ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
23.11.06 Справа № 4/446(6/20).
Суддя: Батюк Г.М. розглянувши матеріали за позовом
Корпорації “Науково -виробнича інвестиційна група “Інтерпайп», м.Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства “Транспорт -Сервіс», м. Луганськ
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача -Державне підприємство “Донецька залізниця», м. Донецьк
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку відповідача -Закрите акціонерне товариство “Луганськспецтехкомплект», м. Луганськ
про стягнення 7 781 грн. 55 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -не прибув ( явка обов'язкова);
від відповідача -Золотухіна І.В., дов.№ 236 від 06.07.06;
- Колмиков В.В., дов.№343 від 04.10.06;
від 3-ї особи ДП “Донецька залізниця»- не прибув ( явка обов'язкова);
від 3-ї особи ЗАТ “Луганськспецтехкомплект»- Духова Н.П., дов.№ ЛС-1265 від 12.09.05;
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості нестачі трубної продукції у сумі 7 781 грн. 55 коп.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.06 по справі № 6/20 касаційна скарга задоволена частково; рішення господарського суду Луганської області від 21.04.06 по справі № 6/20 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Позивач не скористався своїм правом щодо підтвердження своїх вимог у даному судовому засіданні. Але суд вважає можливим розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалів, оскільки в матеріалах справи є всі необхідні доказу для розгляду справи по суті.
Відповідач у поясненні від 11.09.06 № 310, від 04.10.06 № 342, від 03.11.06 № 376, від 22.11.06 № 429 проти позову заперечує посилаючись на те, що правовідносини між ним та позивачем регулюються договором №029 ГП від 21.02.05 на надання послуг по перевезенню вантажів залізничним транспортом, послуг з подавання та прибирання, маневрових послуг. Вказаним договором передбачено, що відповідач вживає заходи по забезпеченню збереження вантажів позивача тільки у період їх транспортування по своїй під'їзній колії. За збереження вагону та вантажу з моменту постановки вагону на вантажний фронт позивача до моменту забирання вагону з цього місця, а також за збереження пломб на вагоні відповідальність несе позивач.
Спірний вагон був переданий відповідачу залізницею без складання будь -яких актів, вказаним договором не передбачені зобов'язання відповідача щодо перевірки кількості та якості поставленого товару.
По прибуттю 17.08.05 о 05 год. 30 хв. на станцію призначення вагон № 67868455 був переданий приймачездавальником Донецької залізниці представникам відповідача, які на підставі договору надали послуги по перевезенню вагонів локомотивом відповідача від станції призначення до складу ЗАТ “Луганськспецтехкомплект»(далі - ЗАТ “ЛСТК») (3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку відповідача), оскільки між останнім та позивачем і відповідачем є домовленість, про те що ЗАТ “ЛСКТ» надає свої колії для вагонів, що прибувають на адресу позивача.
Також відповідач вказує на те, що 17.08.05 о 06 год. 45 хв. спірний вагон був поставлений на вантажний фронт позивача, тобто територію ЗАТ «ЛСТК», про що свідчить пам'ятка, підписана працівником ЗАТ “ЛСТК» Пух Е.М., останній засвідчив факт постановки вагону на вантажний фронт позивача. Під час постановки вагону на вантажний фронт позивача представник позивача був відсутній , тому факт постановки вагону засвідчив працівник ЗАТ «ЛСТК", який є зберігачем товару позивача згідно договору зберігання № ОБ-10-22-2004 1231/1 від 31.01.04. Під час розгляду справи позивач надав до суду копію акту загальної форми № 163 від 17.08.05, тому ця копія не може слугувати належним доказом по справі, оскільки ксерокопія належним чином не завірена, оригінал акту не був наданий для огляду, обставини складання цього документу не відомі.
Відповідач зазначив, що пунктом 3.1.2 договору №029/ГП від 21.02.05 передбачено, що «Виконавець" ( відповідач у справі) подає вагони на вантажний фронт «Замовника" ( позивач у справі) протягом 3 годин з моменту прийняття від залізниці. Пунктом 3.1.3 вказаного договору, зазначено, що після постановки вагонів на вантажний фронт «Замовника" відповідальність за збереження вагонів та вантаж несе «Замовник", тому відповідач повністю виконав умови вищевказаного договору та поставив вагон протягом встановленого договором часу на вантажний фронт позивача.
3-ю особою, яка не заявляє самостійних вимог з боку відповідача -ЗАТ “ЛСТК» до суду наданий лист від 19.09.06 № ЛС-1212,від 14.11.06 № ЛС-1556, якими. останній повідомив, що господарські відносини між ним та позивачем регламентувалися договором зберігання № ОБ-10-20041231\1 від 31.12.04, згідно п.1.1 якого позивач доручає, а 3-я особа приймає на себе обов'язок з приймання, зберігання, розвантаження та завантаження металопродукції.
Згідно акту приймання -передачі за серпень 2005 р. на зберігання позивачем було передано металопрокат у кількості 65,820 т (вагон № 6786455), що також підтверджується письмовим проханням позивача оприбуткувати труби у цій кількості.
Однак, вагон за № 67868455 подавався не на адресу ЗАТ «ЛСТК", а на адресу позивача у справі, і обов'язок ЗАТ «ЛСТК" приймати вантаж від відповідача, що надійшов на адресу позивача, жодним документом не передбачено.
Також ЗАТ “ЛСТК» повідомив, що господарські відносини між ним та відповідачем на момент спірних відносин регламентувались договором з надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом, послуг з подачі та забирання вагонів, послуг з маневрування № ОБ-10-20041230/1 від 30.12.2004. Згідно п.1.1. зазначеного договору відповідач повинен надавати вищевказані послуги з перевезення вантажів, що прибули на станцію “Лутовиновське селище»на адресу ЗАТ “ЛСТК». Також. відповідачем надаються відомості подачі й забирання вагонів, що згідно п.6.8. цього договору є підставою для виставлення рахунку ЗАТ “ЛСТК» за надані послуги.
Так, згідно відомості подачі і забирання вагонів №144 за серпень 2005р. вагон за № 67868455 у цій відомості не значиться.
Окрім цього, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку відповідача -ЗАТ “ЛСТК» зазначає, що лише надавало свої під'їзні колії для прибуття вагонів на адресу позивача, тому у пам'ятці про використання вагонів (контейнерів) на вагон № 67868455, тобто спірний вагон, проставлено підпис сторожа ЗАТ «ЛСТК" Пуха Е.М. у підтвердження надання ЗАТ «ЛСТК" своїх під'їзних колій для подавання вагону, що прибув на адресу позивача.
Так, згідно п. 11 Посадової інструкції сторожа вказано, що при подаванні вагонів на територію ЗАТ “ЛСТК» сторож зобов'язаний відчинити ворота, пропустити вагони на територію та зачинити ворота, зафіксувати.
В той же час 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача -ДП “Донецька залізниця» у пояснені від 15.09.06 № 2022/1030, від 09.11.06 № 2022/1261 повідомляє, що 17.08.05 на адресу позивача по залізничній накладній № 47990836 на станцію «Лутовиновське селище»Донецької залізниці, прибув вагон № 67868455 з вантажем -труби водогазопровідні. Зазначений вагон був зданий на під'їзну колію власника колії -ЗАТ “Транспорт -Сервіс» для подачі його контрагенту -позивачу. Факт передавання зазначеного вагону підтверджується накладною № 47990836 та пам'яткою приймальника - здавальника на подачу вагону під вивантаження, яка підписана ветвеволоділцем без зауважень.
Також ДП “Донецька залізниця» посилається на те, що зазначений вище вагон прибув у непошкодженому вагоні, без ознак втрати або пошкодження та був виданий відповідачу без переважування.
Також, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача -ДП “Донецька залізниця» повідомляє, що акт загальної форми № 163 від 17.08.06, який наданий позивачем , складається тільки представником залізниці, і не може слугувати доказом вини перевізника, оскільки відповідно вимог ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином завірену копію. Але позивач у судове засідання надав не завірену належним чином копію акту загальної форми.
Окрім цього, зазначає, що залізницею ні акт загальної форми, ні комерційний акт не складалися. Крім того, для зберігання актів загальної форми передбачений строк один рік, який на цей час сплинув.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши представника відповідача та представників 3-х осіб суд прийшов до наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно договору надання послуг по транспортуванню вантажів залізничним транспортом від 21.02.05 № 029/ГП , укладеного між позивачем та відповідачем, по залізничній накладній № 47990914 від 16.08.05 зі станції відправлення Новомосковськ -Дніпровський, Придніпровської залізниці на станцію «Лутовиновське селище»Донецької залізниці 13.08.05 вагоном № 67868455 були відправлені труби водогазопровідні у кількості 68 450 тон, згідно даним, вказаним в супровідних документах ( накладна № 47990914 від 16.08.05, сертифікат якості).
По прибуттю на станцію призначення, товар був переданий відповідачу , який на підставі договірних умов надав послуги по перевезенню вагону від станції призначення до складу. При прийманні продукції на станції призначення претензій по кількості вантажу з боку відповідача не було. Комерційний акт не складався.
17.08.05 вищевказаний вагон був поданий на склад ЗАТ “ЛСТК»- 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку відповідача, яка є зберігачем товару позивача за договором від 31.12.04 № ОБ-10-22-2004 1231/1.
25.08.05 на території складу за участю позивача та ЗАТ “ЛСТК» було здійснено переважування товару і зафіксована недостача труб 40х3,5 ГОСТ 3262-75 в кількості 2,540тн, що підтверджується актом приймання продукції по кількості № 2/08 від 25.08.05 (а.с.20-21, том 1), а також сертифікатом якості № 90/8 від 12.08.05(а.с.18-19, том 1).
За розрахунком позивача вартість нестачі труб складає 7 781 грн. 55 коп.
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 10.11.05 № 10491 з вимогою про відшкодування нанесених збитків у розмірі 7781 грн. 55 коп., відповідач відзив на претензію не надав, оплату не провів.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Між ЗАТ “Транспорт -Сервіс» ( відповідачем у справі) і Корпорацією “Науково- виробнича інвестиційна група “Інтерпайп» ( далі - Корпорація «НВГ “Інтерпайп» )
( позивачем у праві) був укладений договір № 029/ГП від 21.02.05. на надання послуг по перевезенню вантажів залізничним транспортом. Послуги по подаванню та забиранню вагонів, маневрові послуги.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що “Виконавцем»(відповідачем у справі) надаються послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом, які прибули на станцію “Лутовиновське селище» Донецької залізниці на адресу “Замовника»(позивача у справі), а саме: послуги по надаванню та забиранню вагонів, маневрові послуги.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язана на завдання іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю вказану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що послуга надається на під'їзній колії “Виконавця» і складається в прийманні від залізниці в комерційному і технічному відношенні вагонів, що прибули на адресу “Замовника» (у випадках виникнення спірних питань при прийманні вагонів у комерційному відношенні “Виконавець» викликає уповноваженого “Замовника» для подальшого приймання від залізниці).
В той же час п.3.1.2 договору визначено, що “Виконавець» надає вагони на вантажний фронт “Замовника» протягом 3 годин з моменту прийняття від залізниці.
Пунктом 3.1.3. договору сторони вказали, що після постановки вагонів на вантажний фронт “Замовника» відповідальність за збереження вагонів та вантаж несе “Замовник».
Окрім цього пунктом 7.3. договору визначено, що “Виконавець»(відповідач у справі) зобов'язується приймати заходи до забезпечення збереження вантажів “Замовника»(позивача у справі) в період транспортування по власній під'їзній колії. За збереження вагону і вантажу з моменту постановки вагона на вантажний фронт або територію “Замовника» до моменту забирання вагону з цього місця, а також за збереження пломб на вагоні відповідальність несе6 “Замовник».
У пункті 7.4 договору вказано, що за втрату та порчу вантажів «Виконавець»(відповідач у справі) несе відповідальність тільки у випадках доведеної його вини під час переміщення вагонів по своїм власним коліям.
Як вбачається із матеріалів справи, 17.08.2005. об 05 год.30 хв. на станцію призначення “Лутовиновське селище» Донецької залізниці на адресу позивача за накладною № 47990914 від 12.08.05 прибув вагон № 67868455 з вантажем труби водогазопровідні.
