Головуючий суду 1 інстанції - Кордюкова Ж.І.
Доповідач - Галан Н.М.
Справа № 22ц/1290/6153/12
Провадження № 22ц/1290/6153/12
« 28» лютого 2013р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого: Галан Н.М.
суддів: Фарятьєва С.О., Лісіциної А.І.,
при секретарі: Сидоровій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 січня 2013р. за позовом ОСОБА_2 до колективного підприємства «Сєвєродонецька будівельна фірма ДСК» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку
01.112012р позивачка звернулась до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. 14.11.2011р. вона була звільнена за прогул без поважної причини. Рішенням Сєвєродонецького міського суду від 23.04.2012р.було змінено запис у трудовій книжці та її було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст..38 ч.3 КЗпП України. Однак, своєчасно відповідач не сплатив їй заборгованість з заробітної плати, а саме вихідну допомогу, передбачену ст..38 КЗпП України. Також відповідач невірно вніс запис до її трудової книжки.
Рішенням суду, яке оскаржується, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи тим, що судом допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Відповідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вірно встановлено у судовому засіданні та визнається сторонами, сторони знаходилися у трудових відносинах, які було розірвано за ініціативою відповідача 14.11.2011р. та позивачку було звільнено на підставі п4 ст.40 КЗпП України.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23.04.2012р. визнано незаконним наказ КП «Сєвєродонецька будівельна фірма ДСК» № 30к від 15.11.2011р.; визнано формулювання причин звільнення та дати звільнення за наказом №30к від 15.11.2011р. таким, що не відповідає чинному законодавству та зобов'язано КП «Сєвєродонецька будівельна фірма ДСК» звільнити ОСОБА_2 за власним бажанням, у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю, на підставі ч3 ст.38 КЗпП України з 03.11.2011р. та внести відповідні зміни в трудову книжку, а саме: замість запису «звільнена за статтею 40 п.4 КЗпП України», вказати «звільнена за власним бажанням у зв'язку з не виконанням власником підприємства законодавства про працю на підставі ст..38 ч 3 КЗпП України». Стягнуто з відповідача на користь позивачки заборгованість по заробітній платі у сумі 69,40грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.01.2012р. по 23.04.2012р. у сумі 2354,70грн., моральну шкоду у сумі 1500грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення Сєвєродонецького міського суду, було відкрито 06.06.2012р. виконавче провадження. (а.с.37)
08.06.2012р. виконавче провадження було закрито у зв'язку з фактичним виконанням боржником рішення суду (а.с.38,39).
У відповідності до ст..61 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню.
Ч.3 ст.38 КЗпП України передбачено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
При припиненні трудового договору в наслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст..44 КЗпП України).
Таким чином, позивачка мала право на отримання вихідної допомоги при її звільненні за ч.3 ст.38 КЗпП України, а саме з того часу, коли було внесено зміну в запису трудовій книжці, тобто з 08.06.2012р
Але судова колегія не може погодитися з доводом апелянта, що вихідна допомога, то є заробітна плата, а тому на неї не розповсюджується строк позовної давнини.
Як встановлено ст..94 КЗпП України, що не суперечить ст..1 Закону України « Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу
Вихідна допомога, виплата якої передбачена ч.3 ст.38 КЗпП України, не є складовою заробітної плати, а тому до неї застосовуються строки, передбачені ст.. 233 ч.1 КЗпП України, тобто тримісячний строк.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача вихідної допомоги, застосування ст..117 КЗпП України, суд першої інстанції вірно застосував вимоги ст..44 КЗпП України.
Судом першої інстанції вірно встановлено обставини по справі, правовідносини, які склалися між сторонами, вірно застосовано норми матеріального права..
Оскільки позивачкою відповідно до вимог ст..10,60 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту невірного заповнення трудової книжки, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Записи у трудовій книжці зроблено на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23.04.2012р.
Позивачка отримала трудову книжку та не мала до запису в ній ніяких зауважень.
Саме з ініціативи позивачки, що підтверджено нею у судовому засіданні, нею було отримано дублікат трудової книжки, яку їй було видано Сєвєродонецьким професійним ліцеєм.
За таких обставин суд 1 інстанції вірно встановив обставини справи, наданим доказам дав вірну оцінку.
Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає. Доводи апеляційної скарги є підставою звернення позивачки до суду з позовною заявою. А тому всі вказані доводи були предметом розгляду судом першої інстанції, та їм було надано належну юридичну оцінку.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.209, 303, 304,307,308 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 січня 2013року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена в продовж 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :