ОСОБА_1
Справа № 2703/9914/2012
Провадження № 2/764/1110/2013
Категорія 54
"22" лютого 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі
головуючого судді - Рубан М. В.,
при секретарях - Ходжаш Ю.Є., Бурчуладзе С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Залізничного відділення Київської міської філії про визнання дій незаконними, спонукання до виконання певних дій, стягнення моральної шкоди,
Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати дії ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Залізничного відділення Київської міської філії щодо збільшення відсоткової ставки по кредитному договору та нарахуванню договірних штрафів незаконними, відновити становища, яке існувало до порушення прав позивача, а саме, зобов'язати ПАТ „Укрсоцбанк" в особі Залізничного відділення Київської міської філії здійснити перерахунок відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, нарахованих після збільшення відсоткової ставки до 14 % за кредитним договором, стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 1650,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5020,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно збільшив відсоткову ставку з 11,75 % до 14 % річних за кредитним договором та, у зв'язку з тим, вимагає від позивача погашення утвореної внаслідок такої зміни відсоткової ставки заборгованості. Також відповідач надав третім особам інформацію щодо позивача, яка містить банківську таємницю, у зв'язку з чим позивачу заподіяні страждання, внаслідок чого у неї виникали сварки в сім'ї, крім того, постраждала також ділова репутація позивача, що заподіяло позивачу моральну шкоду.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі, наполягали на його задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснив, що позивач після отримання листа з пропозицією підписати додаткову угоду про підвищення відсоткової ставки або повернення суми кредиту не повернула кредит, а продовжувала сплачувати відсотки за новою ставкою. Отже такими діями позивач підтвердила згоду на підвищення розміру відсоткової ставки.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.03.2008 року між ОСОБА_2 та АКБ соціального розвитку «УкрСоцбанк» був укладений кредитний договір № 185/87853 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого останній були надані кредитні кошти в сумі 87550,00 доларів США на строк до 13.11.2019 року з виплатою 11,75 % річних за користування кредитними коштами.
Відповідно до графіку погашень кредиту та наданими позивачем квитанціями остання сплачувала кредит з 2008 по 2012 рік відповідно до вказаного графіку, що не спростовано відповідачем.
Згідно пояснень представника відповідача та що вбачається з листів відповідача про направлення вимоги про сплату заборгованості від 11.06.2009 року (вих. № 35-05-11/25-17363), від 03.09.2009 року (вих. № 35-05-11/25-25602), від 05.01.2010 року (вих. № 35.05.-11/26-34), від 20.12.2010 року (вих. № 08.4-09/96-702), від 21.12.2010 року (вих. № 08.4-09/96701), від 15.02.2010 року (вих. № 35.05-11/26-5331), від 23.07.2010 року (вих. № 5.05-11/26-32367), що відсоткова ставка за кредитним договором була збільшена з 11,75 % до 14 % в грудні 2008 року, що також не заперечувалось сторонами.
У п.2.6. вказаного договору, визначено, що у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України, а також в разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора та яка не залежить від волі сторін, кредитор має право змінити (збільшити або зменшити) процентну ставку за користування кредитом, що визначена цим договором.
Пунктом 2.6.1. вказаного договору передбачено, що про намір змінити розмір процентів кредитор зобов'язаний повідомити позичальника не пізніше, ніж за десять робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду.
Відповідно до п. 2.6.2. кредитного договору у разі, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів, він зобов'язаний протягом строку, зазначеного п.2.6.1. цього договору, підписати надану кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього договору та повернути її кредитору.
У п.2.6.3 вказаного договору передбачено, що у разі, якщо позичальник не погодиться з запропонованими кредитором розмірами процентів, він зобов'язаний протягом строку, зазначеного в п.2.6.1 цього договору, повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції (штраф, пеню) в повному обсязі. Після сплати позичальником зазначених сум дія цього договору вважається припиненою.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ч.1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Відповідно до п.4 ч.11 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту.
Як було встановлено судом, відповідачем було збільшено відсоткову ставку за кредитним договором, однак на підтвердження обставини направлення відповідно до зазначених умов кредитного договору додаткової угоди позивачу, її отримання останньою та надання згоди на таке збільшення, відповідачем не надано жодного доказу.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем не дотримані умови кредитного договору, тому збільшення відсоткової ставки з 11,75 % до 14 % є неправомірним.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2012 року (справа № 6-58ц12).
Пунктом 4.2. кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, а також строків поверенння кредиту, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, що діє у цей період.
Відповідно до п.4.3. вказаного договору у разі порушення позичальником вимог цього договору (зокрема, у разі несвоєчасного погашення кредиту із нарахованими процентами за фактичний час його використання, тощо) позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі три проценти від суми кредиту за кожний випадок.