Вказаний вагон був переданий залізницею відповідачу без складання будь -яких документів, що засвідчують факт втрати або порчі вантажу або пошкодження вагону. Також як було вказано вище із наданих до суду пояснень 3-ї особи -Донецької залізниці -спірний вантаж прибув у непошкодженому вагоні, без ознак втрати або пошкодження та був переданий відповідачу .
Згідно умов договору № 4/46 від 05.08.02 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ЗАТ «Транспорт-Сервіс»при станції «Лутовиновське селище» Донецької залізниці, Корпорації «НВГ “Інтерпайп» (позивачу у справі) як контрагенту подаються вагони для вантажно - відвантажних операцій локомотивом ветвеволодільця (а.с.79-81, том1)
На підставі п. 5 вищезазначеного договору, залізницею здійснюється здавання вагону в комерційному відношенні ветвеволодільцю, а саме ЗАТ «Транспорт -Сервіс»
( відповідачу у справі).
Пунктом 11 Правил видачі вантажу (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, передбачено, що при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов'язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно - пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на
них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу.
Відповідно до вимог п. 11 Правил, при комерційному огляді вагону, сторона яка приймає повинна впевнитися у відсутності слідів утрати або пошкодження вантажу і підтвердити даний факт підписом відповідальної особи, яка приймає в пам'ятці про користування вагонами ф.ГУ-45, що і було зроблено представником ЗАТ «Транспорт -Сервіс»Стрижаченко К.Е.(а.с.18, том 2).
Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.05 черговий по станції «Лутовиновське селище»(ДП «Донецька залізниця») передав інформацію черговому по станції Гостра Могила (ЗАТ «Транспорт-Сервіс") про прибуття на адресу Корпорації «НВІГ «Інтерпайп" вагону № 67868455. Черговий по станції Гостра Могила дав інформацію складачу потягів ЗАТ «Транспорт-Сервіс" забрати вагон зі станції Лутовиновське селище. По прибуттю на станцію «Лутовиновське селище»складач потягів ЗАТ «Транспорт-Сервіс" провів огляд вагону у технічному у комерційному відношенні. Після огляду складач потягів ЗАТ «Транспорт-Сервіс" та представник ДП «Донецька залізниця»об 5 год.30 хв. склали пам'ятку про користування вагонами № 878 від 17.08.05 Факт складання Пам'ятки підтверджує передачу спірного вагону від ДП «Донецька залізниця»до ЗАТ «Транспорт-Сервіс", складання пам'ятки передбачено Правилами користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999.
ДП»Донецька залізниця»передала спірний вагон ЗАТ «Транспорт-Сервіс" без складання будь-яких документів, що засвідчують факт втрати або порчі вантажу або пошкодження вагону.
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача -ДП “Донецька залізниця» у поясненні вих. № 2022 від 26.01.06 зазначила, що спірний вантаж прибув у непошкодженому вагоні, без ознак втрати або пошкодження та був переданий відповідачу. У разі прибуття вагону з ознаками втрати вантажу приймачездавальник ДП»Донецька залізниця»повинен був скласти акт загальної форми або комерційний акт та зробити відмітку у пам'ятці, але останнім цього зроблено не було.
17.08.05. об 06 год.45 хв. вказаний вагон був поставлений відповідачем на вантажний фронт позивача, тобто територію 3-ої особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку відповідача -ЗАТ “ЛСТК», матеріалами справи та сторонами підтверджено, що саме територія ЗАТ “ЛСТК» є вантажним фронтом позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю виконав умови п. 3.1.1 договору № 029/ГП від 21.02.05, тобто поставив вагон на вантажний фронт позивача. Факт постановки вагону на вантажний фронт позивача підтверджується пам'яткою про користування вагонами від 17.08.05 № 163, підписаною о 06 год.45 хв. сторожем ЗАТ «ЛСТК" Пух Е.М, останній засвідчив факт постановки вагону на вантажний фронт позивача. Під час постановки вагону на вантажний фронт позивача представник Корпорації «НВІГ «Інтерпайп" був відсутній, тому факт постановки вагону засвідчив працівник ЗАТ «ЛСТК", який є зберігачем товару позивача за договором № ОБ-10-22-2004 1231/1.
