Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/742/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С.В.
Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб Доповідач Гайсюк О. В.
Іменем України
06.03.2013 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого:Гайсюка О.В.
суддів : Белінської І.М., Мурашко С.І.
при секретарі Ткаченко Т.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2012 року.
У травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «АСК», третя особа Фермерське господарство «ОСОБА_1 « про відшкодування матеріальних збитків.
Позивач зазначив, що йому на праві власності згідно державного акту від 24.10.2010 року належить земельна ділянка НОМЕР_1 площею 6,9109 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
У травні 2011 року ним була засіяна ця земельна ділянка соняшником, після чого в середині травня 2011 року земельну ділянку зайняло СФГ»АСК» і проводило на ній сільгоспроботи, пересіяло соняшник, а 11.09.2011 року скосило цей соняшник.
10.09.2011 року він спробував зібрати врожай соняшнику, але представники СФГ йому в цьому перешкодили, посилаючись на ухвалу Долинського райсуду від 07.09.2011 року про заборону проводити будь - який обробіток цієї земельної ділянки .
Цими діями СФГ завдало йому збитків у вигляді неотриманого доходу та витрат на посів соняшнику, (відповідно 63536 грн. та 2609, 38 грн.).
Ухвалою суду від 19.04.2012 року заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 07.09.2011 року були скасовані.
Посилаючись на це, та вважаючи, що у травні 2011 року відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, позивач просив стягнути з СФГ»АСК» на свою користь 66145, 38 грн. на відшкодування матеріальних збитків та судові витрати.
Рішенням Долинського районного суду від 11.12.2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В Апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.
Зокрема, позивач вважає , що суд повинен був постановити ухвалу про те, що він ( ОСОБА_3) є неналежним позивачем та запропонувати ФГ»ОСОБА_1» заявити позов.
В судовому засіданні апеляційного суду представники позивача доводи апеляційній скарги підтримали.
Представник відповідача з доводами скарги не погодився.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
В судовому засідання апеляційного суду мати позивача - ОСОБА_4 , яка діє за довіреністю позивача ( а.с.69) пояснила , що позивач ніяких витрат по підготовці грунту до посіву і по самому посіву соняшнику не ніс. Всі необхідні роботи з використанням техніки та пального провело за свій рахунок ФГ»ОСОБА_1 « цьому Фермерському господарству належало і насіння соняшнику. Також представники позивача підтвердили , що позивач з цим ФГ 10.01.2011 року уклав договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 який був зареєстрований 30.06.2011 року ( а.с. 31-33).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не ніс витрат на обробіток зазначеної земельної ділянки НОМЕР_1 та витрат на засів цієї ділянки , а тому не має законних підстав на відшкодування таких витрат у сумі 2609, 38 грн.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і про те, що відсутні законні підстави для відшкодування позивачу шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки НОМЕР_1 відповідачем.
Адже, хоча позивач і є власником земельної ділянки НОМЕР_1, але на момент зайняття цієї ділянки в травні 2011 року ця земельна ділянка знаходилася в користуванні не позивача, а ФГ»ОСОБА_1 « на підставі договору оренди від 10.01.2011 року ( а.с 31-33) та Акту передачі ( а.с. 35). Хоча акт передачі і без дати, але суд першої інстанції правильно встановив на підставі пояснень представників позивача, що передача позивачем земельної ділянки мала місце саме у момент підписання договору, а саме 10.01.2011 року і ФГ»ОСОБА_1» ще до зайняття цієї ділянки відповідачем використало цю земельну ділянку в травні 2011 року , засіявши її соняшником. Отже, фактичне виконання договору оренди відбулося до його реєстрації 30.06.2011 року, а реєстрація договору оренди лише підтвердила його укладання і факт переходу права вимагати відшкодування збитків від власника земельної ділянки до користувача цієї земельної ділянки.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що сам позивач визнає , що право вимагати відшкодування має ФГ»ОСОБА_1» , а не він.
Оскільки законом не передбачена заміна позивача судом, то доводи позивача про те, що суд діяв незаконно, не застосувавши заходів по заміні неналежного позивача, є необґрунтованими.
До того ж , позивач не надав належних доказів про розмір завданої шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки. Як доказ , позивач надав довідку заступника начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації від 24.10.2011 року про розмір збитків у сумі 635 36 грн. ( а.с. 15).
Сам розрахунок представник позивача надала лише апеляційному суду. Цей розрахунок складено на підставі урожайності соняшнику згідно Акту від 10.09.2011 року, очікуваного валового збору соняшнику, ринкових цін на закупівлю зерна.
Але розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту ) без спеціального дозволу»,затвердженої Постановою КМ України №963 від 25.07.2007 року визначається за формулою вказаною в пункті 4 Методики з урахуванням площі самовільно зайнятої ділянки, середньорічного доходу, коефіцієнту функціонального використання земель, коефіцієнту індексації.
До того ж відповідно до п.7 Методики розрахунок розміру шкоди заподіяної фізичним особам проводиться територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно - кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів.
Отже, суд дійшов правильного висновку про те, що позивач не надав належних доказів про розмір шкоди.
Правильного висновку дійшов суд і про те, що вжиття заходів забезпечення позову за ухвалою Долинського райсуду від 07.09.2011 року не могло перешкодити позивачу зібрати врожай, оскільки 30.06.2011 вже був зареєстрований договір оренди з ФГ»ОСОБА_1», до того ж позивач не засівав ділянку і не міг збирати врожай.
Про те, що земельну ділянку обробляло , засівало саме ФГ»ОСОБА_1» і що саме цьому ФГ, а не позивачу перешкодила зібрати врожай ухвала суду вказується і в апеляційній скарзі ( а.с 132).
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про те, що в задоволенні вимог позивача необхідно відмовити.
Оскільки рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.. ст.. 307, 308, 315 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді