11.03.2013Справа №5002-18/ 4658-2012
За позовом Ялтинської міської ради
до відповідача Приватного підприємства «Трейд-Лідер»
про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Ялтинська міська рада - позивач, звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Трейд-Лідер» - відповідача, в якій просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.01.2011, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Соханя/Котельнікова, 16/1, площею 0,1339 га, зареєстрований в Управлінні Держкомзему в м. Ялта 28.12.2011 за № 011190004000133, який укладено між Ялтинською міською радою та Приватним підприємством «Трейд-Лідер».
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 140-145 Конституції України, ст. 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 26, 59, 60, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 17, 27 Закону України «Про плату за землю», ст. ст. 13, 14, 31, 32 Закону України «Про орендну плату» та мотивовані тим, що 25.01.2011 між Ялтинською міською радою та Приватним підприємством «Трейд-Лідер» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1339 га, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Соханя/Котельнікова, 16/1 строком на 49 років.
Як вбачається із тексту позовної заяви, відповідач не сплачував відповідно до договору орендну плату за земельну ділянку, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі станом на 01.10.2012 у розмірі 177718,50 грн.
Позивач пояснив, що Приватне підприємство «Трейд-Лідер» систематично ухиляється від сплати орендної плати за землю, що свідчить про невиконання обов'язків за договором оренди землі від 25.01.2011, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки.
У судовому засіданні 28.01.2013 представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, у зв'язку з тим, що відповідачем повністю погашена сума заборгованості у розмірі 178 102,00 грн. Також відповідач надав суду документи для долучення до матеріалів справи. Суд прийняв відзив до свого розгляду та долучив документи надані представником відповідача до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.02.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
У судовому засіданні 05.03.2013 представник позивача надав суду клопотання, в якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з неможливістю надання витребуваних судом доказів.
Представник відповідача не заперечував проти такого клопотання представника позивача.
Представник позивача до свого клопотання про залишення позову без розгляду, додав лист №02.1-20/162 від 26.02.2013, підписаний заступником начальника відділу економіки та інвестиційної політики Ялтинської міської ради І. В. Пастуховим, з якого вбачається, що відповідно Довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються органами ДПІ у м. Ялта АРК ДПС №1057/190 від 21.02.2013 станом на 09.02.2013 у ПП «Трейд-Лідер» відсутній податковий борг з орендної плати за землю.
Розглянувши матеріали даної справи, суд встановив:
Ялтинська міська рада - позивач, звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Трейд-Лідер» - відповідача, в якій просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.01.2011, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Соханя/Котельнікова, 16/1, площею 0,1339 га, зареєстрований в Управлінні Держкомзему в м. Ялта 28.12.2011 за № 011190004000133, який укладено між Ялтинською міською радою та Приватним підприємством «Трейд-Лідер».
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 140-145 Конституції України, ст. 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 26, 59, 60, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 17, 27 Закону України «Про плату за землю», ст. ст. 13, 14, 31, 32 Закону України «Про орендну плату» та мотивовані тим, що 25.01.2011 між Ялтинською міською радою та Приватним підприємством «Трейд-Лідер» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1339 га, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Соханя/Котельнікова, 16/1 строком на 49 років.
Як вбачається із тексту позовної заяви, відповідач не сплачував відповідно до договору орендну плату за земельну ділянку, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі станом на 01.10.2012 у розмірі 177718,50 грн.
Позивач пояснив, що Приватне підприємство «Трейд-Лідер» систематично ухиляється від сплати орендної плати за землю, що свідчить про невиконання обов'язків за договором оренди землі від 25.01.2011, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2013, 21.02.2013 суд зобов'язував позивача надати суду повний та обґрунтований розрахунок суми заборгованості відповідача перед позивачем саме за Договором оренди земельної ділянки від 25.01.2011; надати суду докази того: чи надавала Ялтинська міська рада свою згоду на розірвання спірного Договору оренди земельної ділянки від 25.01.2011 у судовому порядку чи «ні»; надати суду всі оригінали документів, які долучені до позову (для огляду в судовому засіданні).
Проте, зазначені вище документи позивачем суду надані не були, не зважаючи на багаторазові вимоги суду, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду. Більш того, представник позивача тричі не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неприбуття.
Положення статті 141 Земельного кодексу України передбачають, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди у зв'язку з тим, що відповідач не сплачував відповідно до Договору оренди земельної ділянки орендну плату за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Ялта, вул. Соханя/Котельнікова, 16/1, площею 0,1339 га, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі станом на 01.10.2012 у розмірі 177718,50 грн.
У зв'язку з чим суд неодноразово зобов'язував позивача надати суду повний та обґрунтований розрахунок суми заборгованості відповідача перед позивачем саме за Договором оренди земельної ділянки від 25.01.2011; надати суду докази того: чи надавала Ялтинська міська рада свою згоду на розірвання спірного Договору оренди земельної ділянки від 25.01.2011 у судовому порядку чи «ні»; надати суду всі оригінали документів, які долучені до позову (для огляду в судовому засіданні)
Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Пленум Вищого господарського суду України в пункті 2.3 Постанови №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК (п. 3.13 Постанови).
Згідно з пунктом 3.9 Постанови при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Матеріали даної справи свідчать про наявність всіх необхідних умов для залишення позову без розгляду.
Пунктом 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до положень статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Неодноразове невиконання позивачем покладених на нього судом обов'язків є перешкодою для додержання судом вимог вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Позивачем вказані вимоги закону та суду були проігноровані.
Суд зазначає, що обов'язок щодо доведення суду ті обставин статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України покладений саме на позивача. В свою чергу, статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Аналогічні положення про принцип рівності закріплені в статті 129 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Принцип рівності перед законом і судом означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їхнього майнового стану, форми власності й інших критеріїв; процесуальне становище учасників судочинства визначається тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим; процесуальний порядок вирішення справ визначається процесуальною формою. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи. Як вже було вказано вище, відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи - учасники процесу обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими господарському суду доказами. Саме у цьому полягає активність сторін та інших учасників процесу в змагальності. Оскільки суд зобов'язаний попередити про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, ризик настання цих наслідків покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги неодноразове відкладення розгляду справи та передбачений 69 Господарського процесуального кодексу України двухмісячний строк, в межах якого спір має бути вирішено господарським судом, суд вважає, що ним створені належні умови для надання позивачем доказів, якими позивач без поважних причин не скористався, у в зв'язку з чим суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Виходячи з вищезазначеного, суд залишає відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України позов без розгляду, у зв'язку з тим, що позивач не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Позивач у наступному не позбавлений права знову звернутися до господарського суду за захистом свого, як він вважає, порушеного права.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов залишити без розгляду.
Суддя І.К. Осоченко