Згідно п. 2.2 договору № 029/ГП від 21.02.05 вказано, черговий залізничної станції «Виконавця»(відповідача у справі) повідомляє «Замовника»(позивач у справі) по телефону про прибуття вагону на ст. Гостра Могила на адресу «Замовника», а також повідомляє про час подачі вагонів на вантажний фронт »Замовника». При несправності чи відсутності телефону у Замовника, останній забезпечує отримання повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний вагон був поданий на склад ЗАТ «ЛСТК»відповідно умов п.2.2 вищевказаного договору.
Пунктом 3.1.3 договору від 21.02.05 №029/ГП передбачено, що «Виконавець" надає вагони на вантажний фронт «Замовника" протягом 3 годин з моменту прийняття від залізниці. Після постановки вагонів на вантажний фронт «Замовника" відповідальність за збереження вагонів та вантаж несе «Замовник", тому ЗАТ «Транспорт-Сервіс" повністю виконав умови вищевказаного договору та поставив вагон протягом встановленого договором часу на вантажний фронт позивача.
Відповідно до пам'ятки вагон № 67868455 був переданий на територію ЗАТ “ЛСТК», що підтвердив сторож останнього Пух Е.М., поставивши на пам'ятці свій підпис, тобто факт постановки вагона на вантажний фронт позивача підтверджений документально.
25.08.05 позивачем та представниками ЗАТ “ЛСТК» на території останнього був складений акт приймання продукції за кількістю №2/28. В акті вказано, що продукція знаходилась на території, яка охороняється, обв'язка вагону не порушена, але порушена тара верхньої пачки (проволока розв'язана, а потім скручена вручну) (а.с.20-21, том 1).
В наслідок чого виявлена нестача труб у кількості 2,540 тон.
При розгляді справи встановлено, що 17.08.05 Донецькою залізницею, на станції «Лутовиновське селище»був складений акт загальної форми №163 від 17.08.05 (а.с.18, том 2), яким встановлено що при прибутті вагону у верхньому ярусі проглядаються 3 пачки, 2 пачки по три проволочені обв'язки у три нитки, не порушені і по дві хомутові петлі. Зліва по ходу в одній пачці є три проволочені обв'язки у дві нитки не порушені, відсутні хомутові петлі. Справа по ходу мається заглиблення 600х600мм і по довжині труби. Труби додатково скручені 2-ма стяжками, які не порушені. Вантаж не маркірований. Кількість місць без вивантаження порахувати неможливо.
Згідно ст.36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Під час розгляду справи позивач надав до суду копію акту загальної форми № 163 від 17.08.06.
Суд вважає, що ця копія не може служити належним доказом по справі, оскільки ксерокопія належним чином не завірена, оригінал акту не був представлений для огляду, обставини складання цього документу не відомі.
Згідно п.З Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.02, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у чітко визначених цим наказом випадках, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. У випадку невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу зазначеним у перевізних документах у відповідності із п. 2 Правил складання актів, необхідне складання комерційного акту.
Як свідчать матеріали справи, комерційний акт по вантажу позивача не складався, а наданий акт загальної форми не має юридичної сили, оскільки не має можливості оглянути його оригінал.
Крім того, господарські відношення між ЗАТ «ЛСТК" та позивачем (на час існування спірних відносин) регулювався договором зберігання № ОБ - 10 - 20041231 / 1 від 31.12.04, згідно п.1.1. якого позивач (Поклажедавець) доручає, а ЗАТ «ЛСТК" (Зберігач) приймає на себе обов'язок з приймання, зберігання, розвантаження та завантаження металопродукції (Товар). Згідно п. 1.5. цього договору кількість, номенклатура, вартість товару, що передається на зберігання, вказується в актах приймання-передачі, що підписуються сторонами.
Так, згідно акту приймання-передачі за серпень 2005 р., на зберігання було передано позивачем ЗАТ «ЛСТК" металопрокат у кількості 65,820 т. (який знаходився у вагоні № 67868455), що підтверджується письмовим проханням позивача оприбуткувати труби у цій кількості.
Однак, вагон № 67868455 подавався не на адресу ЗАТ «ЛСТК", а на адресу позивача, і обов'язок ЗАТ «ЛСТК" приймати вантаж від відповідача, що надійшов на адресу позивача, жодним документом не передбачено.
