Дата документу Справа № 323/8/13-к
Справа № 11-кп/778/19/13 Головуючий в 1-й інстанції суддя Кляшторний С.В.
Категорія - ст. 185 ч.2 КК України Доповідач в 2-й інстанції суддя Шаповал О.С.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:
головуючого Шаповал О.С.
суддів: Жовніренко В.П., Імберової Г.П.
секретаря Михайловської Т.І.
за участю прокурора Стоматової В.П.
розглянувши 12 березня 2013 року у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Оріхівського району Запорізької області Попова О.М. на ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2013 року, якою зі стадії підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Новопавлівка Оріхівського району Запорізької області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимої 22.03.2011 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком два роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України повернуто, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Відносно ОСОБА_2 обраний запобіжний захід підписка про невиїзд.
Як вбачається з ухвали, до Оріхівського районного суду надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, з обвинувальним актом.
15.01.2013 року під час проведення підготовчого судового засідання судом встановлено, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення, відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, через відсутність опису діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, а саме спосіб вчинення діяння та момент закінчення діяння.
На підставі цього, суд дійшов висновку про необхідність повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 відповідає вимогам законодавства, зазначивши, що твердження суду про необхідність повернення обвинувального акту за відсутності у формулюванні обвинувачення об'єктивних ознак кримінального правопорушення, а саме способу вчинення правопорушення та момент закінчення діяння є помилковим, оскільки слідчим в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_2 здійснила крадіжку грошових коштів в сумі 200 грн. у ОСОБА_3 Тобто, протиправно заволоділа вказаними коштами у спосіб зазначений безпосередньо в статті Особливої частини КК України, а саме таємно, під час відсутності господаря будинку. Також, слідчим зазначено, що ОСОБА_2 з корисливих мотивів здійснила крадіжку вказаних коштів, чим завдала ОСОБА_3 матеріального збитку на суму 200 грн. Тому вважає, що вказане діяння є закінченим, оскільки, вже фактично настали суспільно небезпечні наслідки у вигляді матеріального збитку, завданого ОСОБА_3 на вказану суму. Враховуючи те, що в обвинуваченні зазначено, що винна особа «викрала» вказані кошти та «завдала матеріальної шкоди», висновок суду щодо не зазначення стадії злочину, не відповідає дійсності, оскільки таке формулювання передбачає закінчений склад кримінального правопорушення відповідно до положення ч.1 ст. 13 КК України.
Крім того вважає, що такі порушення, як не зазначення в формулюванні обвинувачення способу вчинення та момент закінчення діяння, вчиненого ОСОБА_2, яке передбачено ч.2 ст. 185 КК України, можливо усунути під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, а саме шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків.
На підставі викладеного прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, зокрема і у судових дебатах, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Нормами ст.291 КПК України закріплені вимоги до форми та змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, недотримання яких відповідно до ст.314 п.3 ч.3 КПК України дає суду підстави для прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні про повернення обвинувального акту прокурору.
Відповідно до даних кримінального провадження, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті.
З об'єктивної сторони крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним: продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби, тощо.
В обвинувачені не розкрита об'єктивна сторона злочину у повному обсязі, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.
Крім того, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України і по іншим підставам.
Так обвинувальний акт не підписаний прокурором відповідно до вимог ч.3 статті закону.
Як свідчать дані кримінального провадження, а саме зміст реєстру матеріалів досудового розслідування /ст.109 КПК України/ та прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення відповідно до КПК України в редакції 1960 року, по справі є потерпілий ОСОБА_3, який потерпілим не визнавався, процесуальні права йому не роз'яснювалися, він не допитувався, йому не надавалась можливість подати цивільний позов, відсутні дані про виконання у відношенні потерпілого ст.217 КПК України /в ред.1960 р./ або про відкриття йому матеріалів справи відповідно до вимог ст.290 КПК України.
Є у колегії суддів і підстави вважати, що обвинувачена не мешкає за адресою, яка вказана в обвинувальному акті, тому що всі повідомлення апеляційної інстанції повернулися по закінченню терміну їх зберігання і не були отримані нею.
Таким чином колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.
Не дають таких підстав і апеляційна скарга, доводи якої не ґрунтуються на даних кримінального провадження і суперечать вимогам КПК України.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину ухвали у зв'язку з її невідповідністю п.3 ч.3 ст.314 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Оріхівського району Запорізької області залишити без задоволення.
Ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 січня 2013 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, повернуто, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, змінити та вважати, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, повертається прокурору прокуратури Оріхівського району Запорізької області, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити у виді підписки про невиїзд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
Шаповал О.С. Жовніренко В.П. Імберова Г.П.