Справа № 212/6140/2012
Головуючий у 1-й інстанції: Саблук С.А.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
28 лютого 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.
при секретарі: Александровій К.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького міського суду від 11 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень Вінницької міської ради , -
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Вінницької міської ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування п. 1.14 додатку №3 рішення 44 сесії 5 скликання Вінницької міської ради від 19.02.2010 року №2692.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2012 року та прийняти нову, якою задовольнити позов.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив щодо її задоволення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на порушення з боку суду першої інстанції норм матеріального та процесуально права та не врахування всіх обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та необхідності залишення в силі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2012 року, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є те, що п. 1.14 додатку №3 до рішення 44 сесії 5 скликання Вінницької міської ради від 19.02.2010 року №2692 "Про передачу земельних ділянок у власність" безоплатно передано ОСОБА_7 у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 площею 800 кв.м. згідно з даними матеріалів інвентаризації від 26.10.2009 року.
Вважаючи свої права порушеними, оскільки дане оскаржуване рішення прийнято без погодження із землекористувачами, позивач оскаржив його до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, тим самим, визнаючи правомірним п. 1.14 додатку №3 до рішення 44 сесії 5 скликання Вінницької міської ради від 19.02.2010 року №2692 виходив з того, що відповідачем оспорюване рішення приймалося в порядку та у спосіб, що передбачені законом, оскільки при його прийнятті було враховано, що земельна ділянка є вільною і нікому іншому не надана.
Надавши правову оцінку діям відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 11.12.2012 року.
Як слідує з матеріалів справи, позивач являється власником 53/120 часток будинку по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 22.03.1960 № 12/334 за будинком АДРЕСА_2 була зареєстрована земельна ділянка площею 2730 кв.м.
Пунктом 4.7. рішення виконкому Вінницької міської ради 25.06.1988 №281 "Про впорядкування та закріплення земельних ділянок в індивідуальній забудові" за будинком АДРЕСА_2 була зареєстрована земельна ділянка площею 2730 кв.м.
З листа Вінницького БТІ від 13.12.2010 №6869 вбачається, що земельна ділянка площею 4664 кв.м. є лишками і з урахуванням спірного рішення підлягає вилученню.
В матеріалах справи також наявний кадастровий план земельної ділянки, згідно якого площа ділянки на даний час складає 0,3376 га, і є значно більшою ніж була зареєстрована.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити також, що Конституцією України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Права власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.
Ні в суді першої, ні в суді апеляційної інспекції зі сторони позивача не надано належних доказів того, що спадкодавці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 набули права користування земельною ділянкою і таке право згодом набув позивач по справі.
Виходячи з вищенаведеного, у відповідача не було обов'язку вилучати земельну ділянку у позивача чи узгоджувати свої дії з позивачем, оскільки вона йому не належала.
Крім цього, слід зазначити, що прийняттю оскаржуваного рішення передувало рішення виконкому Вінницької міської ради від 25.06.1988 року за №281 "Про впорядкування та закріплення земельних ділянок в індивідуальній забудові" згідно п. 4.7 якого за ОСОБА_4 закріплено земельну ділянку площею 800 кв.м. по АДРЕСА_2, яке на сьогоднішній час є дійсне і ніким не скасоване.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2012 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду від 11 грудня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Смілянець Е. С.
/підпис/ Сушко О.О.
З оригіналом згідно:
секретар