Згідно ч.2 п.10 Правил, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, при подаванні вагонів на під'їзні колії передача їх провадиться в місцях, установлених договорами про подавання й забирання вагонів або договорами про експлуатацію під'їзної колії, і засвідчується підписами представників станції й одержувача в пам'ятці про користування вагонами (контейнерами).
Згідно п.п. З, 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.021999 №113, пам'ятка підписується відповідальною особою станції вантажовласника. У зв'язку з цим ЗАТ «ЛСТК" не погоджується з твердженням про те, що вагон №67868455 був переданий працівнику ЗАТ «ЛСТК", оскільки ЗАТ «ЛСТК" не є одержувачем товару, що є предметом спору з цієї справи, а тому не могло здійснювати (і не здійснювало) приймання вагону.
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку позивача -ДП “Донецька залізниця» у поясненні від 09.11.06 № 2022/1261 повідомляє, що акт загальної форми № 163 від 17.08.06, який наданий позивачем , складається тільки представником залізниці, і не може слугувати доказом вини перевізника, позивач у судове засідання надав не завірену належним чином копію акту загальної форми. Також, пояснив, що залізницею ні акт загальної форми, ні комерційний акт не складалися. Крім того, для зберігання актів загальної форми передбачений строк один рік, який на цей час сплинув.
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог з боку відповідача - ЗАТ «ЛСТК" надала пояснення від 14.11.06 №ЛС-1556, яким стверджує, що останній надавав свої під'їзні колії для прибуття вагонів на адресу позивача, тому у пам'ятці про використання вагонів (контейнерів) на вагон № 67868455, тобто спірний вагон, проставлено підпис сторожа ЗАТ «ЛСТК" Пуха Е.М. у підтвердження надання ЗАТ «ЛСТК" своїх під'їзних колій для подавання вагону, що прибув на адресу позивача.
В той же час із матеріалів справи вбачається, що позивач, 17.08.05, тобто в день прибуття вказаного вагону, звернувся до Лінійного відділення на станції Луганськ УМВС України на Донецькій залізниці з заявою про нестачу трубної продукції.
Як вбачається із відповіді Лінійного відділення на станції Луганськ № 1571 від 28.03.06. зазначена заява позивача була розглянута і спрямована у порядку ст. 97 КПК України для подальшого розгляду за територіальністю в Ленінський РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області.
Тобто матеріалами справи підтверджено, що на час передачі вагону № 67868455 в ньому фактично було порушена обв'язка труб та була відсутня відповідна трубна продукція.
Як було зазначено вище, відповідальність відповідача наступає у разі доведеності його вини під час переміщення вагонів по власним під'їзним коліям.
Позивачем не доведена наявність вини відповідача у нестачі зазначеної вище кількості трубної продукції.
Позивач у поясненні (лист) від 13.11.06, зданого до суду 14.11.06, повідомив, що надати оригінал акту загальної форми від 17.08.05 № 163 ( надана копія до справи, яка належно не завірена) не має можливості, у зв'язку , що він у них відсутній.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.11.06 по справі №4/446(6/20) Лінійне відділення на станції Луганськ УМВС України на Донецькій залізниці зобов'язано було надати інформацію про результати розгляду заяви позивача по факту нестачі вантажу у спірному вагоні, яке було зареєстровано в ЖРЗПЗ №643 від 17.08.05; інформацію та оригінал акту загальної форми від 17.08.05 №163, який знаходиться в матеріалах справи або при неможливості направити належно завірену копію вищевказаного акту. Але вимоги вказаної ухвали суду не були виконані, документи до суду не направлені.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано обґрунтованих доказів , які підтверджують викладені в позовній заяві обставини, а саме оригінал акту загальної форми від 17.08.05 № 163, на який посилається.
Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача вартості нестачі трубної продукції у сумі 7781 грн. 55 коп. такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.
За таких обставин позовні вимоги слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення .
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано безспірних доказів, що відповідач має нести відповідальність за нестачу трубної продукції у розмірі 7781 грн. 55 коп.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог тому, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання - 28.11.06.
Суддя Г.М.Батюк