№ справи:115/254/13-пГоловуючий суду першої інстанції:Білей
№ провадження:33/190/142/13Доповідач суду апеляційної інстанції: Осоченко А. М.
"26" лютого 2013 р.м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., за участю ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30 січня 2013року, якою його
ДЖОРКАШВІЛІ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, -
Постановою суду ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, за те, що він, повторно протягом року, вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, а саме: 8 січня 2013 року, близько 17 годині 41 хвилині, на 41 км, на вул. Сімферопольської у м. Сакі АР Крим, керував транспортним засобом -автомобілем «ВАЗ 21063», реєстр. номер НОМЕР_1, з ознаками сп'яніння. Від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виражаючи незгоду з накладеним на нього видом стягнення, просить постанову суду скасувати і повернути йому посвідчення водія. Вважає, що суд не прийняв до уваги те, що він є єдиним годувальником у сім'ї, має на утриманні двох дітей та непрацюючу дружину, питався працевлаштуватися на роботу водієм. З урахуванням зазначеного, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою.
Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд при прийнятті рішення дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, належної оцінки зібраних доказів, вирішив її в точній відповідальності із законом, а також дотримався вимог ст. 268 КУпАП щодо додержання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частина 2 статі 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і тягне за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від п'ятдесяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб і на інших осіб - оплатне вилучення транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від п'ятдесяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Протокол про адміністративне правопорушення був складений відносно ОСОБА_2 за те, що він повторно протягом року, вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, а саме, за відмову від проходження ним медичного огляду на встановлення стану сп'яніння, що спростовує доводи апелянта про необґрунтоване залишення судом поза увагою висновку медичної установи, де він самостійно пройшов огляд на встановлення стану сп'яніння.
Винність ОСОБА_2 у вчинені вказаного в постанові суду правопорушення підтверджується не тільки змістом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, але і зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами (у тому числі, наявністю в матеріалах справи виписки з УДАЇ про повторність вчинення ним правопорушень - а.с. 10-11), поясненнями допитаних у судовому засіданні суду першої інстанції свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння, яким судом дана належна правова оцінка і щодо яких не має підстав ставити їх під сумнів.
Дії винного за ст. 130 ч. 2 КУпАП кваліфіковані вірно.
Стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, достатнє та необхідне для запобігання й попередження вчинення ОСОБА_2 подібних правопорушень в майбутньому. Накладено на останнього відповідно до вимог ст. ст. 33-35, 36 ч. 2 КУпАП, а також роз'яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з урахуванням даних про його особу.
Порушень вимог діючого законодавства, які могли б тягнути за собою скасування цієї постанови, по справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30 січня 2013року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:А. М. Осоченко