Вирок від 25.01.2013 по справі 214/2339/12

Номер справи214/2339/12

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2013

Літинський районний суд Вінницької області в складі

головуючого- судді: Сільченка О.В.

за участю прокурора: Зелениці Б.В.

при секретарі: Плахотнюк Л.М.

за участю адвокатів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Літина кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта незакінчена вища, не одруженого, студент 4-го курсу Хмельницького Національного університету, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 09.04.2012 року близько 12-00 год., керуючи технічно справним автомобілем Doblo»державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись по автошляху сполученням Стрій-Кіровоград-Знам»янка в районі 339-го кілометра, в с.Громадське Літинського району Вінницької області, в напрямку м. Хмельницького, не вибрав безпечну швидкість руху, не урахував дорожню обстановку та ігноруючи вимоги горизонтальної дорожньої розмітки - вузька суцільна лінія, яку заборонено перетинати, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-211010»д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-211010»державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, гігроми лобної ділянки справа, «пошкодження зв»язок шийного відділу хребта», «забою м»яких тканин лівого стегна, лівої половини грудної клітки», які згідно висновку судово-медичної експертизи №1347 від 07.06.2012 року належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Таким чином, водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3 б); 10.1; 12.1 та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки п.1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її відповідну зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі»; «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; «вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в»їзд заборонено».

Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв»язку з наслідками.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 своєї вини не визнав та просив його виправдати. ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого сталася шляхово- транспортна пригода, однак потерпіла не отримала тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, а тому він не вчинив злочину.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що біля 9-00 год. 09.04.12 р. вона, керуючи власним автомобілем, рухалася по автошляху в напрямку м. Хмельницького зі сторони м. Вінниці. Поблизу с. Громадське Літинського району Вінницької області на її смугу руху виїхав легковий автомобіль під керуванням ОСОБА_3 Вона почала гальмувати щоб уникнути зіткнення, однак його уникнути не вдалося та сталося зіткнення, в результаті якого вона отримала тілесні ушкодження. Потерпіла ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги щодо стягнення із відповідачів по справі матеріальних та моральних збитків, які полягають у пошкодженні автомобіля, ушкодженні здоров»я , судових витрат.

Допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_5 пояснив, що судово-медична експертиза проводилася на підставі постанови слідчого та наданих на дослідження медичних документів, рентгенограм, відповідно до діючих нормативних документів, що регулюють проведення судово-медичної експертизи. ОСОБА_5 пояснив, що висновок експертизи відповідає наявній у ОСОБА_4 втраті працездатності та тілесним ушкодженням, які вона отримала 09.04.12 року. Раніше перенесені хвороби ОСОБА_4, що вказані у медичних документах на її ім»я, на ступінь тяжкості отриманих при шляхово-транспортній пригоді тілесних ушкоджень не вплинули.

Винуватість ОСОБА_3 доведена доказами, які містяться у справі, а саме: протоколом огляду місця події (а.с.6) та протоколами огляду транспорту (а.с. 14-17) стверджується, що 09.04.12 р. на автошляху Стрий-Кіровоград- Знам»янка в с. Громадському Літинського району Вінницької області сталася шляхово- транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 211010»дз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та «Фіат Дубло»дз НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3; висновок № 739 (а.с. 74-79) підтверджує, що автомобіль «ВАЗ 2110-10 дз НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження та вартість матеріального збитку складає 41694,49 грн.; висновком судово-медичної експертизи №1347 (а.с. 117-119), додаткової судово-медичної експертизи № 1578) (а.с. 157-159) доведено, що ОСОБА_4 під час шляхово-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, гігроми лобної ділянки справа, пошкодження зв»язок шийного відділу хребта, забою м»яких тканин лівого стегна, лівої половини грудної клітки, що не являються небезпечними для життя, спричинили тривалий ( понад 21 добу) розлад здоров»я та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, виникли від дії твердого тупого предмету ( предметів), можливо 09.04.12 року; висновок експерта № 191а (а.с. 122-124) підтверджує те, що у даній дорожній ситуації дії ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.1 ПДР України і знаходилися з технічної точки зору у причинному зв»язку з виникненням події цієї шляхово- транспортної пригоди: в даній дорожній обстановці водій автомобіля Doblo»д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3 з технічної точки зору, при виконання вимог 12.1 ПДР України мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «ВАЗ-211010»д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

ОСОБА_4 не мала технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній події шляхом виконання вимог ПДР України та у діях ОСОБА_4 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди.

Таким чином, дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3, виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує те, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, як особа за місцем проживання характеризуються позитивно та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

За відсутності обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3, суд у якості обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України пом"якшує його покарання враховує відсутність судимості.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження ним нових злочинів має бути покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах мінімального строку.

Вирішуючи питання щодо заявлених позовних вимог, то суд вважає, що позовні вимоги слід розглянути за відсутності представника ПрАТ Страхова компанія ( далі СК) «Еталон», так про час та місце розгляду справи СК повідомлена належним чином, однак для розгляду справи представник не з»явився, не повідомив суд про причини неявки та не надав заяви про відкладення розгляду справи.

Суд рахує, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Цивільний позов у кримінальній справі розглядається та вирішується на підставі відповідних норм Цивільного, Цивільно - процесуального кодексів України та інших Законів, які регулюють вказані правовідносини.

Відповідно до ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред»явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом разом із кримінальною справою.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.95 р. №11 ( із змінами, внесеними згідно з Постановою ПВСУ №12 від 03.12.97 р.) не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування шкоди, що не випливають з пред»явленого обвинувачення. Право пред»явлення цивільного позову у кримінальній справі належить особі, що зазнала від злочину збитків.

