Справа № 296/1986/12-ц
2/296/269/13
Рішення
Іменем України
заочне
"04" березня 2013 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого-судді Галасюка Р.А.,
при секретарі Могилевець В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 8800 грн. боргу по договору позики, пеню, суму інфляційних нарахувань та 3% річних, що разом складає в сумі 12258,42 грн. та судовий збір, оскільки відповідач безпідставно не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів.
В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність, позов підтримує повністю з викладених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, перевіривши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони по справі уклали договір позики - 16.06.2011 р. по якому позивач надав у позику відповідачу 8800 грн., які останній був зобов'язаний повернути до 16.07.2011 року, що стверджується договором позики грошей, згідно вимог ст. 1047 ЦК України. Однак у зазначеній термін, відповідачем кошти не повернуто і зобов'язання не виконано.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей. Також відповідно до ст.ст.1049,1050,625 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, а у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Оскільки відповідачем на даний час не повернута позивачу позика, то вона підлягає стягненню в примусовому порядку.
У відповідності зі ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
При таких обставинах, суд вважає вимоги позивача такими, що є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі в частині стягнення заборгованості за договором позики і в частині стягнення індексу інфляції, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує також з відповідача на користь позивача 214 грн.60 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.530,1046,1049,1050 ЦК України, ст.ст.10,11,30,60,88,215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 - 12258 (дванадцять тисяч двісті п»ятдесят вісім) грн.. 42 коп. та 214 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира у термін 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Р. А. Галасюк