Справа № 819/464/13-a
"12" березня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чепенюк О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Бережанському районі, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2316 грн. 57 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємцем не проводилась сплата у визначеному законом розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік. У зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в Бережанському районі зі сплати єдиного внеску в розмірі 2316 грн. 57 коп., яку позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
Представник позивача у судове засідання не прибув, проте позивач одночасно з адміністративним позовом подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а. с. 2).
Відповідач у судове засідання не прибула, при цьому копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не була вручена адресату з незалежних від суду причин (а. с. 11), а тому в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така копія ухвали вручена належним чином, сторона повідомлена про дату час та місце судового розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.02.2013 року (а. с. 5), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в Бережанському районі.
21.01.2013 року відповідачем подано до УПФУ в Бережанському районі звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, у таблиці 2 якого «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» визначена сума нарахованого єдиного внеску за період з липня 2012 року по грудень 2012 року в розмірі 2316 грн. 57 коп. (а. с. 3). Фізичною особою - підприємцем сплата єдиного внеску не проводилась, заборгованість станом на 14.02.2013 року становить 2316 грн. 57 коп. та підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи - підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 року по 14.02.2013 року (а. с. 4).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 11 статті 8 Закону № 2464-VI).
З урахуванням мінімального розміру заробітної плати, визначеної статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 року № 4282-VI, мінімальний страховий внесок становив: з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року - 372 грн. 33 коп. (1073,00 грн. х 34,7% = 372 грн. 33 коп.), з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року - 379 грн. 62 коп. (1094 грн. 00 х 34,7% = 379 грн. 62 коп.), з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року - 382 грн. 39 коп. (1102 грн. 00 коп. х 34,7% = 382 грн. 39 коп.), з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року - 387 грн. 95 коп. (1118 грн. 00 х 34,7% = 387 грн. 95 коп.), з 01.12.2012 року - 393 грн. 50 коп. (1134 грн. 00 коп. х 34,7% = 393 грн. 50 коп.).
Відповідно до частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок; періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
В частині другій статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску (пункт 7 статті 13 цього Закону).
Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
У спірному випадку відповідач не виконала зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допустила заборгованість у розмірі 2316 грн. 57 коп.
Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не спростувала доводи адміністративного позову, не надала доказів про сплату заборгованості з єдиного внеску, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2316 (дві тисячі триста шістнадцять) гривень 57 (п'ятдесят сім) копійок на користь управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області, код ЄДРПОУ 21156433, на рахунок № 37196104001901 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Чепенюк О.В.
копія вірна
Суддя Чепенюк О.В.