Справа №: 22-ц/191/117/13Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
"26" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.
СуддівПриходченко А.П., Самойлової О.В.
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення порядку користування, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 05 грудня 2012 року,
У серпні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування квартирою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 Позивач просить виділити їй у користування жилу кімнату № 2 площею 15,4 кв.м. Житлову кімнату площею 12,8 кв.м. виділити у користування відповідача. Підсобні приміщення залишити у загальному користуванні.
ОСОБА_7 не визнавши заявлені вимоги, звернувся до суду із зустрічним позовом, вимоги якого зводяться до виділення йому у користування з проведенням переобладнань, житлової кімнати площею 12,8 кв.м., з відокремленням від кімнати 15,4 кв.м. - 2,6 кв.м., а також частини балкону і лоджії. Інші приміщення просив залишити у загальному користуванні.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 05 грудня 2012 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено. Позов ОСОБА_6 задоволено. Виділено у користування ОСОБА_6 приміщення № 2 - жилу кімнати площею 15,4 кв.м., у користування ОСОБА_7 - приміщення № 8 - жилу кімнати площею 12,8 кв.м., у спільному користуванні залишені підсобні приміщення квартири, лоджія та балкон. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні справи, не взяв до уваги той факт, що такий порядок користування квартирою порушує його права, як власника ? частки квартири. Також відповідач послається на той факт, що місце проживання його неповнолітньої дитини - доньки визначено з батьком, а встановлення порядку користування квартирою призведе до порушень їх прав на житло.
Посилаючись на те, що рівноцінний порядок користування квартирою встановити неможливо, просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 по ? частки кожному.
Зазначена квартира складається з: приміщення №1 - прихожа пл. 8,1 м2, №2 -житлова кімната пл. 15,4 м2, №3 - комора пл. 0,9 м2, № 4 - комора пл. 0,6м2, №5 -ванна пл. 2,1 м2, №6 - кухня пл. 8,7 м2, №7 - туалет пл. 1,5 м2, №8 - житлова кімната пл.12.8 м2, І - лоджія пл. 1,9 м2, ІІ - балкон пл. 1,4 м2. .Загальна площа квартири 52,4 м2, жила - 28,2 м2 (а.с.8).
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи, не заперечуються сторонами.
Відповідно до особового рахунку спірної квартири у квартирі зареєстровані відповідач - ОСОБА_7, позивач - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконкому Феодосійської міської ради АР Крим від 03.03.2011 року місце проживання неповнолітньої донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено з батьком ОСОБА_7
У добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди щодо користування спільним житловим приміщенням, що стало підставою для звернення позивачки до суду з позовом про визначення порядку користування квартирою та обумовлене, як пояснила остання в суді апеляційної інстанції, подальшим відчуженням частки квартири.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення вимог ОСОБА_6 та визначення порядку користування спірною квартирою у спосіб, заявлений позивачем, виділивши у користування ОСОБА_6 приміщення № 2 - жилу кімнату площею 15,4 кв.м., у користування ОСОБА_7 - приміщення № 8 - жилу кімнату площею 12,8 кв.м., у спільному користуванні співвласників залишені приміщення комор, прихожій, кухні, ванни, туалету, лоджія та балкон. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_7
Проте з такими висновками повністю погодитись не можна з огляду на наступне.
За змістом ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ч. 3 ст. 358 ЦК України). У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють та користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
З наведеної норми вбачається, що закон не передбачає змін часток як результат визначення порядку володіння та користування об'єктом спільної власності.
Однак, суд першої інстанції змінив розмір часток у спільній власності, не навівши при цьому правові підстави такого відступлення від рівності часток співвласників.
З матеріалів справи вбачається, що на кожного учасника спільної часткової власності припадає по 14,1 м2 жилої площі квартири.
Встановлюючи порядок користування квартирою, виділяючи у користування одній стороні (позивачці) жилу кімнату площею 15,4 м2, а іншій стороні (відповідачу) - жилу кімнату площею 12,8 м2, суд не врахував, що такий порядок передбачає виділення у користування співвласників конкретних жилих приміщень з відступленням від їх ідеальних часток. Вказаний порядок не відповідає їхнім часткам у праві спільної часткової власності, які є рівними та призводить до порушення прав відповідача на володіння та користування тією частиною майна в натурі, яка відповідає його частці у спільній частковій власності, оскільки площа житлової кімнати, яка виділяється відповідачу, менша ніж належна йому на праві власності частка у цієї квартирі, на що він не погоджується, вважаючи вказану частку значною, що виходячи з загальної жилої площі квартири - 28, 2 м.кв. заслуговує на увагу.
Висновок суду першої інстанції про те, що відповідач фактично погодився з вимогами позивачки, оскільки просив виділити йому кімнату площею 12,8 кв.м. з переобладнанням кімнати 15,4 кв.м., не можна визнати правильним за тих підстав, що останній заперечував проти виділення позивачці житлової кімнати площею 15,4 кв.м., посилаючись на те, що вона не відповідає її частці.
Таким чином, вирішення спору у визначений судом першої інстанції спосіб проведено з порушенням вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 319,358 ЦК України та порушує право відповідача на користування та володіння своєю ідеальною часткою у спірному приміщенні.
Доводи апеляційної скарги про те, що у спосіб, який позивач просить встановити порядок користування спірною квартирою порушує права іншого співвласника спірного майна - відповідача заслуговують на увагу.
За таким підстав колегія суддів вража, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про встановлення порядку користування квартирою ухвалено з порушенням норм матеріального права, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині і в частині розподілу судових витрат з ухваленням нового про відмову в їх задоволенні.
Оскільки рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 03 червня 2010 року, яке набрало законної сили, розділено майно, що є спільною сумісною власністю подружжя - квартира АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на вказане майно по ? частки за кожним з подружжя, визначення порядку користування квартирою можливий лише у спосіб, який передбачає виділення у користування співвласників конкретних жилих приміщень в межах існуючої забудови та без будь-яких переобладнань, відомості про узгодження яких в матеріалах справи відсутні, з дотриманням розміру ідеальних часток сторін, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1, 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 05 грудня 2012 року - задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 05 грудня 2012 року в частинні задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування квартирою та розподілу судових витрат - скасувати.
Ухвалити у справі в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування квартирою - відмовити.
Врешті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 05 грудня 2012 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко О.В. Самойлова