Апеляційний суд Кіровоградської області
№ 22-ц/781/364/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондарчук Р.А.
Доповідач Белінська І. М.
Іменем України
05.03.2013 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Белінської І.М. - головуючої,
Гайсюка О.В.,
Франко В.А.,
при секретареві - Ткаченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування завданої майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_7 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2012 року,
У жовтні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірними діями.
Зазначав, що 25.08.2012 року приблизно о 20 год 30 хв. відповідач умисно розбив вітрове скло належного йому автомобіля марки УАЗ-469Б, 1982 року випуску, державний реєстраційний № НОМЕР_1, який знаходився на подвір»ї садиби його матері у с.Новоолександрівка Долинського району.
Внаслідок цих дій йому була завдана майнова шкода у розмірі 900 гривень, що становить вартість заміни вітрового скла та моральна шкода, у відшкодування якої позивач просив стягнути з відповідача 1000 гривень.
Рішенням Долинського районного суду від 28.11.2012 року позов в частині відшкодування майнової шкоди задоволено повністю, у частині відшкодування майнової шкоди частково - у розмірі 780 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення через недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, порушення судом першої інстанції норм матеріального та цивільного процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення. Суд неправильно оцінив покази свідків, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про вину відповідача у пошкодженні автомобіля, який насправді не розбивав вітрове скло.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_6 ОСОБА_7, який просив задовольнити апеляційну скаргу, ОСОБА_5, який просив її відхилити, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Долинського районного суду від 28 листопада 2012 року - залишенню без змін з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав доведеним факт вчинення відповідачем неправомірних дій, внаслідок яких позивачу було завдано майнову та моральну шкоду. Такого висновку суд дійшов з додержанням вимог ст..ст.57-60, 212 ЦПК України, правильно оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо зміни показань свідком ОСОБА_8, їх неповної узгодженості із поясненнями позивача, не спростовують висновку суду про доведеність вини відповідача у заподіянні позивачу майнової шкоди. Різниця у поясненнях є несуттєвою і не впливає на правильність судового рішення. Представник відповідача підтвердив у судовому засіданні той факт, що свідок ОСОБА_8 була знайома з ОСОБА_6, добре його знала ще з дитинства. З її показів вбачається, що вона бачила, як ОСОБА_6, який приїхав до двору матері її чоловіка пасажиром на мотоциклі, зайшов у двір через відкриту хвіртку та кинув шматок бетону у вітрове скло автомобіля, пошкодивши його.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 відхилити, а рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.