Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"19" лютого 2013 р. Справа № 2а/1770/2472/2011
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Одемчука Є.В.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_3
від відповідача: не з'явився,
від третіх осіб:
- ОСОБА_4: не з'явився,
- СК "Електрон-3": не з'явився,
від прокуратури: не зявився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_6 до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, за участю третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Садівничого кооператива "Електрон - 3", за участю третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про скасування розпорядження,
У червні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання недійсним та скасування розпорядження від 27.11.2006 року № 730, яким було надано дозвіл на виготовлення технічної документації по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,08га в Садівничому кооперативі "Електрон-3" Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_5 Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона набула право користування спірною земельною ділянкою за рахунок земель, переданих Садівничому кооперативу на підставі Державного акту серії Б №019958, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею в 1992 році, загальною площею 16,1га, виданого на підставі рішення №19 від 28.07.1992 року Городищенською сільською радою. Право позивача на користування земельною ділянкою в кооперативі, а в подальшому і на її приватизацію підтверджується рішеннями Городищенської сільської ради №67 від 28.01.1994р. "Про передачу у приватну власність садових ділянок членам кооперативу "Електрон-3" та списком членів садівничого кооперативу, які подали заяви на приватизацію земельних ділянок та № 263 від 28.11.1997р. "Про затвердження проекту роздержавлення та приватизації земель Садівничого кооперативу "Електрон-3". Зазначені рішення до цього часу ніким не скасовані. Однак, розпорядженням відповідача № 730 від 27.11.2006р. надано дозвіл на виготовлення технічної документації по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,08га в садівничому кооперативу "Електрон-3" Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_5 Посилалася на те, що дане розпорядження прийнято всупереч нормам чинного законодавства, оскільки вказана земельна ділянка надана їй в користування, вилучена у неї не була, добровільної відмови від права користування спірною земельною ділянкою вона не надавала, а тому просила скасувати розпорядження відповідача як незаконне.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області від 27 листопада 2006 року №730 "Про надання дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою по складанню державних актів на право власності на землю" в частині надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, площею 0,08 га в Садівничому кооперативі "Електрон-3" Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Стягнуто на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_5 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Позивач та третя особа - Садівничий кооператив "Електрон-3" надали письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідач, треті особи та прокурор не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Третя особа - ОСОБА_5 просила розглянути справу без її участі.
Колегія суддів ураховуючи те, що відповідач, треті особи та прокурор належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги. Просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи убачається, що 07.04.1992 року рішенням виконкому Рівненської міської ради народних депутатів №166 затверджений Статут Садівничого кооперативу "Електрон-3" (а. с. 145-152).
Відповідно до рішення Городищенської сільської ради №19 від 28.07.1992 року садівничому кооперативу була надана земельна ділянка розміром 16,1 га для ведення колективного садівництва і відповідно до вказаного рішення в 1992 році був виданий Державний акт серії Б №019958 на право постійного безплатного користування землею, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за НОМЕР_2 (а.с.153).
Факт членства позивача в Садівничому кооперативні "Електрон-3" підтверджується такими доказами.
Так, рішенням Городищенської сільської ради №67 від 28 січня 1994 року передано безплатно у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва членам кооперативу "Електрон-3" згідно додатку №3, в якому під порядковим номером 96 зазначений позивач (а.с.141-144).
У клопотанні голови правління садівничого кооперативу "Електрон-3" на адресу Городищенської сільської ради про приватизацію земельних ділянок членами кооперативу, зазначено, що під порядковим номером 153 значиться позивач (а.с.132-137).
Рішенням Городищенської сільської ради №263 від 28 листопада 1997 року затверджений проект роздержавлення і приватизації земель садівничого кооперативу "Електрон-3" Городищенської сільської ради та вирішено видати кожному члену Державний акт на право приватної власності на землю (а.с.140).
Протоколом засідання уповноважених членів садівничого кооперативу "Електрон-3" №1 від 29.04.2006 року позивача було виключено з членів кооперативу та прийнято ОСОБА_5 (а. с. 7).
Протоколом загальних зборів членів цього ж кооперативу №2 від 10.10.2009 року встановлено, що факту виключення з кооперативу позивача не було, оскільки загальні збори з цього приводу не проводились (а.с.154-160).
Також судом встановлено, що позивачу, як члену садівничого кооперативу, в 1992 році була надана в користування земельна ділянка у відповідності до ст. ст.5, 6 Земельного кодексу України від 18.12.1990, № 561-XII.
27 листопада 2006 року відповідачем видано розпорядження №730 "Про надання дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою по складанню державних актів на право власності на землю", яким ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою по складанню державного акту на право власності на землю для ведення садівництва в садівничому кооперативі "Електрон-3" на території Городищенської сільської ради (а. с. 12-13).
Відповідно до пункту 12. Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Пунктом "а" ч.1 ст.17 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення), встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.35 Земельного Кодексу, (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення), громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Статтею 116 Земельного Кодексу (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, визначений статтею 123 Земельного кодексу України, відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Судом також встановлено, що рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання у користування земельної ділянки на території Городищенської сільської ради в садівничому кооперативі "Електрон-3" третій особі без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 не приймалось.
Згідно наданої відповіді №156 від 12.08.2011р. з архівного відділу Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області убачається, що у протоколах сесій та виконкомів Городищенської сільської ради за 2006 рік відсутнє рішення про надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, розміщеної в садівничому кооперативі "Електрон-3" (а. с. 95).
Частиною 1 статті 118 Земельного кодексу передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Частина 6 зазначеної статті встановлює, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
З огляду на вищенаведені положення закону, громадянин може порушувати питання про одержання ним безоплатно у власність чи в користування земельної ділянки, яка є вільною, тобто такою, що не перебуває у власності чи в користуванні іншої особи.
Надання громадянину в користування чи у власність земельної ділянки, що вже перебуває у власності або у користуванні іншої особи, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Судом встановлено, що земельна ділянка, надана в користування позивачу, вилучена у встановленому законом порядку не була, будь-які рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади щодо вилучення земельної ділянки у позивача відсутні. Добровільної відмови від даної земельної ділянки позивач не надавав.
Відповідно до абз. 1 п. 1 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.
У пункті 7 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, передбачених раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Норми ч.2 ст.71 КАС України встановлюють, що в адміністративних справах про протиправність рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірності свого рішення (розпорядження).
Посилання ОСОБА_5 на те, що вона тривалий час користувалася спірною земельною ділянкою у Садівничому товаристві "Елктрон-3" не має правового значення.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор
судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Г.І. Майор
Повний текст cудового рішення виготовлено "22" лютого 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_6 АДРЕСА_1,33000
3- відповідачу Рівненська районна державна адміністрація вул. Соборна, 195, м.Рівне, Рівненська область, 33001
4 - третя особа ОСОБА_5 АДРЕСА_2
5 - третя особа садівничий кооператив "Електрон-3", 33022, вул.Гагаріна, 39, м.Рівне
6 - прокуратура Рівненського району, 33001, м.Рівне, вул. Гарна,29
7 - прокуратура Житомирської області, м.Житомир, 1 Травня,11