"01" липня 2011 р. справа № 2а-900/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-900/10 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",-
11 листопада 2010 р. позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив поновити пропущений строк звернення до суду, визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язати останнього здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 січня 2006 р. по 31 грудня 2006 р., з 01 січня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 01 січня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. та з 01 січня 2010 р. по 31 жовтня 2010 р., а також в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 грудня 2010 р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплаченої державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 11 травня 2010 р. по 11 листопада 2010 р. з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, в позові відмовити.
Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 197 КАС України, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку у відповідача і відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 р., набув статусу «Дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006 р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «Дитина війни», позивачу у 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Виходячи з наведених правових норм та приймаючи до уваги, що адміністративний позов подано з порушенням законодавчо встановленого строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що в даному випадку недотримання судом першої інстанції вимог зазначених вище норм призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог пред'явлених за період до 10 травня 2010 р., що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову і залишенню позовної заяви в цій же частині без розгляду.
Стосовно решти позовних вимог, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції.
Слід зазначити, що на 2010 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не обмежена.
Застосування в якості розрахункової величини для мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, обчисленого відповідно до частини 1 статті 28 базового пенсійного Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (1058-15), є правильним.
Відсутність грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє позивача, як особу, що має статус «Дитина війни», права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що за період з 11 травня 2010 р. по 11 листопада 2010 р. судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, підстави для його скасування в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст. 100, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-900/10 задовольнити частково.
Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-900/10 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, пред'явлених за період до 10 травня 2010 р., позовну заяву ОСОБА_2 в цій частині залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-900/10 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко