ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
06 березня 2013 року № 2а-17965/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромета-Регіон»
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009091520 від 06.12.12р.
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009091520 від 06.12.12р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2012р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 16.01.13р.
В судових засіданнях оголошувалось перерви з метою забезпечення явки учасників судового розгляду, а також з метою витребування та приєднання усіх необхідних доказів.
В судове засідання 19.02.13р. відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, відповідно до якого відповідач знаходиться за адресою, на яку судом надсилались ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки -виклики.
У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Позивач, щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.
У зв'язку із наведеним судом у судовому засіданні 19.02.13р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Працівникам Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012р. Товариства з обмеженою відповідальність «Євромета-регіон». За результатами перевірки складено акт від 09.11.12р. № 4330/1520-37312106 ( надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32 307,00грн.
У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначеного вище порушення податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 06.12.12р. за № 0009091520 яки позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 40 383,75 грн. в тому числі 32 307,00грн. за основним платежем та 8 076,75грн. штрафні (фінансові) санкції.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що підставою для донарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість слугувало встановлення того що позивачем податковий кредит у квітні 2012 року було сформовано, в тому числі, з урахуванням податкової накладної від 05.03.12р. за № 5709/005 отриманої від ТОВ «Епіцентр К», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Дійсно пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Однак у даному випадку слід враховувати наступні обставини.
Судом встановлено, що позивачем при формуванні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, який разом і декларацією з ПДВ за квітень 2012р. було подано до відповідача допущено описку в номері однієї з податкових накладних, а саме: замість податкової накладної № 5709/5 від 05.03.2012р. із сумою ПДВ 32 306,92 гри. до реєстру помилково було внесено № 5709/005 від 05.03.2012р. із сумою 32 306,92 гри.
Позивачем 13.11.2012р. було виправлено допущену в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних описку в номері податкової накладної.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012року, де в рядку 19 Розділу -ІІ зазначено, що позивачем від ТОВ «Епіцентр К» отримано податкову накладну від 05.03.12р. за № 5709/005 на загальну суму в 193 840,90грн.. в тому числі ПДВ в сумі 32 306,82грн., копією уточнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, поданого до податкового органу 13.11.12р., де в Розділі - ІІ у рядку 5 відмінусовано дані податкової накладної від 05.03.12р. за № 5709/005 на загальну суму в 193 840,90грн.. в тому числі ПДВ в сумі 32 306,82грн. та внесено дані податкової накладної 05.03.12р. за № 5709/5 на загальну суму в 193 840,90грн.. в тому числі ПДВ в сумі 32 306,82грн..
Крім того додано копію податкової накладної 05.03.12р. за № 5709/5 на загальну суму в 193 840,90грн.. в тому числі ПДВ в сумі 32 306,82грн. отриманої від ТОВ «Епіцентр К», яка відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з реєстру податкових накладних №29144628 внесена до реєстру.
Таким чином позивачем у повній мірі доведено ту обставину, що податкова накладна яку вказує податковий орган у акті перевірки, як таку що не зареєстрована в єдиному реєстрі, вказана із помилкою у номері, а саме замість № 5709/5 вказано № 5709/005, при цьому податкова накладна від 05.03.12р. за № 5709/5, як зазначалось вище є належним чином внесена до такого реєстру.
Однак вирішуючи правомірність прийнятого Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва, слід виходити із наступного.
Податковим органом вірно встановлено, що податкова накладна від 05.03.12р. за № 5709/005 отримана від ТОВ «Епіцентр К» не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено причину, така податкова наклад не існує, а у вказаному номері податкової накладної допущено помилку.
Дійсно позивачем до податкового органу подавалось виправлення до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, однак дана обставина не може свідчити про безпідставність спірного рішення податкового органу, а лише надає позивачу право зарахування таких сум до податкового кредиту.
Слід зауважити, щодо посилання позивача на вимоги п. 44.6 ст.44 та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України є цілком безпідставні.
Так абз. 2 п. 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Позивач, відповідно змісту позову, трактує акт перевірки як повідомлення про встановлення розбіжностей з даними контрагентів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, однак з цим погодитись не являється можливим, оскільки перевіркою не встановлено розбіжностей з даними контрагентів, а як зазначалось вище відсутність податкової накладної у єдиному реєстрі.
Також безпідставні посилання позивача на п. 44.6 ст.44 ПК України, оскільки даною нормою встановлено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
При цьому абзацами другим пункту 44.7 цієї статті визначено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні, дана норма не може бути застосована у даному випадку оскільки у акті перевірки не визначено відсутності тих чи інших документів.
Абзацом четвертим пункту 44.7, встановлено, що разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку (тобто в разі відмови перевіряю чого прийняти такі підчас перевірки) документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту (тобто якщо такі визначені у акті перевірки як відсутні), контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Наведені норми у повні мірі заперечують можливість застосування у даному випадку норм п. 44.6 ст.44 ПК України на які безпосередньо вказує позивач.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, норми чинного законодавства, а також встановивши відповідність обставин викладених у акті перевірки фактичним, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що позивач не позбавляється права формувати податковий кредит за рахунок сум сплаченого ПДВ що підтверджуються податковою накладною від 05.03.12р. за № 5709/5 отримана від ТОВ «Епіцентр К», яка належним чином зареєстрована продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем у повній мірі доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наведені обставини позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В.Смолій