище наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає, також сума сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору.
Керуючись ст.ст. 10,11,31,60,174,209,212,214-215,224 ЦПК України, ст.ст. 13,16,319,391 ЦК України,
вирішив:
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном - задовольнити.
Зобов'язати мешканця квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 в доступі до належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати мешканця квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 вивільнити належне ОСОБА_2 на праві власності приміщення квартири АДРЕСА_1 від своїх речей.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 107,30 грн..
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч.1 ст.294 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Галицьким районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.М.Ванівський