Дата документу 28.02.2013
Справа № 320/1229/13-ц
28 лютого 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Міщенко Т.М.
при секретарі - Макаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудовану споруду,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на нежитлову прибудову «а1-1» розміром 3,00х2,57 м.; літню кухню «В-1» розміром 3,80х6,30м., які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1.
Від представника позивача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, на позові наполягає.
Від представника відповідача надійшло клопотання з проханням розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі, а саме: нежитлову прибудову та початок будівництва літньої кухні, розташованих по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до акту на право користування землею від 22.12.2000 р. протокол № 12 ОСОБА_2 надана присадибна ділянка площею 0,15 га в АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 333 від 20.03.2010 р. після смерті ОСОБА_2 належить житловий будинок АДРЕСА_1 /а.с. 12-13/.
На земельній ділянці, яка обслуговує житловий будинок позивачкою було самочинно збудувано нежитлову прибудову «а1-1» розміром 3,00х2,57 м.; літню кухню «В-1» розміром 3,80х6,30м., вартість самочинно збудованих споруд складає 5177 грн., що підтверджується копією акту КП «ММБТІ» № 7 від 19.01.2012 /а.с. 11/.
Згідно висновку відділу містобудування та архітектури Мелітопольської райдержадміністрації Запорізької області № 13 від 04.04.2012 р., таке визнання права власності можливе /а.с. 17/.
Рішенням Костянтинівської сільської ради № 11 від 28.09.2011 р. /а.с. 14/ надано дозвіл на виготовлення технічної документації по узгодженню меж земельних ділянок ОСОБА_1 - по АДРЕСА_1.
22.11.2012 р. рішенням Костянтинівської сільської ради № 184 «Про оформлення права власності на самовільно збудовані будівлі, розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1» /а.с. 15/ вирішено рекомендувати гр. ОСОБА_1 вирішувати оформлення права власності на самовільно збудовані будівлі, розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у судовому порядку.
Згідно відповіді відділу містобудування та архітектури Мелітопольської райдержадміністрації Запорізької області від 10.11.2011 р. № 71 «Про надання інформації» /а.с. 16-17/ позивачці було роз'яснено порядок визнання права власності на самочинно збудовані споруди та перечень споруд, які підлягають вводу до експлуатації.
Стаття 331 ЦК України яка регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, не передбачає можливості виникнення права на таке майно за рішенням суду.
За змістом ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
У відповідності до ст.ст. 5, 18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво нерухомого майна повинно вестись згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудовану території» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, як визначено ч. 2 п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243 (які діяли на момент виникнення спірних правовідносин), полягало у підтверджені державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Згідно з п. 29 зазначеного Порядку датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1035 «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт», яка набула чинності з 15.10.2009 р., установлено, що підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 05.08.1992 р., є висновок про технічний стан будинку (будівлі), складений бюро технічної інвентаризації за формою, встановленою Міністерством з питань житлово-комунального господарства за погодженням з Міністерством регіонального розвитку та будівництва, і документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані зазначені об'єкти будівництва.
Частина 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобування» забороняє експлуатацію об'єктів, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законом порядку.
На порушення вищезазначених вимог законодавства позивач зазначений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію спірного об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, або відповідний висновок БТІ про технічний стан будівлі за встановленою формою суду не надав.
Самочинні будівлі й споруди до положень ст.ст. 186, 381 ЦК України є приналежністю головної речі (будинку) і складовою права власності на нього. Тому положення ч. 5 ст. 376 ЦК України не є підставою для визнання за власником житлового будинку, розміщеного на належній йому земельній ділянці, окремого права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Оформлення питання про прийняття в експлуатацію таких об'єктів нерухомості має здійснюватися органами місцевого самоврядування чи їх виконавчими органами у спосіб, визначений їх компетенцією.
Крім того, позивачка не оформила земельну ділянку у встановленому законом порядку.
А у відповідності з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Таким чином, на підставі викладеного суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 186, 331, 381 ЦК України, ст.ст. 5, 18 Закону України «Про основи містобування», ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудовану території», Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243, суд
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудовану споруду відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: