Ухвала від 12.03.2013 по справі 310/1886/13-а

Справа № 310/1886/13-а

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2013 року м.Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Пустовіт З.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Бердянської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сесії Бердянської міської ради щодо надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на землю,

ВСТАНОВИЛА:

26.02.2013 р. позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення №10.3.17 сесії Бердянської міської ради від 17.05.2007 року про надання дозволу ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки по вул. Кленова, 6 у м. Бердянську, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративний справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позовні вимоги щодо визнання державного акту ЯТ №705735 про право власності на земельну ділянку по вул. Кленовій, 6 у м. Бердянську повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки заявлені вимоги не пов'язані з виконанням владним повноважень та відповідно до ст. 17 КАС України ці вимоги не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що ухвалою суду №2-1489/2010 р. від 02.09.2010 року за основним та уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бердянської міської ради про визнання недійсним частково рішення сесії Бердянської міської ради, визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсними та припинення права власності на неї було закрито провадження в частині визнання недійсним частково рішення сесії Бердянської міської ради. Таким чином, позивачу було роз'яснено необхідність звернення до адміністративного суду з цими вимогами, проте позивач звернувся до суду лише у 2013 році. У заяві позивач зазначає, що 18.10.2012 року ухвалою апеляційного суду Запорізької області ухвала суду від 02.09.2010 р. та рішення від 20.08.2012 р. залишено без змін, хоча доказів на підтвердження цих обставин не надає, не зазначає причин, з яких ухвала від 02.09.2010р. була оскаржена позивачем лише у 2012році. Таким чином, з матеріалів не вбачається обставин, які б перешкоджали позивачу у встановлений законом строк звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Враховуючи, що частина заявлених вимог не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а щодо іншої частини вимог позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду, тому слід відмовити у відкритті провадження щодо вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та залишити без розгляду вимоги щодо визнання недійсним рішення сесії Бердянської міської ради про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 21, 99, 100, 107, 109 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бердянської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сесії Бердянської міської ради щодо надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на землю в частині вимог про визнання недійсним рішення сесії Бердянської міської ради про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки залишити без розгляду.

Відмовити у відкритті провадження за адміністративним ОСОБА_1 до Бердянської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сесії Бердянської міської ради щодо надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на землю в частині вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: З. П. Пустовіт

Попередній документ
29851214
Наступний документ
29851216
Інформація про рішення:
№ рішення: 29851215
№ справи: 310/1886/13-а
Дата рішення: 12.03.2013
Дата публікації: 14.03.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:; розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам