"22" квітня 2011 р. справа № 2а-1523/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Нагорної Л.М. Уханенка С.А.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії «Дітям війни»,-
27 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.
Постановою від 14 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється. Посилались на неможливість застосування до даних правовідносин положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням (а.с. 5).
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України за 2007 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік ".
Частиною 3 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»(із змінами) встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зміст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2009-2010 роках не змінювався та розмір підвищення не корегувався.
Однак, вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції не прийняв до уваги наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач з даним позовом звернувся до суду першої інстанції 27 вересня 2010, тобто, після внесення змін Законом України «Про судоустрій і статус суддів»змін до КАС України, якими змінено строки звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 було опубліковано в «Офіційному віснику України»27.07.2007 року № 52, а Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 було опубліковано в «Офіційному віснику України»06.06.2008 року № 38 і саме з цих дат позивач дізнався, або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та мав можливість звернутися до суду з адміністративним позовом.
Судом першої інстанції поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду, однак поважних підстав судом не наведено.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взято до уваги з огляду на статтю 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.
Тому, враховуючи дату звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом, суд першої інстанції повинен був зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 27 березня 2010 року. Позовні вимоги з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 26 березня 2010 року включно слід залишити без розгляду.
В частині визнання неправомірною відмови відповідача у здійсненні перерахунку і виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії передбачене ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27 березня 2010 року по 30 вересня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці яка виплачена у цей період -постанову суду необхідно залишити без змін.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205,207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2010 року у справі № 2а-1523/10 в частині задоволення позовних вимог з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 26 березня 2010 року включно -скасувати, залишивши позовні вимоги в цій частині без розгляду. В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: С.А. Уханенко