Згідно з п.4.4. кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов'язань за цим договором, порушенням його умов, протягом більше, ніж десять робочих днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані санкції (штраф, пеню).
Як пояснив представник позивача і як вбачається з наданого ним розрахунку, та п.2.5. кредитного договору при сплаті позивачем коштів за кредитним договором, в першу чергу здійснювалось погашення заборгованості за нарахованими процентами, в другу - заборгованість за кредитом. У зв'язку із збільшенням відповідачем відсоткової ставки у позивача утворилась заборгованість, оскільки сплата позивачем кредитних коштів та процентів згідно первісних умов договору призвела до виникнення заборгованості зі сплати процентів і кредиту, отже у відповідача виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, відповідно до п.4.2. - 4.3 вказаного договору і яки були застосовані відповідачем.
Враховуючи, що збільшення відсоткової ставки відповідачем було здійснено неправомірно, суд доходить висновку, що є неправомірними дії відповідача з нарахування штрафних санкцій за прострочку сплати заборгованості за кредитом після збільшення відсоткової ставки, оскільки нарахування штрафних санкцій є безпосереднім наслідком такого збільшення відсоткової ставки.
Разом з тим, ст. 16 ЦК України передбачені таки способи захисту цивільних прав та інтересів: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення, відшкодування збитків та інши засоби відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування , їхних посадових і службових осіб.
Отже діючим цивільним законом не передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання дій юридичної особи щодо збільшення відсоткової ставки по кредитному договору та нарахуванню договірних штрафів незаконними. Однак, враховуючи, що судом встановлені неправомірні дії відповідача щодо збільшення відсоткової ставки та нарахування штрафних санкцій, належним способом захисту порушених прав позивача є в даному випадку відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, а саме, зобов'язання ПАТ „Укрсоцбанк" в особі Залізничного відділення Київської міської філії здійснити перерахунок відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, нарахованих після збільшення відсоткової ставки до 14 % за кредитним договором.
Таким чином вимога позивача щодо відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, а саме, зобов'язання ПАТ „Укрсоцбанк" в особі Залізничного відділення Київської міської філії здійснити перерахунок відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, нарахованих після збільшення відсоткової ставки до 14 % за кредитним договором, підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2,4 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Позивач обґрунтовує заподіяння їй моральної шкоди тим, що відповідач надав третім особам інформацію щодо позивача, яка містить банківську таємницю, у зв'язку з чим їй заподіяні страждання, внаслідок чого у неї виникали сварки в сім'ї, крім того, постраждала також ділова репутація позивача.
Згідно зі ст. 60 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Судом встановлено, що не заперечувалось представником відповідача, що позивач отримувала листи, які містять банківську таємницю відносно позивача від третьої особи - ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» (а.с. 12-14).
Отже дії відповідача щодо надання інформації відносно фінансового стану тощо позивача третьої особи - ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» в розумінні ст. 60 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» є порушенням банківської таємниці та є неправомірними діями по відношенню до позивача.
Разом з тим, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не надано жодного доказу заподіяння їй моральної шкоди, а саме: зазнання нею моральних страждань, приниження ділової репутації у зв'язку із неправомірними діями відповідача. Отже вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є недоведеними, тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 107,30 грн.
Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем в підтвердження надання їй правової допомоги надана квитанція (а.с. 15) на суму 1650,00 грн. , яка видана ПП «Перший Бастіон». Проте вказана квитанція не є беззаперечним доказом надання позивачу правової допомоги, оскільки з неї не вбачається отримання позивачем правової допомоги саме у цій справі та саме від представника позивача ОСОБА_3 Крім того, суду на підтвердження вказаних обставин не надано угоди (договору), укладеної між позивачем та її представником, на представництво інтересів та надання правової допомоги з вирішення спору у даній справі, акту виконаних робіт, тощо. Також не надано відомостей, що представник позивача знаходиться у договірних відносинах з ПП «Перший Бастіон». Отже, судові витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, не підтверджені належними доказами, тому не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 10, 11, 57-61, 84, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Відновити становища, яке існувало до порушення прав ОСОБА_2, а саме, зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" в особі Залізничного відділення Київської міської філії (ЄДРПОУ 09322018) здійснити перерахунок відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, нарахованих після збільшення відсоткової ставки до 14 %, за кредитним договором № 185/87853 від 14.03.2008 в редакції договору, чинній на час його укладення.
В задоволення іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" в особі Залізничного відділення Київської міської філії (ЄДРПОУ 09322018) на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги до Ленінського районного суду м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя - підпис /З оригіналом згідно/
Суддя Ленінського районного суду м. Севастополя М.В. Рубан