"28" лютого 2013 р.справа № 0870/1277/12
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.
при секретарі судового засідання: Стельмашовій Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі міста Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі №0870/1277/12 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі міста Запоріжжя про стягнення компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку, -
До Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя про визнання неправомірними дії відповідача щодо невиплати компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку за 2009, 2010, 2011 роки у кількості - 27 днів; зобов'язати ДПІ у Хортиць кому районі м.Запоріжжя нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану додаткову соціальну відпустку за 2009 рік - 7 днів, за 2010 рік - 10 днів, за 2011 рік - 10 днів, відповідно до ст.182-1 КЗпП, ст.19 Закону України «Про відпустки» та на підставі особистої заяви від 29.04.2011, з урахуванням індексу інфляції щомісячної суми боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виховує дитину без батька, має право на соціальну відпустку та відповідно до норм чинного законодавства на грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, при звільнені з посади.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012р. позов задоволено.
Відповідач не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні представник відповідача скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.
Позивач щодо апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм чинного законодавства.
Заслухавши представника позивача, суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що позивачу, як матері, що виховує дитину без батька, відповідно до вимог ст. 24 Закону України "Про відпустки" при звільненні повинна була виплачена грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач з 19.10.2005 працювала у Державній податковій інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя та звільнилась 04.05.2011р. за власним бажанням.
Відповідно до Свідоцтва про народження, позивач має доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини визнаний рішенням Хортицького районного суду від 12.07.2007 по справі №2-300/2007.
29.04.2011 позивач звернулась із заявою до начальника відділу кадрів ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя з питання компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку за 2009, 2010, 2011роки як одинокій матері.
Листом № 126/10/04-012 від 11.04.2011 відповідач відмовив у виплаті компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку, на підставі того, що позивачем не надано достатньо доказів, які б підтверджували, що вона є одинокою матір'ю. А саме: довідка з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, довідка з органів реєстрації актів громадського стану, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у виховані дитини тощо.
Отже, відповідач відмовляючи у виплаті грошової компенсації за всі не використані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, посилався на те, що позивач не є одинокою матір'ю.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 12 ст. 10 Закону України "Про відпустки" щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 вказаного Закону, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.
Визначення поняття «одинока мати» наведено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9 та п. 5 частини дванадцятої ст. 10 Закону України «Про відпустки».
Так, згідно з постановою № 9 одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.
Оскільки п. 5 частини дванадцятої ст. 10 Закону України «Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.
Таким чином, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (у тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів).
Чинне законодавство не містить переліку документів, котрі слід пред'явити жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.
Відтак для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку має бути пред'явлено будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини, та як слідство право у разі звільнення працівника, на виплату грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки, які мають дітей.
Відповідно матеріалам справи позивачем надано докази, про те, що виховує дитину одна, зокрема це довідки відділу дошкільних навчальних закладів, які відвідує дитина позивача; довідки від лікарняних закладів, де проходила лікування дитина; акт обстеження соціально-побутових умов, складений ЖБК по місцю проживання позивача з дитиною.
За таких підстав, колегія суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, задоволняючи позовні вимоги.
Щодо зазначення представником відповідача, що позивачем та судом першої інстанції повинна була б бути визначена певна сума до стягнення, то суд апелдяційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі міста Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі №0870/1277/12 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі міста Запоріжжя про стягнення компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Повний текст рішення виготовлено 11 березня 2013року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Ю.В. Дурасова