Відповідно до п.22.1, 22.3 ст. 22 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 23 вказаного Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана з лікуванням потерпілого;

Відповідно до п. 24.1 ст. 24 вказаного Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Під час розгляду кримінальної справи достовірно встановлено, що потерпілій ОСОБА_4 злочином, у якому обвинувачується ОСОБА_3, заподіяна шкода здоров»ю, яка підлягає стягненню в межах наданих доказів, однак позов про шкоду, яка утворилася внаслідок пошкодження транспортного засобу ( втрата товарного вигляду) - 41694,49 грн. (а.с. 117-119) та витрати, які понесені нею через проведення авто-товарознавчої експертизи - 530,28 грн. (а.с. 200), з огляду на вимоги ст. 28 КПК України та вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України із пред»явленого обвинувачення не випливає, а тому не підлягає розглядові у кримінальній справі.

Отже, правовідносини, які виникли між потерпілою ОСОБА_4 та ПрАТ СК «Еталон»носять характер щодо відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу (а.с. 117-119), що не випливає із пред»явленого обвинувачення, то відповідно у цій частині цей позов не підлягає розглядові у кримінальній справі, що не перешкоджає його вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка заподіяна потерпілій ОСОБА_4, то суд її оцінює у 5000 грн., що у повному обсязі відповідає ліміту цивільно- правової відповідальності згідно страхового Поліса, однак, враховуючи, що до ПрАТ СК «Еталон»заявлено позов щодо стягнення моральної шкоди у сумі 2500 грн., то не виходячи за межі позовних вимог, відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд рахує, що із ПрАТ СК «Еталон»слід стягнути вказану суму , що не перешкоджає стягненню решти заподіяної моральної шкоди у порядку цивільного судочинства.

Суд критично оцінює докази потерпілої ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 175 грн. як витрат понесених на сплату міжнародному фонду допомоги хворим (а.с.203), так як такі витрати понесені як пожертвування, що вказано у наданих квитанціях, що є добровільним актом.

Суд критично оцінює докази потерпілої та її представника щодо витрат у сумі 1050 грн. пов»язаних із оплатою вартості путівки № 140035 для відпочинку в ПБО ГКО «Жемчужина Криму», так як зазначена путівка свідчить про відпочинок, а не лікування, а випискою із медичної карти амбулаторного хворого № 20\8680 (а.с.221) стверджується про рекомендацію санаторію неврологічного профілю, хоч про профіль ПБО ГКО «Жемчужина Криму» доказів справа не містить.

Поряд з цим витрати, пов»язані із лікуванням потерпілої ОСОБА_4 доведені призначенням лікаря, які зазначені у виписці із медичної карти амбулаторного хворого бн (а.с.217) та наданими чеками на придбання медикаментів (а.с.204-207) на загальну суму 2548,14 грн.

Суд критично оцінює чек на придбання медикаментів на суму 25,53 грн. (а.с. 204), так як зазначений чек не читається, що унеможливлює його дослідження.

Відповідно до ст. 91 КПК України судові витрати складаються із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим; із сум, витрачених на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів; з інших витрат, що їх зробили органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у даній справі.

Поряд з цим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення із підсудного на її користь витрат, пов»язаних із наданням правової допомоги у сумі 3000 грн. підлягають задоволенню, відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України, так як їх наявність доведено ордером на правову допомогу потерпілій та цивільному позивачеві ОСОБА_4 (а.с. 68), угодою №36 (а.с. 197) та квитанцією № 36 (а.с. 198) про сплату коштів.

Відповідно до поліса № АВ 2327862 на ім»я ОСОБА_3 (а.с.19) страхова сума на одного потерпілого складає 50000 грн. за заподіяну шкоду майну та 100000 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю.

З огляду на вказані норми ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода ( у тому числі моральна) пов»язана із лікуванням потерпілої у зв»язку з отримання тілесних ушкоджень при дорожньо-транспортній пригоді відшкодовується страховиком. Приймаючи до уваги, що така шкода не виходить за межі ліміту цивільно-правової відповідальності згідно зазначеного Поліса, то вказана шкода не підлягає стягненню із підсудного, що тягне за собою відмову у задоволенні позову, що не перешкоджає зверненню із таким позовом у порядку цивільного судочинства до належного відповідача.

Керуючись ст.ст. 323, 333-335 КПК України;

ПРИСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді

штрафу у сумі чотири тисячі гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На користь ОСОБА_4 із ОСОБА_3 стягнути 3000 грн. за надання правової допомоги.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 4178,86 грн. та моральної шкоди у сумі 7500 грн. та судових витрат у сумі 317,70 грн. відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ПрАТ СК «Еталон»щодо стягнення матеріальної шкоди у сумі 41340,77 грн. завданої пошкодженням автомобіля та витрат пов»язаних із проведенням авто-товарознавчої експертизи у сумі 530,28 грн. та судових витрат у сумі 3212,3 грн. залишити без розгляду.

На користь НДКЕЦ із ОСОБА_3 стягнути витрати за проведення експертизи 705,60 гривень.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд ОСОБА_3 залишити до набрання вироком законної сили.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ- 211010»державний номер НОМЕР_2 залишити власнику ОСОБА_4; автомобіль «FIAT Doblo» д.н. НОМЕР_1 залишити ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд протягом 15 діб.

Суддя:

Попередній документ
29858081
Наступний документ
29858083
Інформація про рішення:
№ рішення: 29858082
№ справи: 214/2339/12
Дата рішення: 25.01.2013
Дата публікації: 14.03.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Літинський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами