Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"05" березня 2013 р. Справа № 2а/1770/4449/2012
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Євпак В.В.
Мацького Є.М.,
при секретарі Волянська О.В. ,
за участю сторін, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехнофос" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2012 року №0004982342.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області №0004982342 від 30.10.2012 року.
Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнофос" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2146,00 грн.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем по справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" (надалі - ТОВ "УкрТехноФос") зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа та здійснює господарську діяльність із виробництва добрив та азотних сполук (а.с.24-26).
Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "УкрТехноФос" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 25.05.2012 року №154/22-100/30946915 (а.с.7-22).
На підставі виявлених під час перевірки порушень 11.06.2012 року органом державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0002502342 про зменшення ТОВ "УкрТехноФос" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 36,00 грн.;
- №0002292342 про зменшення ТОВ "УкрТехноФос" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 168179,00 грн.;
- №0002282342 про збільшення ТОВ "УкрТехноФос" грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 444170,00 грн. за основним платежем та 111042,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, платник податків оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби у Рівненській області від 15.08.2012 року №14867/10-210/217 податкові повідомлення-рішення від 11.06.2012 року №0002502342, №0002292342, №0002282342 залишено без змін, а скаргу ТОВ "УкрТехноФос" - без задоволення (а.с.27-28).
Рішенням Державної податкової служби України від 23.10.2012 року №4081/0/61-12/10-2115 скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.06.2012 року №0002292342, №0002282342 в частині визначення податку на прибуток та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за рахунок зменшення валових витрат по взаємовідносинах ТОВ "УкрТехноФос" з ТОВ-адвокатське бюро "Гарантія безпеки", а також в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), скасовано у відповідній частині рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а в іншій частині податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, скаргу ТОВ "УкрТехноФос" - задоволено частково (а.с. 29-32).
У зв'язку із зменшенням суми грошового зобов'язання за наслідками адміністративного оскарження, 30.10.2012 року органом державної податкової служби прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0004982342 про збільшення ТОВ "УкрТехноФос" грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 441170,00 грн. за основним платежем та на суму 110292,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), яке є предметом оскарження по даній адміністративній справі (а.с.23).
В основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, внаслідок заниження валових доходів за 2010 рік на суму 1764678,00 грн. за рахунок включення до їх складу суми непогашеної заборгованості, вираженої в іноземній валюті, яка перерахована в гривні по курсу НБУ на дату її виникнення, а не на дату її списання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки органу державної податкової служби є безпідставні та такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, із матеріалів справи слідує, що 09.01.2008 року між ЗАТ "Білоруська калійна компанія" (Продавець) та ТОВ "УкрТехноФос" (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу №04-Н/41-2008, предметом якого стала поставка товару - гранульованого хлористого калію, рожевого або білого кольору, ціна на який узгоджується шляхом підписання сторонами додаткових угод до контракту (а.с.55-58).
З метою узгодження ціни товару, сторонами підписано 10 додаткових угод, зокрема: №1 від 09.01.2008 року, №2 від 28.03.2008 року, №3 від 26.05.2008 року, №4 від 18.06.2008 року, №5 від 30.06.2008 року, №6 від 31.07.2008 року, №7 від 17.09.2008 року, №8 від 23.03.2009 року, №9 від 23.03.2009 року, №10 від 23.03.2009 року, ціна товару в яких зазначена в іноземній валюті, а саме в євро (а.с.59-64).
На виконання умов контракту ЗАТ "Білоруська калійна компанія" відвантажено для ТОВ "УкрТехноФос" товару на загальну суму 13322745,20 євро, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями (а.с.66-81).
З урахуванням часткової сплати, повернення частини товару та проведення заліку взаємних вимог, заборгованість ТОВ "УкрТехноФос" перед ЗАТ "Білоруська калійна компанія" склала 2325941,98 євро, що підтверджується бухгалтерською довідкою та карткою рахунку 632 "розрахунки з іноземними постачальниками" (а.с.45,65).
Рішенням Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 10.03.2010 року по справі №829/34-09 частково задоволено позов ЗАТ "Білоруська калійна компанія" до ТОВ "УкрТехноФос" про стягнення 17004641,23 євро. Присуджено стягнути з ТОВ "УкрТехноФос" на користь ЗАТ "Білоруська калійна компанія" основний борг в сумі 2325941,95 євро, пеню в сумі 700000,00 євро, витрати по сплаті арбітражного збору в сумі 31896,60 євро та витрати, пов'язані з участю у справі головуючого арбітра в сумі 4842,00 російських рублів, що разом складає 3057838,55 євро і 4842,00 російських рублі (а.с.93-111).
Відповідно до пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/ВР-94 (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"), платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.
Таким чином, подією, настання якої спричиняє початок перебігу 30-денного строку, передбаченого абз. "б" наведеної вище статті, є факт прийняття судом рішення, що стосується прав та обов'язків особи, пов'язаних із погашенням заборгованості (її частини).
Водночас, чинним законодавством України передбачено процедуру визнання рішень іноземних судів, яка, в силу положень п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 року №2709-IV, означає поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24.02.1994 року №4002-XII, арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
При цьому, статтею ІІІ КонвенціїООН "Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень" від 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція) передбачено, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення до виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях.
Нью-Йоркська Конвенція підписана Білорусією та Україною із наступними застереженнями: Держава застосовує Конвенцію відносно визнання і приведення у виконання рішень, винесених на території іншої Договірної держави; у відношенні рішень, винесених на території недоговірної держави, Держава застосовує Конвенцію тільки в тій мірі, в якій дані держави визнають режим взаємності.
Крім того, Білорусь та Україна є сторонами Конвенції СНД "Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах" від 22.01.1993 року (Мінська Конвенція), статтею 51 якої визначено, що кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін:
а) рішення установ юстиції (суд, прокуратура та інші установи Договірних Сторін, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні і кримінальні справи) по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань;
б) рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитку.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" від 24.12.1999 року №12, під визначеним міжнародними договорами України судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений Цивільним процесуальним кодексом України.
Виходячи із системного аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що подією, настання якої спричиняє початок перебігу 30-денного строку, передбаченого абз. "б" пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у разі прийняття рішення про визнання (стягнення) заборгованості (її частини) іноземним судом (комерційним арбітражем), є дата визнання такого рішення в Україні у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Як вбачається з акту перевірки, рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській торгово-промисловій палаті від 10.03.2010 року по справі №829/34-09 визнано ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.07.2010 року по справі №2к-1/10, яка в свою чергу, залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 16.11.2010 року (абз. 7, абз. 8 ст. 5 акту перевірки а.с. 9).
Таким чином, обов'язок збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості в розмірі 2325941,95 євро виник у ТОВ "УкрТехноФос" у IV кварталі 2010 року.
Вказаний обов'язок виконано позивачем відповідно до вимог закону, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік із відповідними додатками (а.с. 33-37).
Обставини правомірності збільшення позивачем валових доходів на суму непогашеної заборгованості перед ЗАТ "Білоруська калійна компанія" у IV кварталі 2010 року, а не у ІІ кварталі 2010 року, встановлені постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року №2а/1770/2253/2011, що залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 року, якою частково задоволено позов ТОВ "УкрТехноФос" до Державної податкової інспекції у м. Рівне. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 29.12.2010 року №0005072342/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в частині основного платежу 4 979 941,00 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій 3 352 026,4 грн., а всього в сумі 8 331 967,4 грн. (а.с.112-125).
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Також суд дійшов висновку, що сума заборгованості за товари (роботи, послуги), виражена в іноземній валюті, не підпадає під поняття "заборгованості", що визначене у пп.7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
У податковому обліку платника податку така заборгованість, як об'єкт обліку, ніяк не відображається, вона також не підлягає перерахунку та умовному продажу, щодо неї не визначається прибуток чи збиток від операцій продажу (погашення), умовного продажу (погашення).
Тому, розмір вказаної заборгованості можна визначити лише на підставі даних бухгалтерського обліку.
Заборгованості за товари (роботи, послуги), виражена в іноземній валюті, у бухгалтерському обліку суб'єкта господарської діяльності відображається шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату первісного визнання, а також на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.
Суд правомірно не погодився з висновком відповідача, що до складу валових доходів платника податків повинна включатися заборгованість із врахуванням курсової різниці, визначеної на підставі положень абз. 1 п. 8 П(С)БО 21.
Відповідно до положень абз. 2 п. 8 П(С)БО 21, курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", що затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за №397/3690 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про рух грошових коштів", що затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за №398/3690, операційною діяльністю є основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Перелік доходів, що включаються до складу валового доходу платника податків, визначений п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та не містить операційних доходів підприємства.
З огляду на наведене, курсові різниці від перерахунку суми заборгованості в іноземній валюті у податковому обліку платника податку не відображаються, до складу валових доходів такого платника податку - не включаються.
При цьому, підпунктом 7.3.2 пункту 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Отже, розмір заборгованості в іноземній валюті, що включається до складу валових доходів платника податків як непогашена заборгованість згідно з абз. "б" пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", визначається виходячи з розміру такої заборгованості станом на дату її віднесення до складу валових витрат.
Відповідно до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.
Як вбачається із п. 29 наявного в матеріалах справи наказу ТОВ "УкрТехноФос" від 04.01.2008 року №84/1 "Про облікову політику на підприємстві на 2008 рік", середньозважений валютний курс для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів на підприємстві не застосовується (а.с. 38-40).
Таким чином, колегія вважає що позивачем вірно визначено розмір заборгованості, яку виражено в іноземній валюті та включено до складу валових доходів IV кварталу 2010 року.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови суду першої інстанції.
Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький
Повний текст cудового рішення виготовлено "07" березня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" вул.Соборна,370/В,м.Рівне,33000
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023